Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/22982/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/22982/21 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. Дата і місце ухвалення 15.07.2022р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді доповідача Шеметенко Л.П. судді Стас Л.В. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішень, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 22.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 26 серпня 2021 року, викладеного у Протоколі № 7 про невключення ОСОБА_1 у Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; - визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №37 «Про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 »; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 20.10.2021 року №2319к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області або на рівнозначній посаді з 30 жовтня 2021 року та зарахувати час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України; - зобов`язати Офіс Генерального прокурора оприлюднити на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, у якому зазначити прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 , інформацію про дату, час та місце проведення тестування; - стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 жовтня 2021 року по дату винесення судового рішення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2022р. у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просила скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки її доводам стосовно безпідставності прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження нею атестації, з огляду на наявність рішення третьої кадрової комісії, оформленого протоколом № 10 від 17.11.2020 року про призначення для неї нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Наявність вказаного рішення, на думку апелянта, є беззаперечною підставою для висновку про не завершення нею процедури проходження атестації та неможливість прийняття рішення про звільнення з посади та органів прокуратури. На думку апелянта рішення, прийняті П`ятнадцятою кадровою комісією від 26 серпня 2021 року, викладене у Протоколі № 7 про невключення ОСОБА_1 у Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та від 13 вересня 2021 року №37 «Про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 », а також наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 20.10.2021 року №2319к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури є протиправними та необґрунтованими, такими що суперечать нормам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. З огляду на надання пояснень у справі та відсутність додаткових пояснень, сторони в судовому засіданні зазначили, що не заперечують проти продовження апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 16.11.1999 року по 29.10.2021 року працювала в органах прокуратури України, останню посаду, яку займала перед звільненням (з 15.12.2015 року) прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області. 08.10.2019 року позивачем було подано Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію на підставі пункту 10 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури". Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач вказувала на те, що після оприлюднення на офіційному веб-сайті графіків складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону нею 16.10.2020 року було успішно складено вказаний іспит (кількість набраних балів 94 бали). За результатами складання нею іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) її було допущено до наступного етапу атестації, до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Згідно оприлюдненого на офіційному веб-сайті графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки її було включено до графіку на 02.11.2020 року у складі четвертої групи. Під час тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивач набрала 87 балів, що є менше прохідного (93 бали) для успішного складання іспиту. 10.11.2020 року, 16.11.2020 року та 17.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявами до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка проводила тестування, щодо можливості вважати складений іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички таким, що не відбувся, у зв`язку із некоректною роботою комп`ютерної техніки під час проходження тестування, а також її хворобливого стану (вживання лікарських засобів у зв`язку з лікуванням від ускладнень викликаних захворюванням на гостру респіраторну хворобу корона вірусна хвороба COVID-19), що вплинуло на результат іспиту. Також позивач просила переглянути надані нею відповіді і зарахувати правильні відповіді, які були помилково відмічені системою «Psymetrics» як не вірні з причин можливого не спрацювання адаптивного механізму визначення запитань та відповідей зазначеної системи. Рішенням Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), оформленого проколом від 17.11.2020 року №10, ураховуючи доводи в тому числі позивача, конкретні обставини та додані документи у їх сукупності, кадрова комісії дійшла висновку про необхідність призначення нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат її тестування. Наказом керівника Одеської обласної прокуратури №697к від 12 березня 2021 року, у зв`язку з припиненням функціонування місцевих прокуратур Одеської області і початком роботи окружних прокуратур з 15 березня 2021 року, відповідно до наказу Генерального прокурора «Про день початку роботи окружних прокуратур» від 17 лютого 2021 року №40, а також не проходженням атестації, позивачу тимчасово визначено робоче місце у Березовській окружній прокуратурі Одеської області. Наказом Генерального прокурора №236 від 16 липня 2021 року «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» перша, друга, третя, четверта кадрові комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), ліквідовані. Згідно наказу Генерального прокурора №239 від 22 липня 2021 створено п`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка продовжуватиме проведення атестації місцевих прокурорів. 12.08.2021 року позивач зверталась до голови П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також 06.08.2021 року до Генерального прокурора з заявами, в яких просила прийняти рішення про включення її до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та використанням комп`ютерної техніки: (2 етап). Листом за №07-12-59-21 від 20 серпня 2021 року Офіс Генерального прокурора повідомив позивача, що її звернення направлено для розгляду до П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур. Як вбачається з протоколу № 7 від 26.08.2021 року, за результатом розгляду питання щодо прийняття рішення про включення ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та використанням комп`ютерної техніки, члени п`ятнадцятої кадрової комісії проголосували проти включення позивача до графіку складання іспиту. В подальшому, 13 вересня 2021 року П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) було прийнято рішення №37 від 13.09.2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації». В обґрунтування прийнятого рішення комісія посилалась на те, що прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 87 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року №474 «Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту», а тому вона не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 вважається такою, що неуспішно пройшла атестацію. Наказом керівника Одеської обласної прокуратури №2319к від 20 жовтня 2021 року позивача звільнено з 29 жовтня 2021 року з посади прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №37 від 13.09.2021 року. Не погоджуючись із законністю рішень П`ятнадцятої кадрової комісії від 26 серпня 2021 року, викладеного у Протоколі № 7 про невключення ОСОБА_1 у Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та від 13 вересня 2021 року №37 «Про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 », а також наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 20.10.2021 року №2319к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури, позивач оскаржила їх до суду першої інстанції. Суд першої інстанції, вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що при прийнятті рішення №37 від 13.09.2021 року П`ятнадцята кадрова комісія діяла на підставі та у межах повноважень, визначених законодавством України та прав позивача на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом №113-IX, Порядком №221 не порушувала. Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII). Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України "Про прокуратуру" прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом. 25 вересня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», відповідно до якого розпочато реформу прокуратури. Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. Згідно з пунктами 6-7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України №113-ІХ передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ встановлено, що графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється (п.п. 16-17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ). Пунктом дев`ятим розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019р. затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221). За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. У відповідності до пунктів 2, 4 Розділу І Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України проводиться відповідними кадровими комісіями, порядок роботи яких, перелік і склад визначаються відповідними наказами Генерального прокурора. Атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання (п.6 Розділу І Порядку №221). Згідно з п. 7 Розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора. Відповідно до пункту 8 Розділу І Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора (п. 11 Порядку № 221). Розділом 3 Порядку №221 визначено, що у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Розділом V Порядку № 221 визначено, що уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії. Також визначено, що прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством. Таким чином, на законодавчому рівні було визначено певну процедуру реформування органів прокуратури, визначено етапи її проходження. Також визначено, що необхідною умовою для переведення прокурора є попереднє проведення атестації прокурорів, формування списку осіб, які успішно пройшли таку атестацію. Метою проведення атестації прокурорів є надання оцінки їхній професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності, кожен з етапів атестації прокурорів має на меті проявити і оцінити різні аспекти професійної підготовки і кваліфікації прокурора. Під час проведення атестації Комісія вирішує питання відповідності прокурора здійснювати свої повноваження. Згідно п. 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17.10.2019 року № 233, рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття. Таким чином, підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1 - 4 пункту 19 цього розділу, зокрема й неуспішне проходження атестації і закон не вимагає додаткової підстави для звільнення, зокрема такої, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Закон визначає, що звільнення відбувається не з підстав, установлених пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», а на підставі цього пункту, що є нормативною підставою. Отже, підставою для звільнення є одна з підстав, передбачених підпунктами 1 - 4 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, а нормативною підставою є пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII. За обставин даної справи встановлено, що третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за наслідками проходження позивачем тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки було прийнято процедурне рішення про призначення нового часу та дати складання іспиту для ОСОБА_1 . Будь-якого рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації третьою кадровою комісією не приймалось. Таким чином, після прийняття третьою кадровою комісією рішення за наслідками проходження нею другого етапу атестації, позивач правомірно очікувала про призначення нової дати та часу складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Слід зазначити, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлював позицію, згідно якої правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права. Також, Верховний Суд вказував на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи. Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, указав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб`єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 № 6-р/2019). Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до державної влади. Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73). Однак, як встановлено в ході розгляду даної адміністративної справи, не зважаючи на наявність рішення третьої кадрової комісії про призначення нової дати та часу складання позивачем іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, 13.09.2021 року, тобто через більш ніж десять місяців після складання позивачем іспиту, П`ятнадцятою кадровою комісією приймається рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, що, на думку колегії суддів, є безумовним порушенням принципу правової визначеності. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією з посиланням на п. 13, 16, 17 розділу II Закону №113-ІХ, п.6 розділу І, п.5, 6 розділу III Порядку №221, рішення від 13.09.2021 року №377 про неуспішне проходження позивачем атестації, за наявності рішення третьої кадрової комісії, викладеного у протоколі №10 від 17.11.2020 року, яким вирішено призначити нову дату складання іспиту позивачем, є безпідставним та необґрунтованим. На думку колегії суддів, вказаним рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії порушено право позивача на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом №113-IX, Порядком №221. Колегія суддів зазначає, що законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі «P. G. та J. H. проти Сполученого Королівства», заява № 44787/98, п. 46, 2001-IX). Слід враховувати недопустимість порушення органами державної влади принципу належного урядування. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) зазначив про необхідність дотримуватися принципу "належного урядування" щодо обов`язку державних органів діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. У справі "Лелас проти Хорватії" зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків. Враховуючи той факт, що єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії за наявності рішення третьої кадрової комісії, оформленого протоколом № 10 від 17.11.2020 року, про призначення позивачу нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, було прийняття рішення про включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 26 серпня 2021 року, викладеного у Протоколі № 7 про невключення ОСОБА_1 у Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Слід звернути увагу на те, що ні Закон №113-ІХ, ні Порядок №221, ні Порядок №233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами переглядати власне рішення або рішення іншої (попередньої) кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди. Жодним нормативно-правовим актом також не визначено право кадрової комісії вирішувати питання чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту. Таким чином, за наслідками розгляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку про порушення в даному випадку П`ятнадцятою кадровою комісією принципу належного урядування, з огляду на те, що ще 17.11.2020 року рішенням третьої кадрової комісії визнано необхідність призначення нової дати складання іспиту позивачу, тобто іспит для позивача фактично визнаний таким, що не відбувся, та по спливу більш ніж десять місяців (позивач працювала та очікувала повідомлення про дату та час проходження іспиту) 13.09.2021 року іншою комісією - П`ятнадцятою кадровою комісією, на підставі результатів цього ж іспиту, приймається рішення «Про неуспішне проходження прокурором атестації» стосовно позивача. Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №37 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на те, що підставою для звільнення позивача із займаної посади та органів прокуратури згідно наказу керівника Одеської обласної прокуратури № 2319к від 20.10.2021 року стало рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №37, визнання останнього протиправним тягне за собою визнання протиправним та скасування і наказу керівника Одеської обласної прокуратури № 2319к від 20.10.2021 року. Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Офісу Генерального прокурора оприлюднити на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, у якому зазначити прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 , інформацію про дату, час та місце проведення тестування, колегія суддів зазначає наступне. Згідно пункту 3.2 розділу V Порядку № 221, у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України, допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення. Строки прийняття такого рішення законодавчо не визначені. Згідно п. 2 Розділу ІІІ, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Отже, нормативно-правовими актами чітко визначено повноваження кадрової комісії у разі скасування судом рішення про неуспішне проходження атестації, а саме: допуску прокурора до того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято рішення про неуспішне проходження атестації, яке скасовано в судовому порядку, та призначення нового часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту. Правові підстави для вчинення кадровою комісією інших дій чи прийняття іншого рішення законом не передбачено. При цьому, чинним законодавством визначено обов`язок оприлюднення графіку із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача - Офісу Генерального прокурора оприлюднити на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, у якому зазначити прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 , інформацію про дату, час та місце проведення тестування, є передчасними, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде дотримана процедура проходження позивачем атестації у порядку, передбаченому підпунктом 3 пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ та пунктом 32 розділу V Порядку № 221, після набрання законної сили судових рішень у даній справі. Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Враховуючи визнання судом протиправними рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 року №37 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 , а також наказу Одеської обласної прокуратури № 2319к від 20.10.2021 року, наявні підстави для поновлення позивача на попередній посаді прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області та органах прокуратури з 29.10.2021 року. Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне. За приписами ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 року у справі №21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку №100. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (надалі Порядок), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Відповідно до п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів. Згідно п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993р., днем звільнення вважається останній день роботи. З огляду на зазначені положення чинного законодавства, 29.10.2021 року є останнім днем роботи позивача, який оплачується роботодавцем, а тому стягнення середнього заробітку повинно бути розраховано за період вимушеного прогулу позивача з 30.10.2021 року по день поновлення на роботі. В даному випадку період вимушеного прогулу позивача з 30.10.2021 року по 10.10.2022 року (день ухвалення рішення про поновлення позивача на посаді) включно склав 242 робочих дня (листопад 2021 року 22 робочих дня, грудень 2021 року 22 робочих дня, січень 2022 року 19 робочих днів, лютий 2022 року 20 робочих днів, березень 2022 року 22 робочих дня, квітень 2022 року 21 робочий день, травень 2022 року 22 робочих дня, червень 2022 року 22 робочих дня, липень 2022 року - 21 робочий день, серпень 2022 року 23 робочих дня, вересень 2022 року 22 робочих дня, жовтень 2022 року 6 робочих днів). Згідно довідки Одеської обласної прокуратури заробітна плата позивача за два останні місяці роботи, що передували звільненню, становить 8 081,85 грн. Середньоденна заробітна плата складає 375,90 грн. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції встановив, що заробітна плата за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь позивача з Одеської обласної прокуратури становить 90 967,80 грн. (375,90 грн. х 242 р.д.). У своїх поясненнях позивач посилалась на те, що відповідачем на день її звільнення не були враховані положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020 під час нарахування та виплати їй заробітної плати у період роботи з 15.03.2021 року по 29.10.2021 року, а тому надана суду довідка про середньомісячну та середньоденну заробітну плату не відповідає вимогам чинного законодавства. Колегія суддів зазначає, що питання правомірності виплати позивачу заробітної плати за період її роботи з 15.03.2021 року по 29.10.2021 року не є предметом розгляду даної адміністративної справи, а тому оцінка вказаному питанню судом не надається. В свою чергу, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу повинен бути нарахований з урахуванням положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з огляду на наступне. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон № 113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку з чим, внесено ряд змін до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII). Вказаним Законом, окрім іншого, запроваджено обов`язкову атестацію прокурорів, зокрема згідно з п. 7 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Абзацом 3 п. 3 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX також передбачено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. При цьому, внаслідок реформування органів прокуратури в їхній системі відбувалися зміни, що супроводжувались, зокрема, (поетапною) атестацією працюючих прокурорів (усіх рівнів) і переведенням їх на посади відповідно до Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур. У зв`язку із цим відбулось розмежування оплати праці тих прокурорів, які успішно пройшли атестацію і можуть бути переведені на посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, і прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур. Верховний Суд у постанові від 01 липня 2021 року у справі № 826/17798/14 висловив правову позицію з приводу застосування наведених норм права та зазначив, що прокурори, зокрема Генеральної прокуратури України, які не були переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, отримували/отримують заробітну плату відповідно до Постанови №

505. Водночас, ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, отримують заробітну плату згідно з Постановою № 1155 та ст. 81 Закону № 1697-VII. Верховний Суд зауважив, що виплата заробітної плати згідно з Постановою № 1155 і ст. 81 Закону № 1697-VII пов`язувалася із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону № 113-ІХ). Зважаючи на мету стягнення середньої заробітної плати при поновленні на посаді (відповідно до ст. 235 КЗпП України), тобто компенсувати втрачений заробіток, колегія суддів вважає, що його розрахунок потрібно проводити на основі того посадового окладу, який отримував би позивач як прокурор (чи прирівняні до нього за посадою прокурори), будучи на тій посаді, з якої його неправомірно звільнили. У вимірі обставин цієї справи і чинного законодавчого регулювання організації прокуратури України, середня заробітна плата позивача не може обчислюватися з урахуванням посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, адже позивач туди переведена не була. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для розрахунку середньої заробітної плати позивача з урахуванням положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». При вирішенні справи колегія суддів також враховує правові висновки, викладені у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Також, згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року - скасувати. Постановити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 26 серпня 2021 року, оформлене протоколом № 7, про невключення ОСОБА_1 у Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №37 «Про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ». Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 20.10.2021 року №2319к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури. Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області та в органах прокуратури з 29 жовтня 2021 року. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2021 року по 10 жовтня 2022 року у розмірі 90 967,80 (дев`яносто тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 80 коп. без обов`язкових відрахувань. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення виготовлено 10.10.2022 р. Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька