Постанова 4824 № 759/22384/14-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 вересня 2022 року місто Київ справа № 759/22384/14-ц провадження № 22-ц/824/3396/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів -Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М. за участю секретаря судового засідання - Сірої Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану адвокатом Кравчуком Василем Івановичем, та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Кравчуком Василем Івановичем, на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2021 року, постановлену у складі судді Сенько М.Ф. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмен" про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" Надра", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В : У жовтні 2021 року заявник ТОВ "Брайт Інвестмен" звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 17 лютого 2015 року у справі №759/22384/14-ц задоволені позовні вимоги ВАТ КБ "Надра". Солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 146/П/84/2008-980 від 29 серпня 2008 року в загальній сумі 1 713806,45 грн. На виконання рішення суду у справі 759/22384/14-ц видані виконавчі листи. Постановою державного виконавця Святошинського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) 29 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження № 60749364 відносно боржника ОСОБА_1 . Згідно договору № GL48N718070_blank про відступлення права вимоги від 5 серпня 2020 року , право вимоги за кредитним договором № 146/П/84/2008-980 від 29 серпня 2008 року, укладеного мажі ВАТ КБ "Надра" (найменування змінено на ПАТ КБ "Надра") та ОСОБА_2 , а також договором поруки від 29 серпня 2008 року, укладеного між ВАТ КБ "Надра" (найменування змінено на ПАТ КБ "Надра") та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "ФК`Дніпрофінансгруп". ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", згідно договору №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року, відступив право вимоги на користь ТОВ "Брайт Інвестмент" разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Посилаючись на зазначені обставини, та на підставі ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача - ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал". Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2021року задоволено заяву ТОВ "Брайт Інвестмен" про заміну сторони виконавчого провадження, зацікавлені особи: ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", ПАТ "КБ" Надра", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .. Замінено стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ " Брайт Інвестмен" у виконавчому провадженні № 60749364 з примусового виконання виконавчого листа №759/22384/14-ц за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором № 146/П/84/2008-980 від 29 серпня 2008 року. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кравчук В.І. подав апеляційні скарги, аналогічні за змістом, в яких просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та увалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Брайт Інвестмен" про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на даний час ПАТ "КБ "Надра" знаходиться в стадії припинення і з Єдиного реєстру підприємств, установ, організацій України не виключене, чим повністю виключає підстави для висновку про існування правонаступників цього банку. Тобто, висновок суду про правонаступництво ТОВ " Брайт Інвестмен" існуючого банку не відповідає фактичним обставинам справи. Посадові особи, які виконують функції по управлінню майном і справами ПАТ "КБ "Надра" зобов`язані вживати всіх передбачених чинними нормативно-правовими актами заходів з метою стягнення з дебіторів коштів і направлення таких коштів на погашення заборгованості перед кредиторами. В даному випадку, суд першої інстанції погодився з заявою ТОВ " Брайт Інвестмен" про визнання останнього правонаступником банку, а відтак на право цього товариства використовувати на власний розсуд кошти, одержані від боржників банку. В даному випадку заборгованість перед кредиторами банку не погашається і при надходженні коштів не виникає обов`язок по сплаті податків. Тобто договір про відступлення права вимоги щодо стягнення заборгованості суперечить інтересам осіб, які мають право на відшкодування своїх вкладів і є безперечним доказом про його невідповідність вимогам передбаченим ч.1 ст. 203 ЦК України. Для участі в розгляді справи суд не залучив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, хоча на нього Держава поклала обов`язок забезпечити відшкодування вкладів. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ " Брайт Інвестмен" заперечувало проти доводів апеляційної скарги, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кравчук В.І. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмен» про заміну сторони виконавчого провадження. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 підлягає закриттю, виходячи з наступного. Судом установлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від17 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ « Надра» заборгованості за кредитним договором у сумі 1 713 806 грн. Рішення набрало законної сили 8 червня 2015 року та на його виконання виданий виконавчий лист. 5 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank на підставі якого право вимоги до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, зокрема і кредитним договором № 146/П84/2008-980 від 29 серпня 2008 року перейшло до ТОВ « ФК «Дніпрофінансгруп». 30 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01 на підставі якого право вимоги до позичальників за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №146/П/84/2008-980 від 29 серпня 2008 року перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент». Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що на стадії виконання судового рішення стягувач ПАТ КБ «Надра» відступив ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп», а останній відступив ТОВ «Брайт Інвестмент» своє право вимоги за кредитним договором №146/П/84/2008-980 від 29 серпня 2008 року та всіма іншими похідними договорами, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні №60749364 з примусового виконання виконавчого листа № 759/22384/14-ц за рішенням Святошинського районного суду м.Києва від17 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 146/П/84/2008-980 від 29 серпня 2008 року. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні № 60749364, боржником у якому є ОСОБА_1 , є правильним. Установлено, що виконавче провадження №60749364, відкрите на підставі виконавчого листа № 759/22384/14-ц, виданого на підставі рішення Святошинського районного суду м.Києва від17 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 146/П/84/2008-980 від 29 серпня 2008 року. Виконавче провадження не закінчено, знаходиться на виконанні в Святошинському ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ м.Київ, що підтверджується витягом з АСВП. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10. Такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні щодо боржника ОСОБА_1 .. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що договір про відступлення права вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є нікчемним, оскільки суперечить інтересам осіб, які мають право на відшкодування своїх вкладів і є безперечним доказом про його невідповідність вимогам передбаченим ч.1 ст. 203 ЦК України, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 викладено висновок, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Апелянтом не доведено, що договір про відступлення права вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є недійсним в силу закону (нікчемним) чи таким, недійсність якого встановлена у судовому порядку. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, не вливають на їх правильність, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Що стосується апеляційної скарги представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Кравчука В.І., то в цій частині апеляційне провадження підлягає закриттю виходячи з наступного. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявника, та лише після встановлення таких обставин переглянути справу за його апеляційною скаргою, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи. Як убачається зі змісту ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2021 року питання щодо боржника ОСОБА_2 судом не вирішувалось. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17. У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, вказувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18). Даних про відкрите виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що права боржника ОСОБА_2 оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Кравчука В.І. на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2021 року підлягає закриттю. Керуючись ст.ст. 259, 268, 362, 367, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кравчуком Василем Івановичем, залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2021 року залишити без змін. Закрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , подану адвокатом Кравчуком Василем Івановичем, на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2021 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 19 жовтня 2022 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус