Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/9262/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" жовтня 2022 р. Справа№ 910/9262/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Демидової А.М. Корсака В.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 (повний текст складено 10.02.2022) у справі № 910/9262/21 (суддя Джарти В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 20 587,60 грн,- в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави позовних вимог. 04.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ «Маркс.Капітал») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) 20 587,60 грн, з яких 2 953,96 грн - 3% річних, 17 633,64 грн - інфляційних витрат. В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Маркс.Капітал» вказує, що на підставі положень ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у МТСБУ виник обов`язок відшкодувати збитки, понесені в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Також ТОВ «Маркс.Капітал» просило вирішити питання про розподіл судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу. ТОВ «Маркс.Капітал» навело у позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які воно понесло та планує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме: 2 270,00 грн - судовий збір, 4 600,00 грн - витрати на правову допомогу. ТОВ «Маркс.Капітал» з позовом надало: ордер на надання правової допомоги від 01.06.2020; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю (копія); договір про надання правової допомоги від 01.06.2020 №96 з додатками (копія); акт надання послуг 206 від 31.05.2021 на суму 4 600,00 грн (копія). Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 позов ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ про стягнення 20 587,60 грн задоволено повністю. Стягнуто з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 2 953,96 грн 3% річних, 17 633,64 грн інфляційних втрат, 2 270,00 грн судового збору та 4 600,00 грн витрат на правову допомогу. З огляду на встановлений факт переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, які відповідач не сплатив, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Суд встановив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 600,00 грн є пов`язаними з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Заявлена сума витрат не перевищує їх попереднього орієнтовного розрахунку, наданого суду (протилежного відповідачем не доведено належними та допустимими доказами). Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, МТСБУ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Маркс.Капітал», а також розподілити судові витрати. У поданій апеляційній скарзі скаржник також клопоче про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування апеляційної скарги МТСБУ посилається на невідповідність викладених у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду висновків обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. На думку скаржника, суд першої інстанції належним чином не встановив, коли позивач дізнався про своє порушене право, та помилково дійшов висновку, що строк позовної давності обраховується не з моменту ДТП, а з моменту визнання ПАТ «СК «Україна» банкрутом. Оскільки про своє порушене право позивач дізнався не з моменту визнання ПАТ «СК «Україна» банкрутом, а з моменту настання ДТП, суд неправомірно не застосував строк позовної давності. МТСБУ вказує, що позивач звернувся з позовом у цій справі з пропуском як загального так і спеціального строків позовної давності, а тому підлягають застосуванню наслідки пропуску строків позовної давності - відмова в позові в повному обсязі. Також скаржник вважає, що відповідальність страховика-банкрута за порушення грошового зобов`язання, яка визнана погашеною, не входить до зобов`язань МТСБУ. У поданій апеляційній скарзі відповідач, як на підтвердження своєї позиції, посилається на висновок науково-правової експертизи на запит МТСБУ щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 08.12.2021 та надає висновок науково-правової експертизи на запит МТСБУ щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022 №126/26-е, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9262/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою МТСБУ на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 до надходження матеріалів справи №910/9262/21. 27.07.2022 матеріали справи №910/9262/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 апеляційну скаргу МТСБУ на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/9262/21 залишено без руху. Надано МТСБУ строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: для надання доказів сплати судового збору в сумі 3 405,00 грн у встановленому порядку; для надання доказів направлення копії апеляційної скарги (з доданими до неї документами) позивачу - ТОВ «Маркс.Капітал» у встановленому порядку; для надання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги (з відповідним обґрунтуванням та доказами). Попереджено МТСБУ, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику. Від МТСБУ на виконання вказаної ухвали надійшло клопотання про усунення недоліків з доданими до нього доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжне доручення №9805822 від 15.07.2022) та докази направлення копії апеляційної скарги позивачу - ТОВ «Маркс.Капітал» у встановленому порядку, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника МТСБУ про розгляд апеляційної скарги з повідомленням та викликом учасників справи. Поновлено МТСБУ пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/9262/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою МТСБУ на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/9262/21. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/9262/21 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу. Позиції учасників справи. Від ТОВ «Маркс.Капітал» відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що наданий МТСБУ з апеляційною скаргою Висновок науково-правової експертизи на запит МТСБУ щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди, який складений 22.02.2022 науковим експертом Поліводським О.А. (Інститут держави та права імені В.М.Корецького НАН України) не подавався МТСБУ до господарського суду першої інстанції. Вказаний Висновок не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки відповідачем не дотримано порядок залучення експерта з питань права (ст. 70 ГПК України), сам висновок не відповідає положенням ст. 108 ГПК України, якою врегульовано порядок подання і зміст висновку експерта в галузі права, а також МТСБУ не надало доказів неможливості подання цього Висновку господарському суду першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. 07.01.2015 о 22 год. 10 хв. у місті Одеса по вулиці Генерала Бочарова водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Шевроле-Ніва», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з транспортним засобом «Санянг Йонг», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 20.02.2015 у справі №496/772/15-п ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0647886 (далі - договір страхування) Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» (далі - ПАТ «СК «Україна»). 12.01.2015 проведено огляд пошкодженого автомобіля «Санянг Йонг», д.н.з НОМЕР_2 , та визначено вартість завданого в результаті ДТП матеріального збитку, про що свідчить копія звіту експертного автотоварознавчого дослідження від 04.03.2015 №024/15. 09.04.2015 ОСОБА_4 (власник транспортного засобу «Санянг Йонг», д.н.з НОМЕР_2 ) подала до ПАТ «СК «Україна» заяву про страхове відшкодування. 24.09.2015 ОСОБА_4 уклала з Фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем (далі - ФОП Шиян Д.С.) договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ФОП Шиян Д.С. набув право вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаної ДТП, у т.ч. одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди у розмірі 37 166,33 грн від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ. 30.09.2015 ФОП Шиян Д. С. (клієнт) уклав з ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) договір про надання фінансових послуг факторингу №5/30-09/2015, за умовами якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору, зокрема, на суму 37 166,33 грн. Зобов`язаною особою (боржником) є Гавриленко Кароліна Ігорівна (п. 35 додатку №1 до договору); страхова компанія ПАТ "СК "Україна"; МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (п. 1.4 договору). ПАТ «СК «Україна» в порушення умови договору страхування (полісу) №АІ/0647886 та не здійснило виплату грошового зобов`язання за заявою ОСОБА_4 ТОВ "Маркс.Капітал" та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - ПАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулись до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - ПАТ «СК «Україна», оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити. Згідно заяви ТОВ "Маркс.Капітал" та ПАТ «СК «Арсенал Страхування» та доданих до неї документів, заявниками ставиться питання про відкриття справи про банкрутство ПАТ «СК «Україна» з підстав виникнення в останнього заборгованості відносно: ТОВ "Маркс.Капітал" в сумі 1 024 660,00 грн, що підтверджується рішеннями Господарського суду міста Києва, а саме: - №910/23690/16 від 27.02.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 49 500,00 грн матеріальної шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 17.03.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23690/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №53816243 від 24.04.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/23684/16 від 16.02.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 49 500,00 грн заборгованості та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 14.03.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23684/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №53815978 від 25.04.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/23683/16 від 17.02.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 49 500,00 грн матеріальної шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 06.03.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23683/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №53816172 від 24.04.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/23686/16 від 13.03.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн заборгованості та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 28.03.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23686/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №53816121 від 24.04.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - № 910/23685/16 від 20.02.217, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 49 000,00 грн відшкодування та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 07.03.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23685/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №53816058 від 25.04.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/23682/16 від 27.02.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 17.03.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23682/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №53816299 від 24.04.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/2676/17 від 03.04.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн грошових коштів та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 19.04.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/2676/17; постановою дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №53971505 від 22.05.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/23687/16 від 28.02.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 17.03.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23687/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №53971427 від 22.05.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/3660/17 від 18.04.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн страхового відшкодування та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 11.05.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23660/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54089424 від 08.06.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/23688/16 від 20.04.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 11.05.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23688/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54089282 від 08.06.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/5854/17 від 12.06.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 27.06.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/5854/17; постановою дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54397183 від 31.07.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/3667/17 від 18.05.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 08.06.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3667/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54288163 від 14.07.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/3663/17 від 17.05.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь «Маркс.Капітал» 49 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 568,00 грн судового збору; на виконання рішення 30.05.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3663/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54288330 від 14.07.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/2936/17 від 25.04.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн страхового відшкодування та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 11.05.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/2936/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54288617 від 14.07.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/3665/17 від 12.04.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 04.05.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3665/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54288536 від 14.07.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/3666/17 від 20.04.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 10.05.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3666/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54043087 від 30.05.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/3668/17 від 16.05.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 49 500,00 грн страхового відшкодування та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 26.06.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3668/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54288099 від 14.07.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/3661/17 від 12.04.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 49 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 568,00 грн судового збору; на виконання рішення 04.05.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3661/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54288252 від 14.07.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/5855/17 від 23.05.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 49 500,00 грн грошових коштів та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 12.06.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/5855/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54356038 від 24.07.2017 з примусового виконання вказаного рішення; - №910/3664/17 від 12.04.2017, яким стягнуто з ПАТ «СК «Україна» на користь ТОВ «Маркс.Капітал» 50 000,00 грн страхового відшкодування та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 10.05.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3664/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54043039 від 30.05.2017 з примусового виконання вказаного рішення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі №910/842/18 про банкрутство ПАТ «СК «Україна». ТОВ «Маркс.Капітал» подало заяву з кредиторськими вимогами до боржника на суму 14 268 524, 30 грн. Заявлені кредитором вимоги складаються із заборгованості по відшкодуванню шкоди у зобов`язаннях, що виникли на підставі договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 24.04.2018 ТОВ «Маркс.Капітал» подало уточнення до заяви про грошові вимоги до ПАТ «СК «Україна» у справі №910/842/18, в т.ч. за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору №АІ/0647886. Уточнення стосувались детального розрахунку заборгованості ПАТ «СК «Україна» перед ТОВ «Маркс.Капітал». Грошові вимоги ТОВ «Маркс.Капітал» до ПАТ «СК «Україна» у зобов`язанні були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 постановлено ліквідувати ПАТ «СК «Україна» у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами. 20.08.2019, у зв`язку з ліквідацією ПАТ «СК «Україна», ТОВ «Маркс.Капітал» звернулось до МТСБУ із заявою про виплату боргу. 09.09.2019 МТСБУ повідомило ТОВ «Маркс.Капітал» щодо прийняття рішення про виплату відшкодування у зобов`язанні за договором страхування №АІ/0663817 в розмірі 37 166,33 грн. 06.09.2019 МТСБУ частково виконало зобов`язання за договором страхування №АІ/0663817, здійснивши виплату в розмірі 37 166,33 грн. Оскільки МТСБУ не виконало зобов`язання перед ТОВ «Маркс.Капітал» у розмірі 20 587,60 грн з яких: 2 953,96 грн 3% річних та 17 633,64 грн інфляційні втрати, ТОВ «Маркс.Капітал» звернулось з позовом у цій справі. МТСБУ надало відзив на позовну заяву, у якому проти заявлених до нього вимог заперечило. МТСБУ вказує, що позивач не надав доказів звернення із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «СК «Україна», а тому нарахування заявлених інфляційних витрат та 3% річних неможливо обрахувати; відповідач не порушував жодного грошового зобов`язання перед позивачем, тому на нього не може бути покладена відповідальність в порядку ст. 625 ЦК України; інфляційні втрати та 3% річних є повністю погашеними та не входять до зобов`язань, передбачених пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV. Також МТСБУ просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності. ТОВ «Маркс.Капітал» надало відповідь на відзив, у якому навело аргументи на спростування заперечень МТСБУ. У поданій відповіді на відзив ТОВ «Маркс. Капітал» також просило стягнути з МТСБУ 2 700,00 грн витрат по сплаті судового збору та 4 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. МТСБУ надало заперечення на відповідь на відзив, у якому вважає заявлені до нього позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, повторно вказує про пропуск позивачем строку позовної давності та просить застосувати наслідки пропуску такого строку - відмовити в позові. Також МТСБУ просить розподілити судові витрати відповідно до ст. 134 ГПК України. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України). Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. За визначенням ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обв`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (далі - Закон №1961-IV). Закон № 1961-IV регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За визначенням п. 9.1 ст. 9 Закон №1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Згідно з п. 22.1 Закон №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг страхування, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму. З наведеного можна зробити висновок, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням. Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Така правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 06.06.2012 у справі №303/2147/14-ц (провадження №6-49цс12), а також Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.01.2018 у справі №910/17993/15, від 28.02.2018 у справі №149/344/15-ц, від 06.06.2019 у справі №758/8819/16-ц, від 26.06.2019 у справі №760/2905/16-ц, від 04.09.2019 у справі №280/2625/13-к, від 16.10.2019 у справі №452/3519/15. Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №910/22034/15 зроблений висновок, що ст. 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18). З огляду на викладене, існує стала судова практика Верховного Суду, що в разі прострочення боржником (страховою компанією) виконання грошового зобов`язання, передбаченого договором страхування, зокрема, виплати суми страхового відшкодування, страхова компанія зобов`язана на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й застосування відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов`язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18 ТОВ «Маркс.Капітал» визнано кредитором ПАТ «СК «Україна», в т.ч. за зобов`язаннями, що є предметом спору у цій справі. Станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду його визнано кредитором ПАТ «СК «Україна» (банкрута) з грошовими вимогами, в т.ч. за полісом АІ/0647886. В силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З урахуванням викладеного, встановлені у справі №910/842/18 грошові вимоги (що включають спірні нарахування) та обґрунтованість такої вимоги ТОВ «Маркс.Капітал» до ПАТ «СК «Україна», мають преюдиційне значення і не потребують повторного доказування. Правовідносини за договором страхування в процедурі ліквідації страховика і після її завершення врегульовані Законом №1961-IV та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство). За загальним правилом, викладеним в п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом. Норми ст. 87 Закону про банкрутство (відповідно до приписів якого здійснювалось провадження у справі №910/842/18 про банкрутство ПАТ «СК «Україна») не регулюють наслідки незадоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства страховика через недостатність у нього майна, а норма ч. 5 ст. 45 Закону про банкрутство встановлює, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Натомість спеціальні норми Закону №1961-IV встановлюють виняток з цього правила щодо страховиків та визначають порядок задоволення вимог кредиторів страховика, що не були задоволені у процедурі банкрутства страховика через недостатність майна страховика. Зокрема, відповідно до п. 20.3 ст. 20 Закону №1961-IV у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом. Підпунктом «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. За змістом викладених норм, що регулюють правила переходу від ліквідованого страховика до МТСБУ обов`язків за договором страхування, МТСБУ виконує обов`язки цього страховика відповідно до умов договору страхування в повному обсязі. При цьому преамбула ст. 41 Закону №1961-IV щодо відшкодування МТСБУ шкоди на умовах, визначених цим Законом, не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями пп. «ґ» п. 41.1 цієї статті та із положеннями п. 20.3 ст. 20 Закону, п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування». Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми зокрема не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до ст. 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми. У спірних правовідносинах акцент потрібно ставити не на відшкодуванні шкоди, яка відшкодовується МТСБУ у випадках, передбачених ст. 41 Закону №1961-IV, а саме не переході до МТСБУ обов`язків за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності тих страховиків, які ліквідовані, що передбачено положеннями п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 цього Закону. Отже, МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 36.5 ст. 36 Закону №1961-IV) суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 36.5 ст. 36 Закону №1961-IV) є невід`ємною складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування. Правильність цієї позиції узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог позивача до ПАТ «СК «Україна» як на суму страхового відшкодування, так і на суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, а також узгоджується з умовами п. 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотки, неустойки у повному обсязі. Дійшовши цього висновку, для вирішення спору про покладення на МТСБУ (відповідно до п. 20.3 ст. 20 та пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV) обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих в силу закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення. У контексті спірних правовідносин та висновків Великої Палати Верховного Суду щодо спірного питання слідує, що потерпіла внаслідок ДТП особа (інша особа, яка має/набула відповідне право), у випадку наявності договору страхування та за умови виникнення у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування, не може звернутись з позовом до завдавача шкоди (винуватця ДТП) в рамках деліктного зобов`язання, натомість повинна захищати своє право у процедурі банкрутства страховика цієї особи (завдавача шкоди), а у випадку ліквідації такого страховика у вказаній процедурі - отримати право вимоги відшкодування до МТСБУ з огляду на приписи пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV. У такому випадку невирішеним залишається питання захисту цивільного права потерпілого щодо своєчасного і належного отримання гарантованих законом виплат - страхового відшкодування, в т.ч. і у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання такого зобов`язання. Тому, з метою належного захисту права потерпілого на своєчасне та належне отримання гарантованих законом виплат (відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди), керуючись принципом верховенства права та враховуючи визначений Великою Палатою Верховного Суду спосіб захисту (щодо звернення не до завдавача шкоди, а до його страховика), колегія суддів вважає правомірним та справедливим, у даному випадку, покладення відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання (страхового відшкодування) на МТСБУ. Щодо позовної давності. У відзиві на позовну заяву МТСБУ заявило про застосування наслідків спливу позовної давності. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання. За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом яких той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Як зазначалось вище, правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням. Тож у контексті спірних правовідносин таке право на позов має бути пов`язане, зокрема, з початком виникнення відповідного обов`язку у МТСБУ щодо виконання зобов`язань ліквідованого страховика. Аналіз положень п. п. 2, 3 ст. 20 та п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV свідчить, що обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури її ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів (майна) - на МТСБУ. Тому, на переконання колегії суддів, з урахуванням положень пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV, обов`язок МТСБУ щодо відшкодування шкоди замість ліквідованого страховика виникає з моменту встановлення судом факту недостатності коштів та майна такого страховика, чим, у цьому випадку, є дата постановлення ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, закриття провадження у справі про банкрутство страховика - банкрута. Важливим при цьому є врахування судами обставин того, що вимоги кредиторів не були задоволені у зв`язку з відсутністю достатніх майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси. Відтак право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події. Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19. Наведеним спростовуються зазначені МТСБУ в обґрунтування апеляційної скарги доводи, зокрема, про те, що суд першої інстанції належним чином не встановив, коли позивач дізнався про своє порушене право та помилково дійшов висновку, що строк позовної давності обраховується не з моменту ДТП, а з моменту визнання ПАТ «СК «Україна» банкрутом. Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19 вважає, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникло з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство. Як зазначено вище, факт ліквідації ПАТ «СК «Україна» встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами, що стало підставою для звернення ТОВ «Маркс.Капітал» з позовом у справі, що розглядається. Таким чином судом встановлено обставини щодо ліквідації страховика ухвалою суду 17.07.2019, що за вказаних висновків є початком перебігу строку позовної давності. ТОВ «Маркс.Капітал» звернулось з позовом до МТСБУ 04.06.2021, тобто в межах такого строку. Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних у розумінні ст. 625 ЦК України мають похідну природу від основного грошового зобов`язання, тому до них застосовується загальний строк позовної давності у три роки. За наведених підстав, враховуючи дату звернення ТОВ «Маркс.Капітал» з позовом у цій справі, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності до вимог позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних, про що заявив відповідач у справі. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що до стягнення з МТСБУ на користь ТОВ «Маркс.Капітал» підлягає 2 953,96 грн - 3% річних, 17 633,64 грн - інфляційних витрат. З огляду на вимоги апеляційної скарги та встановлені ст. 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів відзначає, що МТСБУ не вказує про допущені господарським судом першої інстанції порушення в частині присудження до стягнення з МТСБУ витрат ТОВ «Маркс.Капітал» на професійну правничу допомогу в розмірі 4 600,00 грн. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/9262/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/9262/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Справу №910/9262/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді А.М. Демидова В.А. Корсак