Постанова Вінницький апеляційний суд № 136/362/21

Справа № 136/362/21 Провадження № 22-ц/801/1516/2022 Категорія: 56 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шпортун С. В. Доповідач:Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 04 жовтня 2022 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача Стадника І.М., суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В., з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Осадько Аліси Сергіївни на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Шпортун С.В., повний текст якого складено17 червня 2022 року в справі № 136/362/21 за позовом приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича (позивач) до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (відповідачі) про стягнення коштів, - встановив: Короткий зміст позовних вимог В березні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. звернувся до районного суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення коштів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на його виконанні перебувало виконавче провадження № 56982771 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Погребищенським районним судом Вінницької області від 10.08.2018 про стягнення з Фермерського господарства «Ланецького» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 17 916 489,42 грн та судового збору 8 000,00 грн. У ході виконавчого провадження від представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про вжиття заходів щодо збору частини належного боржнику урожаю пшениці, яка була здана на зберігання до елеватору ТОВ «Родина Агро». 04.09.2019, у межах вказаного виконавчого провадження, було винесено постанову про арешт майна боржника ФГ «Ланецького», а саме зерна пшениці 4-го класу в кількості 296 540,00 кг, яке зберігалося на елеваторі ТОВ «Родина Агро». За результатами проведених 17.01.2020 публічних електронних торгів, з реалізації арештованого майна, а саме зерна пшениці загальною масою 296 540 кг (лот № 400655), що оформлені протоколом № 461019, переможцем стало ТОВ «Агропродторг 2017», придбавши майно за ціною 1 016 500 грн. 23.01.2020 ТОВ «Агропродторг 2017» перерахувало грошові кошти в сумі 1 016 500 грн на його (приватного виконавця) рахунки, у зв`язку з чим ним був складений акт про проведені електронні торги з реалізації майна боржника. 24.01.2020 він перерахував стягувачу ОСОБА_1 924 028,18 грн (90 % від отриманих коштів за придбання лоту), а 10 % від отриманих коштів залишилися як винагорода приватному виконавцю за виконавчим провадженням № 56982771. 18.05.2020 ТОВ «Агропродторг 2017» звернулося з вимогою про повернення отриманих за таким правочином коштів, оскільки придбане з електронних торгів зерно пшениці ТОВ «Агропродторг 2017» не було передано відповідно до акту про проведені електронні торги. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020, залишеним без змін апеляційним судом, із нього, приватного виконавця Турського О.В. стягнуто на користь ТОВ «Агропродторг 2017» грошові кошти в сумі 1 016 500 грн. Оскільки кошти в сумі 924 028,18 грн отримані від ТОВ «Агропродторг 2017» позивачем були перераховані стягувачу ОСОБА_1 , а підстава, на якій вони були набуті, згодом відпала, у добровільному порядку ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , який на підставі гарантійного листа взяв на себе зобов`язання щодо забезпечення повернення першим вищевказаних грошових коштів, не виконали, просив стягнути зазначені кошти з відповідачів. Рішення суду першої інстанції Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 13 червня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. кошти в сумі 924 028 (дев`ятсот двадцять чотири тисячі двадцять вісім) гривень 18 коп., а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4 620 гривень 15 коп. В решті позову відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 26 липня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Осадько А.С. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з неповним з`ясуванням всіх обставин справи, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що ОСОБА_1 не був ні учасником електронних торгів, ні власником майна придбаного на цих торгах, а тому підстави для застосування вимог статті 1212 ЦК України у даному спорі відсутні. Крім того, вважає, що на сьогодні чинним і дійсним є акт про проведені електронні торги, а відтак ТОВ «Агропродторг 2017» є власником майна, відповідальним зберігачем якого є ТОВ «Родина Агро» в особі його директора. На думку апелянта недопустимим є покладення на ОСОБА_1 як стягувача у виконавчому провадженні відповідальності за невиконання іншими особами своїх обов`язків. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу позивач - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. просив судове рішення залишити без змін. Провадження у справі в суді апеляційної інстанції Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 16 серпня 2022 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду. Ухвалою від 04 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні заяв представника відповідача про залучення до участі в даній справі як третіх осіб ТОВ «Браїлівське» і ТОВ «Родина Агро». Протокольною ухвалою від 04 жовтня 2022 року усну заяву представника відповідача адвоката Старовойтової Д.А. про відвід суддів Войтка Ю.Б., Матківської М.В. залишено без розгляду в зв`язку з її поданням з пропущенням процесуального строку, а в частині відводу судді Стадника І.М. залишено без задоволення на підставі частини 4 статті 36 ЦПК України. В судовому засіданні представник апелянта адвокат Старовойтова Д.А. вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах викладених в ній, та просила скасувати рішення суду першої інстанції. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 є стягувачем у виконавчому провадженні, а тому з нього не можуть бути стягнуті суми, перераховані на виконання судового рішення. На її думку акт про проведені електронні торги, який затверджений приватним виконавцем, є чинним, а тому ТОВ «Агропродторг 2017» залишається власником придбаного майна (зерна), тоді як ТОВ «Родина Агра» є його зберігачем. Замість вжиття заходів з розшуку і витребування майна, приватний виконавець вимагає стягнути кошти з стягувача ОСОБА_1 . Позивач - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване. Відповідач ОСОБА_2 , повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Встановлені судом першої інстанції обставини Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа, виданого 10.08.2018 Погребищенським районним судом Вінницької області про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ФГ «Ланецького» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 17 916 489,42 грн боргу та судового збору в сумі 8 000,00 грн, приватним виконавцем Турським О.В. відкрито виконавче провадження № 56982771. Постановою приватного виконавця Турського О.В. від 04.09.2019 накладено арешт на майно боржника, зокрема, на зерно пшениці 4-го класу в кількості 296 540 кг, що зберігалося на елеваторі ТОВ «Родина Агро» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19 667 080,19 грн. Відповідно до довідки від 15.10.2019 № 60, виданої ТОВ «Родина Агро», ним було отримано постанову про арешт майна боржника № 56982771 від 04.09.2019, яка прийнята до виконання та повідомлено, що пшениця зберігається згідно з договором складського зберігання зерна за № 10 від 19.07.2019 в кількості 296 540 кг та має якісні показники (вологість 13,50%, сміттєва домішка 3,00%). Відповідно до постанови приватного виконавця Турського О.В. від 18.12.2019 було здійснено опис та арешт майна боржника, а саме зерна пшениці масою 296 540 кг, що належить ФГ «Ланецького» та зберігається в складському приміщені (елеваторі) ТОВ «Родина Агро» згідно картки аналізу зерна за № 28 від 10.09.2019. Відповідальним зберігачем призначено директора ТОВ «Родина Агро» ОСОБА_5 18.12.2019 за № 2100 на адресу директора ТОВ «Родина Агро» ОСОБА_5 направлено вимогу, якою останнього було повідомлено про передачу на відповідальне зберігання майна - зерна пшениці масою 296 540 кг, у зв`язку із чим встановлені обмеження щодо описаного та арештованого майна, заборону відчуження майна, пошкодження чи знищення. 17.01.2020 в межах виконавчого провадження № 56982771 Державним підприємством «Сетам» проведено електронні торги з продажу лоту № 400655, в підтвердження чого надано Протокол № 461019, за змістом якого переможцем торгів стало ТОВ «Агропродторг 2017», яке сплатило гарантійний внесок в сумі 45 098,79 грн. 23.01.2020 ТОВ «Агропродторг 2017» перераховано на рахунок приватного виконавця Турського О.В. вартість придбаного майна в сумі 1 016 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 261 від 23.01.2020, на підставі чого приватним виконавцем Турським О.В. складено акт про проведені електронні торги з реалізації майна боржника. Зазначений акт направлено новому покупцю, стягувачу, боржникові та організатору торгів. Відповідно до розпорядження № 56982771 від 24.01.2020 приватного виконавця Турського О.В. грошові кошти в сумі 1 016 500 грн, що надійшли від переможця електронних торгів перераховано, зокрема, 924 028,18 грн на користь ОСОБА_1 ; 92 402, 82 грн на користь приватного виконавця Турського О.В.; 69,00 грн на користь ДП «НАІС». 05.02.2020 приватним виконавцем на адресу ТОВ «Родина Агро» було направлено вимогу про вжиття заходів щодо переоформлення на ТОВ «Агропродторг 2017», належного боржнику ФГ «Ланецького» зерна пшениці загальною масою 296 540 кг, яке зберігач ОСОБА_3 передав до елеватора ТОВ «Родина Агро» на зберігання згідно з Договором зберігання зерна № 10 від 19.07.2019. 14.02.2020 приватний виконавець звернувся до Миргородського ВП ГУНП у Полтавській області про притягнення посадових осіб ТОВ «Родина Агро» до кримінальної відповідальності через непередачу зерна пшениці, яке перебувало у них на зберіганні. В свою чергу 18.05.2020 ТОВ «Агропродторг 2017» звернулось до приватного виконавця Турського О.В. та ДП «Сетам» з письмовою вимогою про повернення отриманих грошових коштів, у зв`язку із невиконанням ним обов`язку щодо передачі «Агропродторг 2017» зерна пшениці, придбаного ними на електронних торгах. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021, з приватного виконавця Турського О.В. на користь ТОВ «Агропродторг 2017» стягнуто грошові кошти в розмірі 1 016 500,00 грн, а з ДП «Сетам» на користь ТОВ «Агропродторг 2017» - 53 500,00 грн. 23.02.2021 приватний виконавець Турський О.В. звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як представника ОСОБА_1 із вимогою про повернення отриманих грошових коштів у розмірі 924 028, 18 грн., аргументуючи свої вимоги, що підстави на яких вони набуті, відпали. Відповідно до гарантійного листа від 26.02.2021 за підписом ОСОБА_2 , який згідно з довіреністю від 12.12.2019 № 7619 є представником ОСОБА_1 , він також гарантував, що останній протягом 10 днів з моменту отримання вимоги виконає обов`язок з повернення коштів отриманих ним від реалізації на електронних торгах майна боржника у виконавчому провадженні № 56982771, а саме зерна пшениці масою 296 540 кг. Позиція апеляційного суду Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційну скаргу подано відповідачем ОСОБА_1 на рішення суду про стягнення з нього грошових коштів, а відтак в іншій частині, зокрема в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_2 перегляд рішення апеляційним судом не здійснюється. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним. Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі. Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17 та постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі N 757/42443/15-ц (провадження N 61-38890св18). Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020, залишеним без змін апеляційною інстанцією, з приватного виконавця Турського О.В. на користь ТОВ «Агропродторг 2017» стягнуто 1 016 500,00 грн, отримані в якості оплати вартості зерна пшениці за результатами електронних торгів від 17.01.2020 за лотом N 400655, підстави внаслідок яких відповідач ОСОБА_1 набув грошові кошти як стягувач за виконавчим провадженням № 56982771 внаслідок проведених електронних торгів від 17.01.2020 відпали, а майно (кошти) є набутими без достатньої правової підстави. Колегія суддів відхиляє посилання представників відповідача на те, що акт про проведені прилюдні торги, затверджений приватним виконавцем начебто залишається чинним, що підтверджується рішенням господарського суду, а ТОВ «Агропродторг 2017» залишається власником зерна, яке має бути на зберіганні в ТОВ «Родина Агро», а відтак приватний виконавець не вжив необхідних і достатніх заходів з тим, щоб це зерно передати законному власнику з метою уникнення повернення йому грошей. Такі посилання спростовуються якраз рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020, яким правовідносини, що виникли між ТОВ «Агропродторг 2017» і приватним виконавцем Турським О.В. кваліфіковано як договір купівлі-продажу зерна пшениці загальною масою 296 540 грн, на виконання якого покупцем перераховано продавцю вартість придбаного майна в розмірі 1 016 500 грн. Далі в зв`язку з тим, що доказів передачі позивачу майна, придбаного на торгах, або доказів повернення позивачу коштів, сплачених за придбане майно матеріали справи не містять, господарський суд застосував частину 2 статті 693 ЦК України, відповідно до якої якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. У цьому зв`язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову. Звернувшись із вимогою про повернення суми попередньої оплати, покупець на підставі частини 1 статті 655 ЦК України відмовився від договору купівлі-продажу, а тому твердження про те, що акт про проведенні електронні торги є чинним, а ТОВ «Агропродторг 2017» залишається власником відповідного майна не відповідають нормам матеріального права. Щодо посилання представників відповідача на те, що з ОСОБА_1 не можуть бути стягнуті відповідні суми в зв`язку з тим, що він є стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, і саме це є правовою підставою набуття ним відповідного майна (коштів), колегія суддів виходить з такого. Згідно з п. 1-3 ч. 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення, зокрема, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, тощо. Статтею 47 Закону встановлено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні) (частини 1-2, абз 2 частини 5 статті 47). Отже єдиним джерелом виплати коштів стягувачу за виконавчим провадженням є кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника) в даному виконавчому провадженні, приватний виконавець не зобов`язаний перераховувати стягувачу власні кошти, або кошти, отримані від боржників за іншими виконавчими провадженнями. Не можуть бути підставою для скасування судового рішення і посилання представників відповідача на те, що приватний виконавець начебто не вжив необхідних і достатніх заходів з тим, щоб відповідне майно (зерно) було передано особі переможцю електронних торгів. Відповідачем не вказано які додаткові заходи, крім звернення з відповідним поданням до правоохоронних органів, мав вжити приватний виконавець, а відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. В законодавстві відсутні інші, крім заявлення вимог на підставі статті 1212 ЦК України, способи захисту прав приватного виконавця на повернення відповідних сум. Так, поворот виконання судового рішення (стаття 444 ЦПК України) в даній ситуації неможливий, так як для його застосування необхідним є скасування судового рішення, що виконується, та закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, відмова в позові повністю чи задоволення позовних вимог в меншому розмірі. Сторони по справі: приватний виконавець і стягувач не перебувають в будь-яких договірних відносинах, а єдиною підставою для перерахування приватним виконавцем коштів стягувачу було їх одержання від реалізації майна, належного боржнику. Коли відповідна правова підстава відпала, а безпідставно набуте майно, не є таким, що не підлягає поверненню відповідно до статті 1215 ЦК, кондикційний позов приватного виконавця підлягає до задоволення. Таким чином колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_1 правових підстав утримувати в себе грошові кошти, які були йому перераховані приватним виконавцем Турським О.В. і необхідність їх стягнення в судовому порядку. Враховуючи наведене, керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, Суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Осадько Аліси Сергіївни залишити без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 червня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 07.10.2022 Головуючий: І.М. Стадник Судді: Ю.Б. Войтко М.В. Матківська