Ухвала КАС ВС № 822/1301/15

УХВАЛА 04 жовтня 2022 року м. Київ справа № 822/1301/15 адміністративне провадження № К/990/24971/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Черкаської митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі №822/1301/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України №168-о «Про звільнення ОСОБА_1 » від 12 березня 2015 року та наказ Черкаської митниці ДФС України №108-о від 13 березня 2015 року; поновити позивача на посаді заступника начальника Черкаської митниці Міністерства доходів і зборів України; стягнути із Черкаської митниці ДФС України на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 13 березня 2015 року до дня поновлення на роботі. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України «Про звільнення ОСОБА_1 » №168-о від 12 березня 2015 року. Визнано протиправним і скасовано наказ Черкаської митниці ДФС України «Про проведення розрахунку з ОСОБА_1 » №108-о від 13 березня 2015 року. Зобов`язано Державну митну службу України поновити позивача на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника Черкаської митниці ДФС України з 13 березня 2015 року. Стягнуто з Державної митної служби України на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2015 року по 03 лютого 2022 року включно в сумі 2237014, 59 грн. Рішення в частині поновлення позивача на посаді та присудження заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 14 вересня 2022 року відповідач вчетверте через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначав пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абз. 3 статті 235 КЗпП України та статей 1, 3 Закону №1682. Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного. Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку скаржника полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті. Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник вказавши, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону, на його думку, суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, проте, не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Окрім цього, Верховний Суд вже неодноразово сформував правові висновки щодо застосування положень статті 235 КЗпП України, зокрема у постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №826/7051/15, від 10 лютого 2022 року у справі №813/7762/14, від 28 квітня 2022 року у справі №803/745/15-а. А також, щодо посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 1, 3 Закону №1682, Суд зазначає, що ці норми є загальними та не потребують висновку Верховного Суду, щодо їх застосування. Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків судів. З огляду на викладене, Суд уважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Разом з тим, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вказаних підстав касаційного оскарження, однак скаржником так і не враховано зауваження, викладені Верховним Судом в ухвалах від 28 липня 2022 року, від 11 серпня 2022 року та від 05 вересня 2022 року, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом, зокрема і щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Черкаської митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі №822/1301/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур