Постанова Київський апеляційний суд № 760/25832/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/25832/21 № апеляційного провадження: 33/824/2558/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 вересня 2022 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року під головуванням судді Мозолеської О.М. у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- У С Т А Н О В И Л А : Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. Не погодившись з указаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог зазначено, що при винесенні оскаржуваної постанови судом порушено право ОСОБА_1 на захист, так як не дивлячись на подання клопотання про відкладення розгляду справи та надання суду доказів про неможливість бути присутнім на судовому засіданні у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, суд розглянув справу у його відсутність чим були порушені норми процесуального права. Також зазначено, що працівниками поліції не дотримано процедури огляду водія на стан сп`яніння, а саме тим що йому не було надано право пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Сорока виявив незгоду з отриманим результатом, але в записі цього немає оскільки запис півгодини не відбувався, а поліцейський після продуття алкотестеру припинив запис, бо пішов до службового автомобіля. Апелянт зазначає, що він просив патрульних відвезти його в заклад охорони здоров`я для проходження тесту. Вказано що в матеріалах справи є шаблонні пояснення свідків, які не можуть бути доказом. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Під час апеляційного розгляду суд заслухав пояснення ОСОБА_1 . Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. На обґрунтування того, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків, відеозапис, направлення водія транспортного засобу на огляд, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, постанову про адміністративне правопорушення, складену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 299743 від 08 серпня 2021 року, що підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 08 серпня 2021 року о 10 год. 00 хв. в місті Києві по проспекту Повітрофлотському, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN» моделі «TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" та в результаті проходження тесту виявлено 1,60% проміле. З письмових пояснень свідків убачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння, за наслідками якого було виявлено 1,60% проміле алкоголю (а.с. 5). З відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, який переглянутий судами, зафіксовано, що працівником поліції проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування технічного засобу та зафіксовано як він сам повідомив що напередодні вживав алкоголь (а.с. 7) Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 299743 від 08 серпня 2021 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2 ); - письмовими поясненнями свідків, в яких вони зазначили, що ОСОБА_1 у їх присутності добровільно погодився на проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння (а.с.5); - відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що працівником поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а ОСОБА_1 у присутності двох свідків погодився на проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння та огляду за допомогою приладу "Драгер" та в результаті якого виявлено 1,60 проміле алкоголю (а.с.7); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.3 ); - розпискою про факт залишення на зберігання транспортного засобу (а.с.4 ); - рапортом інспектора поліції УПП у місті Києві від 08.08.2021 (а.с. 6); Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. На переконання суду, вказані докази беззаперечно доводять те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено. Доводи скаржника про порушення працівниками поліції порядку огляду водія на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис ОСОБА_1 і зауважень до протоколу не зазначена, а також згідно відео з нагрудної камери вбачається, що ОСОБА_1 інспектором було пояснено процедуру проведення медичного огляду за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», на що він погодився. Твердження ОСОБА_1 щодо того, що судом порушено його право на захист, а саме не взято до уваги неможливість бути присутнім на судовому засіданні у зв`язку з перебуванням його на лікуванні не заслуговують на увагу, остільки під час розгляду справи в районному суді інтереси порушника представляв його захисник - адвокат Чернецька В.М. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують самого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.А. Слюсар