Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/16495/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2022 р. Справа № 520/16495/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/16495/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 06 квітня 2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням проведених виплат. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 по справі №520/16495/21- адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 06 квітня 2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням проведених виплат. Стягнено на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що при зверненні ОСОБА_1 із заявою від 06.04.2021 було здійснено не нове призначення пенсії, а саме перехід на інший вид пенсії за матеріалами пенсійної справи, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області діяло в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07 вересня 2017 року призначено пенсію за вислугу років, призначену відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі особистої заяви ОСОБА_1 , та у зв`язку з працевлаштуванням виплату пенсії позивачу призупинено. В свою чергу, 06 квітня 2021 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) Головного управління ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком , згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» . Страховий стаж позивача зарахований по 31.12.2020 та складає 44 роки 9 місяців 12 днів. Обчислюючи позивачу розмір пенсії за віком, пенсійний орган застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Не погоджуючись з таким розрахунком, позивач звернувся до відповідача через адвокатський запит з вимогою про обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2018-2020 роки , відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду звернення позивача відповідачем надано відповідь у формі листа від 29.06.2021 № 2000-0205-8/84899, з якої вбачається, що оскільки пенсія за вислугу років була призначена до 01.10.2017 року, то заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148 -V- III, тобто із застосуванням середньої заробітної плати ( доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.). Як вбачається з відповіді, наданої органом Пенсійного фонду, відповідач, посилаючись на Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 від 09.07.2003 року, затвердженим постановою КМУ від 20.02.2019 року №124, зазначив, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу)в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 п.4 цього Порядку, у розмірі 1,17. З 01.05.2020 року - 1,11, з 01.03.2021 року - 1,11. Розмір пенсії з 06.04.2021р. становить : 5445,35 грн. - основний розмір пенсії (12168,39 *0.44750); 101,70 грн. - доплата за понаднормовий стаж 9 років (1130,00 грн. *9%); 5547,05 грн. - загальний розмір пенсії. Однак, позивач не погоджується з таким розрахунком пенсії та застосуванням середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки, що зумовило ОСОБА_1 звернутись з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV позивач звернувся вперше, а тому пенсія позивачу повинна була бути призначена на підставі положень частини 2 статті 40 Закону № 1058-ІV. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV). Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Згідно зі статтею 2 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Відповідно до ст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення); працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55; працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55; спортсмени відповідно до пункту "є" статті

55. Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років. Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Приписами ст.27 Закону №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи. Відповідно до частини першої, другої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Згідно п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. В апеляцій скарзі відповідач зазначає ,що пенсія за вислугу років відповідно до п. п. «е»- «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначена до 01.10.2017, тому заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" повинна визначатись з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» №2148-VIII від 03.10.2017 р., та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058. Тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2014, 2015, та 2016 роки, в розмірі 4404,35 грн.. Відповідно до п. 4-3 розділу XV „Прикінцеві положення" Закону №1058 пенсії, призначені до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» №2148-VIII від 03.10.2017 р., з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, та 2016 роки, (на рівні 3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Отже, пункти 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону передбачають застосування вказаного показника середньої заробітної плати (2014-2016) виключно для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Однак, у даному випадку ОСОБА_1 , 07.09.2017 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Водночас, позивач після призначення пенсії продовжував працювати та сплачував у встановленому порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач вперше звернувся у 06.04.2021 року. А відтак, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, як того вимагає частина 2 статті 40 Закону №1058-ІV. Зазначений висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 року по справі №577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 року по справі №720/208/17, від 16.06.2020 року по справі №127/7522/17, від 18.08.2020 року по справі №263/6611/17. Таким чином, колегія суддів вважає, що при зверненні із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивач набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше 06.04.2021 року. При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова

позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, від 16 червня 2020 року по справі №127/7522/17, від 16 червня 2020 року по справі №514/1675/16-а. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 по справі №520/16495/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 по справі № 520/16495/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко