LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд705/3088/22

від 13.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1372/22Головуючий по 1 інстанції Справа №705/3088/22 Категорія: на ухвалу Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2022 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., Гончар Н.І. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради про стягнення заборгованості за оренду тимчасово захопленого майна,- в с т а н о в и в : В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уманської міської ради про стягнення заборгованості за оренду тимчасово захопленого майна. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху . Повідомлено позивача про необхідність виправити у строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання копії ухвали недоліків позовної заяви та роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставин, що стали підставою для повернення заяви. Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви обсязі, тому наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, як незаконну та постановлену з порушенням норм процесуального права, і залишити його позов без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд безпідставно відмовив у доступі до правосуддя. Ухвала про повернення позовної заяви не ухвалюється іменем України, та крім того, з підстав зазначених судом для повернення позову необхідно залишати позов без розгляду у порядку передбаченому пунктом 9 частини 1 статті 257 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України і 177 ЦПК України, а саме позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема повного викладу обставин із зазначенням доказі, що підтверджують вказані обставини щодо порушення його прав та інтересів зі сторони відповідача. Тобто, позивачем не надано підтвердження тимчасового захоплення підпорної стіни №3 по АДРЕСА_1 , чи підтвердження передачі її в оренду відповідачу. Також позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про забезпечення позову та клопотання про проведення експертизи, які не відповідають формі та змісту передбаченому для таких клопотань законом. Даною ухвалою також встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання ухвали та роз`яснено, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде визнана неподаною та повернута позивачу. 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 подано до суду відгук на ухвалу суду про залишення позову без руху, в якій зазначив, що ухвала пов`язана з відмовою на доступ до правосуддя на підставах не передбачених законом. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не виконав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху. Проте такі висновки суду не відповідають нормам процесуального права і нормам матеріального права. Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява. Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Із матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просить стягнути з Уманської міської ради на свою користь 84 000 грн заборгованості за орендну плату за тимчасово захоплену підпорну стіну №3 по АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивував тим, що вказана стіна знаходиться у його власності, водночас міська рада на даній стіні встановила металеву огорожу, що на його думку, свідчить про привласнення відповідачем його огорожі та безпідставне користування, у зв`язку з чим необхідно стягнути орендну плату. На підтвердження зазначених доводів ним подано до суду Витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №21451 від 11.01.2013 року та План земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Позивач надав до позовної заяви докази, які на його думку, підтверджують обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог. Частинами 5 та 6 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. Встановлення обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19, провадження № 61-2192св20. Більше того, питання щодо надання чи витребування відповідного доказу суд має можливість вирішити на стадії підготовчого провадження, а не під час відкриття провадження у справі. У випадку безпідставності заявлених вимог, суд може ухвалити судове рішення про відмову у їх задоволенні, однак не ухвалу про визнання неподаною і повернення позовної заяви. Крім того, відповідно до положень ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд першої інстанції може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві. Положенням п.2 ч.1 ст.264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження. Тобто, питання доведеності заявлених позовних вимог вирішується судом під час ухвалення судового рішення, тому висновок суду про відсутність доказів при відкритті провадження, як підстава для повернення позовної заяви, є передчасним таким, що не відповідає процесуальному законодавству. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Окрім іншого, апеляційний суд також враховує необхідність забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте на зазначене, суд першої інстанції не звернув уваги і постановив передчасну ухвалу про повернення позовної заяви. Водночас колегія суддів відхиляє твердження позивача, що суд повинен був залишити позов без розгляду з підстав передбачених пунктом 9 частини 1 статті 257 ЦПК України. Відповідно до вказаної норми, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору. У даній справі судом не відкрито провадження у справі та не постановлено ухвалу про витребування доказів, а тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні. Крім того, судом першої інстанції вірно роз`яснено позивачу, що цивільним процесуальним кодексом визначено порядок, як для подачі заяви про забезпечення позову та вимог до її форми та змісту, так і для подачі заяви про забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи. Однак, враховуючи, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2022 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»