Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/15725/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/15725/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 18 жовтня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П., представника позивача: Сосницької І.В., представника відповідача: Іванова Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Керівника Житомирської обласної прокуратури Білошицького Олександра Васильовича до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : в серпні 2022 року Керівник Житомирської обласної прокуратури Білошицький Олександр Васильович звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 11.07.2022, винесену у виконавчому провадженні №68754998 про накладення штрафу на Житомирську обласну прокуратуру в розмірі 5100 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу, у якій апелянт посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки станом на 11.07.2022 боржником не надано жодної відповіді на вимогу державного виконавця чи постанову про відкриття виконавчого провадження, а також не виконано вимог виконавчого документа, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Пр овиконавче провадження" за невиконання без поважних причин рішення на Житомирську обласну прокуратуру накладено штраф. Законом прямо передбачені повноваження державного виконавця на винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення, які встановленіз метою здійснення достатніх дій для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов. Окремо апелянт зауважує, що направлення заяви про роз`яснення судового рішення не є підставою для зупинення чи закінчення виконавчого провадження. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду прешої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №240/1235/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, задоволено частково: - зобов`язано Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 за період з 26.03.2020 до 31.12.2020 заробітну плату виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. - стягнуто з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 31.12.2020 і по день фактичного розрахунку. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 частково задоволено апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури, скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 в частині стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені з 31.12.2020 по день фактичного розрахунку та прийнято у цій частині нове рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 , іншу частину оскаржуваного рішення адміністративного суду першої інстанції залишено без змін. 27.01.2022 Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2841 2022. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження ВП №68754998 про зобов`язання Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 за період з 26.03.2020 до 31.12.2020 заробітну плату, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період, та про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів та направлена боржнику до виконання. 11.07.2022 на адресу Житомирської обласної прокуратури надійшла вимога державного виконався №20.1/В-7/68754998 від 13.06.2022 у виконавчому провадженні №68754998, відповідно до якої зобов`язано обласну прокуратуру у дводенний строк з моменту отримання вимоги надати письмове пояснення щодо причин невиконання судового рішення. На виконання вимоги державного виконавця, 12.07.2022 Житомирською обласною прокуратурою на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслано лист №15/2-349вих-22 від 12.07.2022, яким повідомлено відповідача про направлення до Житомирського окружного адміністративного суду заяви про роз`яснення рішення від 10.06.2021 у справі №240/1235/21 і надано пояснення про причини невиконання судового рішення (а.с.). Однак, на думку позивача, незважаючи на виконання вимог державного виконавця, 11.07.2022, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову про накладення на Житомирську обласну прокуратуру штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн., яка надійшла до обласної прокуратури 19.07.2022. Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною та такою, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Судом враховано, що відповідно до ч.4 ст. 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд зазначив про те, що вказана норма не надає боржнику права не виконувати рішення суду, а лише зупиняє для нього перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення та встановлює зупинення перебігу строку протягом якого стягувач може подати судове рішення до примусового виконання. На вимогу державного виконавця №20.1/В/-7/68754998 від 13.06.2022 (отримано обласною прокуратурою 11.07.2022 вих.№11977) щодо надання письмових пояснень про причини невиконання судового рішення, Житомирська обласна прокуратура листом №15/2-349вих.-22 від 12.07.2021 (у визначений у постанові строк) повідомила Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про те, що фактично наразі рішення Житомирського окружного адміністративного суду не виконано у зв`язку з поданням заяви про роз`яснення рішення суду. Однак, не чекаючи відповіді від Житомирської обласної прокуратури, 11.07.2022 державним виконавцем було винесено постанову про накладення на Житомирську обласну прокуратуру штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Таким чином, суд зазначив, що рішення про накладення штрафу на боржника було ухвалено державним виконавцем до закінчення законодавчо наданого строку для виконання судового рішення, що свідчить про його незаконність. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 3 Закону №1404-VIII закріплено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Положеннями статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Тобто, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно з усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення. Відповідно до положень статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов`язків. Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до змісту положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Виходячи з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що станом на час виникнення спірних правовідносин позивачем (Боржником) не було виконано покладені на нього обов`язки з поважних причин, а саме у зв`язку зі зверненням до суду із заявою про роз`яснення відповідного судового рішення, про що було повідомлено відповідача листом №15/2-349вих.-22 від 12.07.2021. Так, відповідно до ч.4 ст. 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд зазначає про те, що вказана норма не надає боржнику права не виконувати рішення суду, а лише зупиняє для нього перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення та встановлює зупинення перебігу строку протягом якого стягувач може подати судове рішення до примусового виконання. Судом встановлено, що згідно з постановою відповідача від 23.02.2022 відкрито виконавче провадження ВП №67754998 про зобов`язання Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 за період з 26.03.2020 до 31.12.2020 заробітну плату виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. Безпосередньо у пункті 2 зазначеної постанови зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем (боржником) 24.05.2022, що державним виконавцем у відзиві на позов не заперечується. Судом встановлено, що 17.06.2022 Житомирська обласна прокуратура звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №240/1235/21. Слід зазначити, що 17 лютого 2022 року за вих.№ 13527/22 "к" адміністративну справу Житомирського окружного адміністративного суду №240/1235/21 направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги. На даний момент вказана справа до Житомирського окружного адміністративного суду не повернулася. З огляду на викладене, відповідно листа від 08 липня 2022 року Житомирську обласну прокуратуру було повідомлено, що подана заява про роз`яснення судового рішення №240/1235/21 буде розглянута судом після повернення справи до Житомирського окружного адміністративного суду. На вимогу державного виконавця №20.1/В/-7/68754998 від 13.06.2022 (отримано обласною прокуратурою 11.07.2022 вих.№11977) щодо надання письмових пояснень про причини невиконання судового рішення, Житомирська обласна прокуратура листом №15/2-349вих.-22 від 12.07.2021 (у визначений у постанові строк) повідомила Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про те, що фактично наразі рішення Житомирського окружного адміністративного суду не виконано у зв`язку з поданням заяви про роз`яснення рішення суду, що, на думку позивача, згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України: "є підставою для зупинення перебігу строку, встановленого судом для виконання судового рішення". Однак, не чекаючи відповіді від Житомирської обласної прокуратури, 11.07.2022 державним виконавцем було винесено постанову про накладення на Житомирську обласну прокуратуру штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. На переконання суду, оскільки підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, то державний виконавець повинен не лише направити боржнику вимоги про виконання рішення суду, але і встановити факт вчасного отримання боржником вказаного документа, яким зокрема встановлений строк для виконання рішення суду. У разі з`ясування факту одержання боржником копії вимоги щодо причин невиконання судового рішення, державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення суду до спливу строку, встановленого для виконання рішення суду. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. З огляду на це, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення була винесена передчасно та без урахування всіх обставин, а тому, як було правильно встановлено судом першої інстанції, є протиправною та підлягає скасуванню. Доводи апелянта про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходи щодо примусового виконання рішень та вчиняти відповідні дії, колегія суддів приймає до уваги, але зазначає, що відповідні дії (рішення) повинні вчинятися (прийматися) державним виконавцем з дотриманням норм чинного законодавства та в чітко визначеному законодавчому порядку, з урахуванням усіх обставин та наявності достатніх правових підстав для застосування відповідних заходів реагування, зокрема - накладення штрафу. Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.