LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд600/6204/21-а

від 18.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/6204/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 18 жовтня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області (ГУ НП у Чернівецькій області) в якому просив: -визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Чернівецькій області від 12 жовтня 2021 року № 622 «Про застосування дисциплінарного стягнення» щодо застосування до старшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог Присяги працівника поліції, пп.2.5, а) 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, пунктів 1, 2 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 3, 4, 6, 11, 13, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2, 3 пункту 1, абзацу 7 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. № 893; - визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Чернівецькій області від 18 жовтня 2021 року №209 о/с про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 18 жовтня 2021 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0078016) старшого інспектора відділу охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області; - поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0078016) на посаді старшого інспектора відділу охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області з 19 жовтня 2021 року; - стягнути з ГУ НП в Чернівецькій області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 19 жовтня 2021 року по день фактичного поновлення на службі з обов`язковим відрахуванням усіх платежів та податків до відповідних фондів та фіскальної служби. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 29.01.2007 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України в УМВС України в Тернопільській області. З 21.12.2018 позивача призначено на посаду старшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області. Так, 11.08.2021 року начальником УКЗ ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 на ім`я т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області подано доповідну записку, із змісту якої встановлено, що 11.08.2021 року, о 08 год. 48 хв., мобільною групою з числа працівників ВЮС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області та УПП в Чернівецькій області, на вул. Мізюна, 6 м. Чернівці, за порушення вимог ПДР, було зупинено автомобіль марки «Volksvagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням старшого інспектора ЦЗ ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який за зовнішніми ознаками керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. За таких обставин, т.в.о. начальником ГУНП в Чернівецькій області прийнято наказ № 869 від 11.08.2021 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії». За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 07.10.2021 року, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області. Із змісту вказаного висновку встановлено, що 11.08.2021, о 08 год. 00 хв., старший інспектор ВОА ЦЗ ГУНП Фештор М.М., достеменно знаючи, що на період перебуванням у відпустці начальника відділення охорони адмінбудинків ОСОБА_3 , на нього покладається весь комплекс завдань з питань організації та контролю за несенням служби по забезпеченню охорони та пропускного режиму на адміністративних об`єктах ГУНП в Чернівецькій області, прибув та перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння, чим допустив порушення службової дисципліни, а також вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, 2 ст. 179 КУпАП, за що він, згідно ст. 15 КУпАП, підлягає дисциплінарній відповідальності. Крім того, продовжуючи допускати порушення службової дисципліни, 11.08.2021, о 08 год. 48 хв., поліцейський ОСОБА_1 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, керував належним йому автомобілем «Volksvagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , номерні знаки якого не відповідали стандартам, та був зупинений на вул. Мізюна, 6 м. Чернівці, поліцейськими УПП в Чернівецькій області. Відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт перебування 11.08.2021 ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння та керування ним у такому стані транспортним засобом, підтверджений результатами медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері. Вищевказаними діями (допущеною бездіяльністю) поліцейський ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Правил етичної поведінки поліцейських, за що заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення. Вказаним висновком службового розслідування, серед іншого, рекомендовано за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог Присяги працівника поліції, пп. 2.5, а) 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2, 3, 4, 6, 13, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 2, 3 п. 1, абз. 7 п. 2 розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, до старшого інспектора відділення охорони адмінбудинків ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції Фештора Михайла Михайловича, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Так, 12.10.2021 року ГУНП в Чернівецькій області винесено наказ № 622 «Про застосування дисциплінарного стягнення», згідно пункту 1 якого за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог Присяги працівника поліції, пп. 2.5, а) 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2, 3, 4, 6, 13, 14 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 2, 3 п. 1, абз. 7 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, до старшого інспектора відділення охорони адмінбудинків ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції Фештора Михайла Михайловича, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Також, 18.10.2021 року ГУНП в Чернівецькій області винесено наказ № 209 о/с «По особовому складу», згідно якого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0078016), старшого інспектора відділу охорони адмінбудинків центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 18 жовтня 2021 року. Не погоджуючись із вказаними наказами відповідача та вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази прийняті відповідачем обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для їх прийняття. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини. Відпвідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 6 ст. 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України Про Національну поліцію №580-VIII від 02 липня 2015 року (Закон №580). Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 ст. 18 Закону №580 визначені основні обов`язки поліцейського, зокрема поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 19 Закону №580 передбачені види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (Дисциплінарний статут). Згідно з п.п. 4, 5, 6, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту). При цьому, ст. 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справи України № 1179 від 09.11.2016, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Вказані Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Абзацами першим, другим пункту 1, шостим пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. У той же час під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Тобто, законодавством встановлено підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку та недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Згідно зі ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до ч.ч 3, 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту). Так, на виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (Порядок №893), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807. Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (п. 4 розділу ІІ Порядку). Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (пункт 4 Розділу V Порядку № 893). Пунктом 6 Порядку № 893 визначено право поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, подати уповноваженому керівнику письмову скаргу на дії осіб, які його проводять. При цьому, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування (пункт 7 Розділу V Порядку № 893). Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування (пункт 13 Розділу V Порядку № 893). Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: -надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; - подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; - ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; - подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; - користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Згідно п. 2 Розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 Розділу VІІ Порядку № 893). Так, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стала його поведінка в обставинах, що склалися 11.08.2021, яка дала підстави дисциплінарній комісії дійти висновку в процесі службового розслідування про порушення старшим лейтенантом поліції Фештором М.М. Присяги працівника поліції, невиконанні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2, 3, 4, 6, 13, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2.5, пп. а) п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, абз. 2, 3 п. 1, абз. 7 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані накази прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для їх скасування. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Крім того, у апеляційній скарзі позивачем не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки. При цьому, позивачем, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі не надав доказів у спростування доводів і доказів відповідача. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»