Постанова 4852 № 160/23678/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/23678/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 (суддя Турлакова Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, з позовом в якому просив - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Міхіної Ольги Іванівни від 24.11.2021 про закінчення виконавчого провадження № 66717709 від 07.09.2021. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що державним виконавцем при виконанні виконавчого документа у межах повноважень вчинялись заходи, направлені на його виконання в повному обсязі, у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом. Підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження у суду були відсутні. Суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що оскаржені дії відносяться до дискреційних повноважень Міністерства юстиції України. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній наполягає на необґрунтованості доводів апеляційної скарги та вказує про обґрунтованість та правильність висновків суду першої інстанції, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення. Представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якій третя особа підтримує вимоги апеляційної скарги та просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Стверджує, що відповідачу було надано достатньо доказів на підтвердження виконання боржниками у виконавчому провадженні вимог виконавчого документу, а саме вакантні посади в поліції позивачу пропонувалися Національною поліцією України шляхом надання доручення ГУНП в Дніпропетровській області, і на одну із запропонованих посад стягувач (позивач) погодився, подавши рапорт про призначення на запропоновану посаду в поліції. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у провадженні відповідача перебувало виконавче провадження ВП № 66717709 з примусового виконання виконавчого документу виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року № 160/15285/20 про зобов`язання Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області запропонувати ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України, боржник Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, стягувач ОСОБА_1 . Постановою державного виконавця від 07.09.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 66717709. 08.09.2021 ОСОБА_1 прибув до ГУНП в Дніпропетровській області, де йому було запропоновано вакантні посади, які будуть оголошені на конкурс з 13.09.2021. Позивачу роз`яснено, що прийом на службу в поліцію може відбутися лише шляхом участі в конкурсі. Про вказані дії було складено акт, який підписано трьома працівниками Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, сам ОСОБА_1 відмовився підписувати акт. 14.09.2021 позивач подав рапорт про призначення на посаду оперуповноваженого в підрозділі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Листами від 22.09.2021 та від 10.11.2021 № 20/7085 ГУ НП в Дніпропетровській області проінформувало позивача стосовно поданого ним рапорту про призначення на посаду в органах поліції, та вказало на необхідність прийняти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад в підпорядкованих підрозділах, в тому числі трьох посад оперуповноважених. Згідно заяв позивача від 16.09.2021, 27.09.2021, 12.10.2021, 13.10.2021, 15.11.2021, направлених на адресу Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_1 повідомив що рішення суду від 29.04.2021 боржником не виконано, а пропозиція взяти участь в конкурсі не є пропонуванням вакантних посад, у зв`язку з чим просив вжити заходів до примусового виконання рішення суду. Постановою державного виконавця від 24.11.2021 закінчено виконавче провадження ВП № 66717709 у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Вказана вище постанова обґрунтована тим, що листом від 17.09.2021 № 12522/103/104-2021 ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлено державного виконавця, що України Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 запропоновано прибути до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області з метою пропонування останньому вакантні посади, останній від підпису відмовився, зазначений акт направлений стягувачу поштою 17.09.2021. Зазначений акт ОСОБА_1 отримав, про що свідчить факт того, що останній звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за роз`ясненням. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 11.11.2021 по справі № 160/15285/20 ОСОБА_1 відмовлено. Також рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного від 02.11.2021 по справі № 160/19706/21, де стягувачем оскаржувались дії органів ДВС судом чітко визначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного від 29.04.2021р. у справі № 160/15285/20 встановлено спосіб та порядок виконання рішення, а саме: шляхом зобов`язання Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області запропонувати ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України. Із тексту даного рішення суду, а саме його резолютивної частини встановлено, що боржника зобов`язано виключно запропонувати ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України. Вимоги щодо призначення стягувача на відповідну посаду та умови такого призначення судом при вирішенні справи не встановлено. Керуючись вищезазначеним та згідно вимог п.9 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає завершенню. Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження позивач звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні законні підстави для закінчення виконавчого провадження, оскільки боржник не виконав рішення суду, а виконавчий документ виконано не у спосіб, визначений законом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. За пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі № 160/15285/20, яке набрало законної сили, було визнано протиправним та скасовано наказ голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці від 21.10.2020 № 6о/с По особовому складу про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з посади начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці у запас Збройних Сил за п.64 а (за віком), відповідно до пунктів 7, 8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Судом поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці з 21.10.2020, стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці в особі Ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21.10.2020 по 29.04.2021 в розмірі 59141,24грн. Також визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиконання вимог пункту 9 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» стосовно ОСОБА_1 , що полягають у відсутності пропозицій призначення ОСОБА_1 на відповідну посаду як працівника міліції. Судом зобов`язано Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області запропонувати ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України. На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист. Колегія суддів вважає, що в даному випадку пропонування посад позивачу, призначення на які можливе лише за умови проходження конкурсу, не може свідчити про виконання рішення суду, прийнятого на користь позивача з метою захисту його порушеного права на працю та подальшого проходження служби в органах поліції. Так зі змісту рішення у справі № 160/15285/20 встановлено, що працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу. Судом зазначено, що оскільки ОСОБА_1 на час звільнення, працював в органах Міністерства внутрішніх справ України, то він мав право висловити бажання щодо переведення його до органів Національної поліції України лише після вирішення спору щодо законності прийнятого відносно нього наказу про звільнення та поновлення його на посаді в органах МВС. В порушення вимог пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про Національну поліцію, з моменту поновлення позивача в органах внутрішніх справ на підставі рішення суду від 11.07.2018 у справі №804/19009/14 та до прийняття головою Ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці наказу від 21.10.2020 №6 о/с про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 а (за віком), позивачу не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, та не було перевірено можливості його подальшого використання на службі, відповідності вимогам до поліцейського та не вирішено питання про можливість переведення позивача до будь-якого підрозділу Національної поліції України. Отже, саме встановлення факту ненадання позивачу можливості реалізувати своє право на працю шляхом запропонування вакантних посад, відсутність перевірки можливості його подальшого використання на службі, відповідності вимогам до поліцейського та не вирішено питання про можливість переведення позивача обумовило прийняття рішення суду про зобов`язання відповідачів запропонувати ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України. Належне виконання судового рішення у справі №160/15285/20 є питанням, що підлягало дослідженню під час здійснення дій виконавчого провадження та прийняття постанови про його закінчення. Згідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Відповідно до п.10.ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення. Так само ст.31 вказаного Закону передбачено, що у разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту. Разом з тим, не зважаючи на неодноразові звернення стягувача до державного виконавця, останній не виконав обов`язок покладений на нього ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» належним чином і не звернув уваги на неспівмірність заходів, вжитих боржником, обсягу та змісту вимог за судовим рішенням. Відповідачем не надано доказів звернення до суду щодо роз`яснення судового рішення, не надано доказів реагування на численні звернення ОСОБА_1 щодо неналежного виконання судового рішення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та скасування оскарженої позивачем постанови відповідача. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення скарги та скасування чи зміни законного рішення суду. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров