Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/13008/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 12 жовтня 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/13008/21 Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/995/22 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О Є. секретар: Патук А.А. Позивач: ОСОБА_1 Відповідач: Чернігівська міська рада Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, (суддя Логвіна Т.В.), ухвалене о 09 год. 02 хв. у м. Чернігів, повний текст рішення складено 22 серпня 2022 року, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт на ім`я ОСОБА_3 . Останній пропустив строк для прийняття спадщини та звертався до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 помер і рішення по справі не було прийнято. Про пропуск строку ОСОБА_3 для прийняття спадщини позивач дізнався після приїзду до України. ОСОБА_1 проживає в м. Санкт-Петербург Російської Федерації, але через загострення коронавірусної хвороби та введення ряду обмежень щодо перетину кордону та через свою хворобу не зміг приїхати до України навіть на похорон до матері. Враховуючи, що у позивача були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, звернення позивача до адвоката та суду відразу по прибуттю в Україну, коли дізнався про пропущений строк для прийняття спадщини та про те, що спадщина не була прийнята, позивач вважає, що всі ці обставини є поважними та такими, що створили йому істотні труднощі для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим вимушений звернутися до суду з даним позовом. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду переконливих доказів того, що протягом дії строку для подачі заяви про прийняття спадщини він мав об`єктивні та непереборні перешкоди на вчинення дій щодо прийняття спадщини після смерті матері. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Позивач звертає увагу суду на те, що він не приймав участі у розгляді справи № 750/5533/21 за позовом ОСОБА_3 та не був залучений до справи як співвідповідач, як цього вимагає п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування». ОСОБА_1 припускає, що ОСОБА_3 не повідомляв суд про те, що померла ОСОБА_2 має сина. У заяві про зміну підстав позову наголошувалось, що ОСОБА_1 дізнався про пропуск строку для прийняття спадщини ОСОБА_3 , коли приїхав в Україну. Судом, на думку позивача, безпідставно не взято до уваги показання свідків, які підтвердили в судовому засіданні, що майном матері опікувався позивач. Не взято судом також до уваги те, що позивач проживає в м. Санкт-Петербурзі Російської Федерації і через загострення коронавірусної хвороби та введення ряду обмежень щодо перетину кордону, а також через свою хворобу не зміг приїхати до України навіть на похорон до матері. Позивачем надано всі медичні документи на підтвердження перебування на лікуванні та обстеженні, які пов`язані з загостренням хронічних хвороб, що є поважними причинами для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. У відзиві на апеляційну скаргу Чернігівська міська рада просить суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду без змін. Позивач не мав перешкод, які позбавляли його можливості подати заяву до нотаріальної контори, він проживає в населеному пункті, де є відділення зв`язку, що надавало йому можливість письмово надіслати заяву до нотаріальної контори. Проживання та працевлаштування за кордоном не є поважною причиною у встановленні додаткового строку. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості подати консулу заяву про прийняття спадщини. З наданих медичних документів вбачається, що у ОСОБА_1 були періоди, коли він не хворів, мав можливість самостійно пересуватись. Частина медичних документів - це довідки з результатами аналізів на виявлення хронічних хвороб. Також відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що позивач не весь час був хворим на COVID-19. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. По справі встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації (а.с.9). Місце його проживання зареєстровано в м.Санкт-Петербурзі. Відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с.12, 13). Ще за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_3 (а.с.14). Відповідно до витягу із Спадкового реєстру № 64786158 від 19.05.2021 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с.17). У травні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини і ухвалою суду від 26 травня 2021 року було відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 28 липня 2021 року (а.с.19-20). 04 серпня 2021 року приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. на усне звернення ОСОБА_3 з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт на його ім`я, надала відповідь про пропуск ним строку для прийняття спадщини (а.с.18). Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 вересня 2021 року було закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 09 листопада 2021 року (а.с. 21-22). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер (а.с.16). У зв`язку зі смертю позивача ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 грудня 2021 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. На усне звернення ОСОБА_1 з приводу видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за законом приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. надала письмову відповідь про можливість заведення спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину за умови встановлення судом щодо заявника додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.138). Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (див. постанову Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)). Суд першої інстанцій із урахуванням зазначених норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача об`єктивних та непереборних перешкод на вчинення дій щодо прийняття спадщини після смерті матері. Як вбачається з матеріалів справи, спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 був ОСОБА_3 , який за життя спадщину не приймав і пропустив встановлений законодавством строк для прийняття спадщини. Позивач ОСОБА_1 , який є сином померлої ОСОБА_2 , є спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом. Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. від 17 листопада 2021 року строк для прийняття спадщини для позивача минув 14 червня 2021 року. В усній формі ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину після померлої матері лише у листопаді 2021 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України. Доводи позивача про те, що він дізнався про пропуск ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини лише після приїзду в Україну, жодними доказами не підтверджено. Надані позивачем копії медичних документів не є належними доказами неможливості ОСОБА_1 своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, оскільки вони не підтверджують факт непрацездатності позивача протягом всієї тривалості строку для прийняття спадщини. Крім того, частина медичних документів є лише результатами проведених клінічних досліджень або рекомендаціями лікарів. Доводи ОСОБА_1 щодо неможливості своєчасного подання заяви про прийняття спадщини через закриття пунктів пропуску у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач не був позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою до консульської установи або направити заяву поштою. Враховуючи, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, їх правовою кваліфікацією, повно і всебічно встановив обставини справи та надав належну правову оцінку наявним у справі доказам і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 13 жовтня 2022 року. Головуючий: Судді: