Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/430/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/430/21 пров. № А/857/10492/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2022р. в адміністративній справі за позовом Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріон+» про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами (суддя суду І інстанції: Карп`як О.О., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15.06.2022р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),- В С Т А Н О В И В: 28.12.2021р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р., виданого відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Моріон+» (а.с.1-6, 22). Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи (а.с.24-25). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2022р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.60-66). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач Державна служба геології та надр України (Держгеонадра), який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.70-73). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідачу ТзОВ «Моріон+» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р. з метою видобування валунно-гравійно-піщаних порід, придатних для виробництва гравію та щебеню із валунів і гравію для використання у дорожньому будівництві та піщаної складової для благоустрою, рекультивації та планування. Листом № 2320/2.10/6-20 від 26.03.2020р. Державна екологічна інспекція України направила Держгеонадрам подання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого ТзОВ «Моріон+» з додатком.(листом Державної екологічної інспекції у Львівській обл. № 02-1084 від 11.03.2020р. поінформовано про виявлення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища). Наказом Держгеонадр № 200 від 03.06.2020р. було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р., виданого ТзОВ «Моріон+»; надано надрокористувачу 30 календарних днів на усунення порушень, про що його повідомлено листом № 8463/01/07-20 від 05.06.2020р. (дата отримання: 17.06.2020р.). Проте, у зазначені строки відповідач не усунув встановлені порушення, про причини неусунення Держгеонадра не повідомив. Отже, не виконуючи вимоги наказу Держгеонадр, надрокористувач допустив порушення норм чинного законодавства в сфері надрокористування, умов спеціального дозволу на користування надрами, умов угоди на користування надрами. Згідно вимог діючого законодавства надрокористувач наділений не правом, а обов`язком вчасно усунути виявлені порушення. Неусунення у встановлений строк порушень є виключною виною відповідача, при тому що Держгеонадра надав значний термін для здійснення дій, направлених на усунення порушень. Таким чином, оскільки виявлені порушення та невиконання вимог розпорядчих документів, є порушеннями вимог, передбачених спеціальним дозволом, через що наявні підстави для припинення права користування надрами згідно ст.26 Кодексу України про надра та п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою КМ України № 615 від 30.05.2011р. Відповідачем ТзОВ «Моріон+» скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.93-94). Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в присутності сторін (а.с.92), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі; відповідачем направлено до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу; будь-яких нових доказів сторони не представили. Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає. Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачу ТзОВ «Моріон+» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р. з метою видобування валунно-гравійно-піщаних порід, придатних для виробництва гравію та щебеню із валунів і гравію для використання у дорожньому будівництві та піщаної складової для благоустрою, рекультивації та планування; назва родовища: Верчанське родовище; адреса: Львівська обл., Стрийський район, 250 м на північ від с.Верчани; площа: 54,1 га (а.с.7). На підставі листа Державної екологічної інспекції України № 2320/2.10/6-20 від 26.03.2020р., листа Державної екологічної інспекції у Львівській обл. № 02-1084 від 11.03.2020р., враховуючи рекомендації Робочої групи з питань надрокористування (протокол № 4-РГ/2020 від 02.06.2020р.), відповідно до пп.3 п.21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою КМ України № 615 від 30.05.2011р., Державною службою геології та надр України прийнято наказ № 200 від 03.06.2020р., яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р. та надано відповідачу 30-тиденний строк для усунення виявлених порушень (а.с.12-15, 16). До виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища входять: ТзОВ «Моріон+» порушуються вимоги законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, а саме: всупереч вимог абз.2 п.3 висновку державної екологічної експертизи на робочий проект «Розробка та рекультивація Верчанського родовища в т.ч. Південно - Західної ділянки гравійно-піщаних порід в Стрийському районі Львівської області» № 11-3770 від 10.06.2011р. (відповідно до п.3 ст.17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» державна екологічна експертиза має статус висновку з оцінки впливу на довкілля) ТзОВ «Моріон +» здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферу неорганізованими стаціонарними джерелами викидів при функціонуванні кар`єру: при виконанні розкривних робіт; навантажувально-перевантажувальних робіт; двигуни автотранспорту в кар`єрі без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є недотриманням під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля; ТзОВ «Моріон+» порушується порядок здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу, а саме: здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованого стаціонарного джерела складу сипучих матеріалів (склад гравію), розміщених на земельній ділянці із кадастровим № 4625385200:07:000:0111 за межами с.Верчани Стрийського району Львівської обл., без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади; не здійснюються заходи під час здійснення господарської діяльності щодо запобігання шкідливій дії вод, а саме: не зведено протиповиневий вал (захисну дамбу) відповідно до «Корегування робочого проекту розробки і рекультивації Верчанського родовища...», що під час повені на р.Стрий 03.02.2020р. призвело до затоплення і підтоплення кар`єру (земельної ділянки, що перебуває у користуванні ТзОВ «Моріон+»); відсутні засоби вимірювальної техніки, у тому числі автоматизовані, обліку забору та використання вод; ТзОВ «Моріон+» порушується режим використання територій, що підлягають особливій охороні, а саме відсутня огорожа І поясу (зони суворого режиму) свердловини № 1 на території Підгірцівської сільської ради Стрийського району (в межах ділянки за кадастровим № 4625385200:07:000:0109); ТзОВ «Моріон+» не дотримується умов дозволу на спеціальне водокористування № 614/ЛВ/49д-19 в частині невиконання п.3 природоохоронних заходів умов дозволу та п.3 умов висновку Державної служби геології та надр України № 10664/10/10-19 від 10.06.2019р. - перший пояс зони санітарної охорони водозабору - свердловини № 1 на території Підгірцівської сільської ради Стрийського району не обгороджений, не виконується п.8 умов висновку Державної служби геологи та надр України № 10664/10/10-19 від 10.06.2019р. умов дозволу - не подано звітність за формою 7-Гр.; ТзОВ «Моріон+» не вжито заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, не вжито заходів щодо зведення протиповиневого валу (захисної дамби) відповідно до «Корегування робочого проекту розробки і рекультивації Верчанського родовища, в т.ч. Південно-Західної ділянки, валунно-гравійно-піщаних порід у Стрийському районі Львівської області», що під час повені на р.Стрий призвело до затоплення кар`єру та зміни русла р.Стрий (на даний час один із рукавів русла річки Стрий проходить через земельні ділянки, що перебувають у користуванні ТзОВ «Моріон+» - через ділянки за кадастровими №№ 4625385200:07:000:0118, 4625385200:07:000:0119, 4625385200:07:000:0120) та суміжні ділянки, що примикають до вищевказаних ділянок, через земельну ділянку за кадастровими № 4625385200:07:000:0104, що входить у межі Верчанського родовища, в т.ч. Південно-Західної ділянки. Речові права на земельну ділянку, необхідну для спорудження протиповиневого валу, не розроблялись. На даний час зміна русла річки призводить до деградації земель на межі із земельною ділянкою за кадастровими № 4625385200:07:000:0116 на території Підгірцівської сільської ради Стрийського району (що також розташована у межах родовища), відбувається водна ерозія, під впливом течії річки підмивається правий берег річки, що призводить до змивання не лише верхнього шару ґрунту, а й корисних копалин по всій глибині залягання. На території з координатами 49°16'12.2"N 23°53'49.3"Е внаслідок розмивання берегу та обсипання грунтово-піщано-гравійної суміші наявний крутий уступ (з кутом 90 градусів) висотою від 5 до 8 метрів від берега (верхньої відмітки) до водного плеса на орієнтовній відстані 20-30 м вздовж русла річки, що свідчить про руйнівну дію води та створює небезпеку для перебування людей в даному місці. Заходи щодо консервації земель, що зазнали впливу внаслідок зсувів, також не вживались; ТзОВ «Моріон+» не дотримується режиму використання територій, що підлягають особливій охороні, порушується режим використання водоохоронної зони р.Стрий. Згідно екологічної картки № 59/10 від 11.10.2010р. (п.4), з врахуванням якої видано спецдозвіл на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р., висновку державної екологічної експертизи на робочий проект «Розробка і рекультивації Верчанського родовища в т.ч. Південно-Західної ділянки, гравійно-піщаних порід у Стрийському районі Львівської області...» № 11-3770 від 10.06.2011р. та технічних умов (щодо відведення земельних ділянок ТзОВ «Моріон+» в межах Верчанського родовища), виданих Львівським обласним управлінням водних ресурсів № 05/2968 від 02.09.2013р., територія Верчанського родовища, в т.ч. Південно-Західної ділянки, не знаходиться у водоохоронній зоні та розташована у межах II та III надзаплавної тераси р.Стрий; з 2016 року ТзОВ «Моріон+» здійснювалось використання родовища (видобуток корисних копалин та інші роботи), яке розташоване у водоохоронній зоні, за відсутності спеціально розробленого проекту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та визначення режиму діяльності в межах водоохоронної зони. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2021р. у справі № 380/5913/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022р. (пров. № А/857/18793/21), адміністративний позов ТзОВ «Моріон+» задоволено частково; визнано неправомірною дію з направлення Державною екологічною інспекцією України Держгеонадра України листом № 2320/2.10/6-20 від 26.03.2020р. подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р., наданого ТзОВ «Моріон+», з метою видобування валунно-гравійно-піщаних порід Південно-Західної ділянки Верчанського родовища, розташованого у Львівській обл.; визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 200 від 03.06.2020р. щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.50-53, 54-59). Приймаючи рішення та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою звернення позивача Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) до суду слугувало неусунення причин, що зумовили зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2020р., які у свою чергу викладені, зокрема, в наказі Державної служби геології та надр України № 200 від 03.06.2020р. Однак, згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2021р. у справі № 380/5913/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022р., позов ТзОВ «Моріон+» задоволено частково; визнано неправомірною дію з направлення Державною екологічною інспекцією України Держгеонадра України листом № 2320/2.10/6-20 від 26.03.2020р. подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р., наданого ТзОВ «Моріон+», з метою видобування валунно-гравійно-піщаних порід Південно-Західної ділянки Верчанського родовища, розташованого у Львівській обл.; визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 200 від 03.06.2020р. щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у розглядуваній справі є відсутньою така передумова для анулювання спеціального дозволу на користування надрами як зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав порушення та невиконання вимог розпорядчих документів, що є порушеннями вимог, передбачених спеціальним дозволом, у відповідності до ст.26 Кодексу України про надра та п.22 Порядку №

614. Враховуючи зазначене, позивачем не доведено наявності підстав для анулювання дії спеціального дозволу, виданого ТзОВ «Моріон+», за рішенням суду, оскільки відсутні докази порушення відповідачем п.5 ст.26 Кодексу України про надра, як підстави для припинення дії спецдозволу. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для відмови в задоволенні заявленого позову, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1ст.4 Кодексу України про надра /КУпН/ надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Згідно із ч.1 ст.13 КУпН користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.24 КУпН права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом. Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід (у разі його необхідності) або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов`язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою. Як визначено в ст.16 КУпН, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ст.56 КУпН основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища. Частиною 1 ст.57 КУпН встановлено, що у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою КМ України № 615 від 30.05.2011р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з п.21 цього Порядку дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Міндовкілля, Держпраці, МОЗ, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, ДПС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 4) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції; 5) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; 6) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин. Дія дозволу також може бути зупинена органом з питань надання дозволу за поданням Міндовкілля за зверненням до Міндовкілля Держекоінспекції та/або її територіальних органів щодо невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи, відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії. У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення дії та/або анулювання дозволу строк дії дозволу та відповідно строк користування надрами продовжується органом з питань надання дозволу на строк такого зупинення та/або анулювання. Згідно фактичних обставин справи, 03.06.2020р. позивачем зупинено дію дозволу на користування відповідачем надрами на підставі пп.3 п.21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою КМ України № 615 від 30.05.2011р. (в редакції згідно з постановою КМ України № 124 від 19.02.2020р.) у зв`язку з невиконанням в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (лист Державної екологічної інспекції України № 2320/2.10/6-20 від 26.03.2020р., лист Державної екологічної інспекції у Львівській обл. № 02-1084 від 11.03.2020р.) та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол № 4-РГ/2020 від 02.06.2020р.). За змістом ст.26 КУпН право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. За змістом ч.1 ст.64 КУпН, спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України. Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011р. у справі № 21-36а11, від 19.09.2011р. у справі № 21-164а11 та від 10.12.2013р. у справі № 21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.10.2018р. у справі № 802/4846/13-а, від 26.06.2018р. у справі № 802/923/14-а та від 10.10.2018р. у справі № 812/1735/17 сформовано правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку. Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом обмеження суб`єкта владних повноважень, у визначених законом випадках, приймати рішення про припинення права користування надрами в межах адміністративної процедури. Таким чином, законом встановлюється судовий порядок позбавлення права користування надрами, як додаткова гарантія захисту прав надрокористувачів, яка реалізується під час звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду. Підставою звернення до суду позивач зазначив неусунення причин, що зумовили зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2020р., які, у свою чергу, викладені в наказі Державної служби геології та надр України № 200 від 03.06.2020р. Однак, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2021р. у справі № 380/5913/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022р. (пров. № А/857/18793/21), адміністративний позов ТзОВ «Моріон+» задоволено частково; визнано неправомірною дію з направлення Державною екологічною інспекцією України Держгеонадра України листом № 2320/2.10/6-20 від 26.03.2020р. подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р., наданого ТзОВ «Моріон+», з метою видобування валунно-гравійно-піщаних порід Південно-Західної ділянки Верчанського родовища, розташованого у Львівській обл.; визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 200 від 03.06.2020р. щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010р. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у розглядуваній справі відсутня така передумова для анулювання спеціального дозволу на користування надрами як зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав порушення та невиконання вимог розпорядчих документів, що є порушеннями вимог, передбачених спеціальним дозволом, у відповідності до ст.26 КУпН та п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою КМ України № 615 від 30.05.2011р. Зупинення дії дозволу не є ідентичним з припиненням користування надрами, водночас це не доводить того, що можливо припинити право користування надрами шляхом анулювання дозволу на користування надрами через невиконання припису і наявності наказу про зупинення відповідного дозволу, які оскаржені суб`єктом господарювання до суду та скасовані в судовому порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.02.2022р. у справі № 817/871/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Враховуючи зазначене, позивачем не доведено наявності правових підстав для анулювання дії спеціального дозволу, виданого ТзОВ «Моріон+», за рішенням суду, оскільки відсутні докази порушення відповідачем п.5 ст.26 КУпН, як підстави для припинення дії спецдозволу. Апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача відхилені з визначених підстав. Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову із вищевказаних мотивів. За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Державну службу геології та надр України (Держгеонадра). З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2022р. в адміністративній справі № 380/430/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державну службу геології та надр України (Держгеонадра). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 20.10.2022р.