Ухвала КАС ВС № 990/99/22

УХВАЛА 13 жовтня 2022 року м. Київ справа №990/99/22 адміністративне провадження №П/990/99/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді: Білоуса О.В. суддів: Желтобрюх І.Л., Олендера І.Я., Шишова О.О., Яковенка М.М., секретар судового засідання - Носенко Л.О., за участю: представника позивача - Степаненко Ю.М., представника Вищої ради правосуддя - Нарольської Т.С., представників Етичної ради - Колтока О.І., Противень С.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні клопотання представника Етичної ради про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради, Вищої ради правосуддя про визнання нечинними і скасування рішення та наказу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 23 червня 2022 року звернувся до суду з позовом до Етичної ради, Вищої ради правосуддя про визнання нечинними і скасування рішення Етичної ради від 07 травня 2022 року №6 «Про невідповідність діючого члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя» та наказу в.о. Голови Вищої ради правосуддя В.Саліхова від 09 травня 2022 року №106-к «Про припинення нарахувань та виплат ОСОБА_1 ». Позивач вважає, що оскаржуваним рішенням Етичної ради порушене його право на об`єктивне і неупереджене оцінювання члена Вищої ради правосуддя. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито провадження у справі. 05 жовтня 2022 року представником Етичної ради до Верховного Суду подано клопотання про закриття провадження у цій справі. В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначив, що позовні вимоги у цій справі передбачають втручання у дискреційні повноваження органу, який обрав (призначив) позивача на посаду члена Вищої ради правосуддя, а також те, що за результатами вирішення цієї справи не вирішуватиметься будь-якого спору про право або інтерес, що виключає можливість її розгляду судом. У судовому засіданні представники Етичної ради та Вищої ради правосуддя вказане клопотання підтримали, просили його задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні просила у задоволенні клопотання відмовити та зазначила, що воно є непереконливим, оскільки позбавлене будь-якої правової підстави, а саме рішення Етичної ради, яке оскаржується, стало передумовою для звільнення позивача. Надаючи оцінку клопотанню про закриття провадження у справі, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України). На підставі частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, наведеними нормами процесуального закону передбачено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою саме ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 14 липня 2021 року №1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі - Закон №1635-IX), установлено, що Етична рада протягом шести місяців з дня затвердження її персонального складу одноразово здійснює оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду члена Вищої ради правосуддя до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя. За результатами одноразового оцінювання Етична рада може ухвалити рішення про внесення до відповідного органу, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, мотивованої рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 24 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». При цьому, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1635-IX передбачено, що всі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів Вищої ради правосуддя підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. За приписами пункту 3 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів Вищої ради правосуддя відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя». Отже, нормами Закону №1635-IX та КАС України прямо передбачене право на оскарження до Верховного Суду рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради. Враховуючи викладені вимоги КАС України, доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 , та те, що ним оскаржується рішення органу, який оцінює членів Вищої ради правосуддя, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, позивач обґрунтовано звернувся до Верховного Суду, як суду першої інстанції і даний спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. За вказаних правових вимог, колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки такі прямо суперечать вимогам КАС України та нормам Закону №1635-IX. Керуючись статтями 238, 243, 248 УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання представника Етичної ради про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради, Вищої ради правосуддя про визнання нечинними і скасування рішення та наказу - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали виготовлено 18 жовтня 2022 року. Головуючий суддя О.В.Білоус Судді І.Л.Желтобрюх І.Я.Олендер О.О.Шишов М.М.Яковенко