Постанова Чернігівський апеляційний суд № 692/391/22
від 05.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 692/391/22 Головуючий у 1 інстанції Цигура Н. А. Провадження № 33/4823/419/22 Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 жовтня 2022 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за спільної апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника адвоката Матвієнка В.М. на постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2022 року, У С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , працюючого командиром відділення ДСНС 14 ДРПП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з нього на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору. Судом першої інстанції встановлено, що 21 квітня 2022 року, о 16 год. 45 хв. ОСОБА_1 в смт. Срібне по вул. Незалежності керував автомобілем ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, про що засвідчують покази газоаналізатора «Драгер» - 1,50 % проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Матвієнко В.М. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказали, що встановлені судом обставини не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються належними доказами. Права та наслідки проходження огляду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності поліцейськими не були роз`яснені. Направлення на освідування у матеріалах справи відсутнє. Відеофіксація не проводилася. Відеоматеріали не містять доказів керування автомобілем саме ОСОБА_1 . Відомості про відсторонення від керування особи яка нібито перебуває у стані сп`яніння відсутнє. Крім того, суд не взяв до уваги, що свідок ОСОБА_2 вказав, що саме він перебував за кермом даного автомобіля, а безпосередній очевидець ОСОБА_3 у судовому засіданні не підтвердив хто саме був за кермом. Заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог п 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія проводився із застосуванням приладу «Драгер». Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються даними алкотестера, за результатами якого наявність алкоголю у ОСОБА_1 становить 1,50%, отже, він перебував у стані алкогольного сп`яніння; відеозаписом працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, за результатами якого встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що зауважень на дії працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював, не заперечував, що він керував транспортним засобом, порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, працівниками поліції був дотриманий; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4); поясненнями свідка ОСОБА_4 наданими у судовому засіданні суду першої інстанції, згідно яких ОСОБА_1 працівник поліції пропонував пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння, як водію, та поясненнями свідка ОСОБА_3 наданими в судовому засіданні 11.07.2022 року, про те що коли автомобіль врізався в паркан та застряг, ОСОБА_1 сів за кермо та почав газувати. Апеляційний суд вважає, що до пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля, суд першої інстанції вірно віднісся критично, оскільки вони є його колегами та перебувають у дружніх відносинах. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що законом не передбачено, що в разі складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковим відсторонення водія від керування транспортним засобом. При цьому, невідсторонення від керування транспортним засобом не звільняє водія від адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та не є свідченням того, що у водія були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння. Відсутність доказів відсторонення поліцейськими водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовує правильності висновків, викладених у постанові судді. Відсутність у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, не спростовує висновків суду 1 інстанції, зазначених в оскаржуваній постанові. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Таким чином суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступені його вини. Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника адвоката Матвієнка В.М. - залишити без задоволення, а постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2022 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. О. Акуленко