Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/4802/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4802/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 17 жовтня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії від 10.02.2022 року. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу періоду роботи на посаді художнього керівника Миньківського СБК з 08.05.1981 року по 27.02.1984 рік. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до трудового стажу період роботи на посаді художнього керівника Миньківського СБК з 08.05.1981 року по 27.02.1984 рік. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком з часу звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 04.02.2022 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року позов задоволено частково, а саме: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10 лютого 2022 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, в частині не зарахування йому страхового стажу за період роботи з 08.05.1981 по 27.02.1984. - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком період роботи з 08 травня 1981 по 27 лютого 1984 на посаді художнього керівника Миньківського СБК, провівши відповідний перерахунок страхового стажу для призначення пенсії. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача судовий збір. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач своїм правом, передбаченим ст. 300, 304 КАС країни не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 липня 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 07 вересня 2020 року виповнилось 60 років, що підтверджується відомостями з його паспорта. Позивач 02 лютого 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", надав копії військового квитка, паспорта, трудової книжки серії НОМЕР_1 та трудової книжки Б/Н, копії довідок про заробітну плату. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.02.2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Підстава відмови - відсутність необхідного страхового стажу роботи, про що позивача повідомлено листом від 21.02.2022 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, до страхового стажу ОСОБА_1 не зарахований період його роботи з 08 травня 1981 по 27 лютого 1984 на посаді художнього керівника у Миньківській СБК, оскільки записи трудової книжки за №4 та №5 завірені печаткою, яка не читається. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку, що робота ОСОБА_1 у спірний період підтверджена відомостями трудової книжки, тому зазначений стаж роботи необхідно врахувати позивачу. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції не переглядається відповідно до ст. 308 КАС України. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення частини позовних вимог, враховуючи наступне. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 року №1788-XII, "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року №637. Відповідно до ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Як встановлено з матеріалів справи, а саме згідно запису № 4-5 у трудовій книжці позивач протягом 1981 - 1984 років працював у Миньківському СБК на посаді художнього керівника. Зазначені записи засвідчені підписом завідуючого райвідділом культури та відбитком печатки. Згідно зі ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 20 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При дослідженні вказаної трудової книжки судом встановлено, що відомості про роботу, внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України від 29 липня 1993 року №

58. Записи про періоди роботи зроблені чітко, без виправлень з відповідними відтисками печаток та підписами відповідальних осіб. Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач як працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 683/977/17, від 08 травня 2018 року у справі № 672/455/17, у постановах від 12.12.2019 у справі № 674/1579/16-а, 20.02.2020 у справі № 607/14316/16-а, №171/1900/16-а, від 27.04.2020 у справі №648/1613/17. Частиною 3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак встановлено, що відповідач не звертався до будь - яких органів, організацій та установ з метою підтвердження або спростування спірного періоду роботи позивача. Колегія суддів звертає увагу, що в рамках розгляду даної справи надавалася оцінка правомірності відмови в зарахуванні до страхового стажу лише періодів роботи з 08.05.1981 по 27.02.1984. Стосовно доводів апелянта, що Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі № 155/1180/17 дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи періодів зазначених в трудовій книжці, яка не оформлена в установленому порядку, суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини вказаної справи обумовлювались відсутністю печаток загалом. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних про неправомірну відмову в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком період роботи з 08 травня 1981 по 27 лютого 1984 на посаді художнього керівника Миньківського СБК, провівши відповідний перерахунок страхового стажу для призначення пенсії, відтак рішення суду першої інстанції є правомірним та підтвердженим належними доказами. У зв`язку з чим, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування необґрунтованого рішення, зобов`язання зарахувати страховий стаж до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком. Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Судова колегія зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.