Ухвала КЦС ВС № 522/16890/20

Ухвала 12 жовтня 2022 року м. Київ справа № 522/16890/20 провадження № 61-9743ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Одеській області, про стягнення заробітної плати, компенсації та середнього заробітку за час затримки виплати належних сум під час звільнення, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила стягнути з Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» (далі - КП «Морська пошуково-рятувальна служба») на свою користь: суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати (з 21 квітня 2019 року по 22 грудня 2020 року); суму заборгованості з оплати допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за листком непрацездатності серії АДН № 133456 за період з 25 січня 2020 року по 29 січня 2020 року в розмірі 8 276,76 грн; суму компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати за листками непрацездатності: серії АДН № 132983 (04 січня 2020 року - 17 січня 2020 року) в розмірі 1 179,87 грн (затримка оплати на 236 робочих днів з 14 лютого 2020 року по 25 січня 2021 року); серії АДН № 133456 (20 січня 2020 року - 24 січня 2020 року) в розмірі 347,62 грн (затримка оплати на 215 робочих днів з 14 лютого 2020 року по 22 грудня 2020 року); серії АДН № 133456 (25 січня 2020 року - 29 січня 2020 року) в розмірі на дату оплати суми допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; середній заробіток за час затримки на 363 робочі дні (з 17 лютого 2020 року по 30 липня 2021 року) виплати належних сум під час звільнення в розмірі 1 230 780,54 грн, з перерахуванням його розміру на дату постановлення рішення суду; 80 000 грн - на відшкодування спричиненої моральної шкоди. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто КП «Морська пошуково-рятувальна служба» на користь ОСОБА_1 : суму заборгованості з оплати допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за листком непрацездатності серії АДН № 133456 за період з 25 січня 2020 року по 29 січня 2020 року в розмірі 8 276,76 грн; суму компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати за листком непрацездатності серії АДН № 133456 (за період з 25 січня 2020 року - по 29 січня 2020 року) в розмірі 279,84 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року (повний текст якої складено 01 вересня 2022 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу КП «Морська пошуково-рятувальна служба» задоволено. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2021 року скасовано в частині задоволених позовних вимог і ухвалено в цій частині нову постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості з оплати допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за листком непрацездатності серії АДН № 133456 за період з 25 січня 2020 року по 29 січня 2020 року в розмірі 8 276,76 грн та про стягнення суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати за листком непрацездатності серії АДН № 133456 за період з 25 січня 2020 року по 29 січня 2020 року в розмірі 279,84 грн - відмовлено. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 06 жовтня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов. ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року, посилаючись на те, що вона отримала повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду 07 вересня 2022 року. На підтвердження вказаної обставини заявник надала скріншот вхідного повідомлення, надісланого з електронної адреси Одеського апеляційного суду (inbox@oda.court.gov.ua) на її електронну адресу (allakupriy78@gmail.com) 07 вересня 2022 року. Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року, а також наданий заявником доказ отримання нею копії оскаржуваної постанови апеляційного суду свідчать про поважність причин пропуску вказаного строку та наявність підстав для його поновлення. Тому клопотання ОСОБА_1 необхідно задовольнити. Разом з тим касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Як зазначено вище, ОСОБА_1 пред`явила вимоги про: стягнення заробітної плати, компенсації та середнього заробітку за час затримки виплати належних сум під час звільнення, відшкодування моральної шкоди. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Тобто за наведеною правовою нормою ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги лише в частині її вимог про стягнення заробітної плати. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу. Середній заробіток за частиною другою стані 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. Наведені правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21). Отже, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних сум під час звільнення та відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір. Позовну заяву подано у вересні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року - 2 102 грн) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). 1 % від заявлених ОСОБА_1 майнових вимог перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір в розмірі 21 020 грн (2 102 х 5 х 200 %). Згідно з дублікатом квитанції від 06 жовтня 2022 року № P24A345721277D45508 ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в цій справі в розмірі 6 726,40 грн, тому їй необхідно доплатити 14 293,60 грн (21 020 - 6 726,40). Недоплачена сума судового збору за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 14 293,60 грн має бути перерахована або внесена за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р н/22030102, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати Верховному Суду оригінал квитанції (платіжного доручення). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому законом розмірі, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. А. Стрільчук