Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/13692/20

Справа № 308/13692/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17.10.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/224/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , не працюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №518424 від 09.12.2020 та постанови судді від 19.02.2021 вбачається, що 09.12.2020 о 05 год. 17 хв., на автодорозі М 06 Київ-Чоп 830 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Actros», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 19.02.2021 скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Посилається на те, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки всім доказам у справі, в тому числі за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, всупереч даним про її належне сповіщення про час і місце розгляду справи, чим позбавив його права на захист. Одночасно ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що розгляд справи проведено без його участі, а копію оскаржуваної постанови судом надіслано з порушеннями вимог ст.285 КУпАП. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бігунець Р.Р. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися. Останні рухом справи не цікавилися, судову -2- кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бігунець Р.Р., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст.ст.268,271 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена без участі ОСОБА_1 , при цьому даних про вручення йому судової повістки в матеріалах немає, окрім того, будь-яких відомостей про отримання копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 в матеріалах справи не міститься. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду від 19.02.2021, а тому з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, визнаються поважними, у зв`язку із чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а строк поновленню. Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. -3- Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено що ОСОБА_1 09.12.2020 о 05 год. 17 хв., на автодорозі М 06 Київ-Чоп 830 км., керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Actros», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Незважаючи на заперечення своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №518424 від 09.12.2020, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 09.124.2020, які підтвердили факт відмови водія ОСОБА_1 у їх присутності від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події чи в закладі охорони здоров`я у присутності свідків підтверджується й наявним у матеріалах справи відеозаписом з боді-камер поліцейських. Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п.2.5 Правил дорожнього руху України, та його винуватість у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. -4- Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що старший інспектор роти №4 батальйону УПП в Закарпатській області Матлах М.С. був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази, як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі не посилався ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що інспектор патрульної поліції діяв в межах наданих йому повноважень. Крім того, під час апеляційного розгляду не встановлено даних і про те, що у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були підстави для обмови ОСОБА_1 в тому, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази, як у матеріалах справи, так їх не додано й до апеляційної скарги й на такі не посилався ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би свідчили про зацікавленість вищевказаних свідків у результатах розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки всім доказам у справі, апеляційний суд з урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що всупереч вимог ст.268 КУпАП суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 без наявності даних щодо його належного сповіщення про час і місце розгляду справи щодо нього, апеляційний суд вважає також такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції викладених у судовому рішенні та не свідчать про відсутність у діях останнього складу, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а також не свідчать про порушення права ОСОБА_1 на захист. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що: факт розгляду справи без участі правопорушника не являється підставою для скасування чи зміни судового рішення у справах про адміністративні правопорушення, до того ж факт розгляду справи без участі ОСОБА_1 враховано апеляційним судом як одну з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд визнає необґрунтованими й такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та скоєнні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення накладено на нього в межах санкції вищевказаної статті, у зв`язку із чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення. -5- Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга,- без задоволення. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що апелянтом не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів чи виклику свідків, не заявлялось. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 19.02.2021. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2021 щодо нього,- без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: