Ухвала КГС ВС № 910/2377/22

УХВАЛА 11 жовтня 2022 року м. Київ cправа № 910/2377/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Губенко Н. М., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва у складі судді Пукаса А. Ю. від 18.07.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Євсіков О. О., Владимиренко С. В., Корсак В. А. від 19.09.2022 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" про визнання недійсним рішення загальних зборів, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 07/06/21 (дата проведення зборів 23.05.2021, дата формування протоколу 07.06.2021). Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/2377/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою від 19.09.2022 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/2377/22. 21 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 910/2377/22. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав. За приписами частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті. Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. З тексту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження зазначених вище судових рішень скаржниця вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах і звертає увагу на постанови Верховного Суду від 22.02.2019 у справі № 910/7308/16, від 10.09.2019 у справі № 925/410/19, від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15, від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16, в яких, на думку скаржниці, викладені "аналогічні висновки у найбільш подібних правовідносинах". Однак при цьому ОСОБА_1 не вказує щодо застосування якої саме норми права (пункту, частини, статті) викладені правові висновки у цих постановах, та які не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови. Суд звертає увагу, що якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку для усунення недоліків, шляхом викладення належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 910/2377/22 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко