Ухвала КАС ВС № 560/16594/21

УХВАЛА 04 жовтня 2022 року м. Київ справа № 560/16594/21 адміністративне провадження № К/990/24977/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №560/16594/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур (на правах місцеих), Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулась до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації місцевих прокуратур, військових прокуратур (на правах місцевих), Хмельницької обласної прокуратури, в якому просила: - визнати протиправними та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №186; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №1254к, яким позивачку звільнено з посади прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області з 29 жовтня 2021 року; - зобов`язати Хмельницьку обласну прокуратуру поновити позивачку на посаді прокурора Шепетівської окружної прокуратури або на рівнозначній посаді прокурора в органах Хмельницької обласної прокуратури та органах прокуратури України з 29 жовтня 2021 року і зарахувати час вимушеного прогулу в загальний стаж та стаж роботи на посадах прокурора; - стягнути з Хмельницької обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; - зобов`язати Офіс Генерального прокурора та уповноважену ним кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) призначити новий час (дату) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №186 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації; - визнано протиправним та скасовано наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №1254к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області; - зобов`язано Хмельницьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області; - стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2021 року по 21 квітня 2022 року у сумі 42012,00 грн (сорок дві тисячі дванадцять гривень). Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №560/16594/21 повернуто особі, яка її подала на підставі пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. 14 вересня 2022 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №560/16594/21. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора посилається на наявність підстав для відкриття касаційного провадження, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, скаржник указує на неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій норм Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Порядку проходження прокурорами атестації", Порядку роботи кадрових комісій та неврахування їх змісту при прийнятті рішень. Зокрема, скаржник зауважує, що судами не враховано що Закон 113-ІХ та Порядок № 221 передбачають, що у разі неможливості проходження іспиту через незадовільний стан здоров`я, прокурор зобов`язаний, з метою відкладення іспиту на іншу дату, повідомити про незадовільний стан здоров`я до або після початку тестування, але не у випадку отримання меншої кількості балів на іспиті, ніж прохідний бал. Також заявник указує на неврахування практики Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, викладених у постановах від 20.10.2021 у справах № 420/4196/20, № 640/25298/19 та від 15 грудня 2021 року у справі № 420/4663/20, а саме: що відсутні підстави призначати повторний іспит у разі коли твердження позивача про технічні збої нічим не підтверджуються, а факту переривання іспиту не зафіксовано. Одночасно скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на цей час відсутні позиції Верховного Суду у справах такої категорії з урахуванням обставин наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про відмову у призначенні повторного проходження іспиту та про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатом складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ( у звязку із ненанабранням мінімального прохідного балу). Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є наявність та взаємозв`язок усіх чотирьох умов. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Проте зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник фактично самостійно зазначає, що постанови Верховного Суду, про неврахування яких судами попередніх інстанцій він указує у касаційній скарзі, були ухвалені за інших обставин справи, що, у свою чергу, виключає подібність правовідносин та вказує на недоведеність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України. Щодо посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, то Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Проте, усупереч зазначених вимог, заявником не указано у чому, на його думку, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. З огляду на зазначене, Суд визнає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Разом з цим, Суд зауважує, що одночасне посилається скаржника на такі підстави касаційного оскарження судового рішення, як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, є взаємовиключними обставинами. Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України. Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. З урахуванням викладеного, клопотання про зупинення виконання судового рішення та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не вирішуються. Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №560/16594/21 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська