Постанова 4852 № 160/18738/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/18738/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 ( суддя першої інстанції Бондар М.В.) в адміністративній справі №160/18738/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради (далі - Управління, відповідач), в якій просить: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради, які полягають у відмові у призначені та виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період часу з січня 2021 року по липень 2021 року (включно), у загальному розмірі 14 472 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні, яка письмово викладена у тексті Листа-Відмови № Р - 421 від 04.06.2021 року, який складений Відповідачем: Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради; зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради призначити та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям за період часу з січня 2021 року по липень 2021 року (включно) у загальному розмірі 14 472 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою та необхідним пакетом документів для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. За результатами розгляду заяви відповідачем листом-відмовою від 04.06.2021 року відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, посилаючись на те, що відповідно до чинного законодавства середньомісячний дохід на 1184,00 грн. більше ніж прожитковий мінімум. Позивач вказує, що відмова є незаконною, оскільки в тексті листа відповідачем не наведені фактичні дані (передусім, документи), які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 середньомісячного доходу, який на 1184,00 грн. більше ніж прожитковий мінімум. У тексті відмови хоча і зазначається посилання на Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для усіх видів державної соціальної допомоги, проте не вказано у відповідності до якого саме пункту вказаного порядку здійснено розрахунок та відмовлено у призначенні та виплаті допомоги. Положення Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям не містять будь-яких заборон або обмежень щодо призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги, як непрацюючій працездатній особі станом на момент звернення 18.02.2021 року, особі, яка втратила працездатність станом на 04.06.2021 року на час складання відповіді. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи щодо протиправності рішення наведені ідентичні тим, які були заявлені в позовній заяві. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та під час апеляційного перегляду справи підтверджено, що 18.02.2021 року позивач звернувся зі заявою до управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надавши до управління певний пакет документів. Листом від 04.06.2021 року №Р-421 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, посилаючись на те, що відповідно до чинного законодавства середньомісячний дохід позивача на 1184,00 грн. більше ніж прожитковий мінімум. Так, згідно із Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №632 „Деякі питання виплати державної соціальної допомоги, для непрацюючих працездатних осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості та не отримували допомогу по безробіттю під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи. Розрахунок допомоги: (1870,97 грн. допомога по безробіттю за липень та серпень +10000,00 грн. (0,5 мінімальної заробітної плати за вересень грудень 2020 року) = 11870,00 грн.: 6 місяців = 1978,50 грн. середньомісячний дохід сім`ї. 1978,50 грн. 794,50 грн. (35% прожиткового мінімуму на працездатну особу для призначення допомоги) = 1184,00 грн. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України. Відповідно до вимог ст. 1 цього ж Закону державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї. Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (надалі - Закон № 1768-111) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Середньомісячний сукупний доход сім`ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. Згідно зі статтею 5 Закону розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї. Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», врегульовано Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 (далі - Порядок №250). Пунктом 2 Порядку №250 визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї. Відповідно до вимог частини 1 статті 6 Закону №1768-III та пункту 20 Порядку №250 зазначено, що державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Відповідно до пункту 14 Порядку №250 розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономіки, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом. Згідно з пунктом 15 Порядку №250 розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Згідно з статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягни встановленого законом пенсійного віку. До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку. Стаття 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачає, що у 2020 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 25 відсотків; для дітей: з 1 січня 2020 року - 85 відсотків, з 1 липня - 130 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю -100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено: у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень. Відповідно до статті 9 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні з 1 січня 2020 року - 4723 грн., з 1 грудня - 5000 грн. Відповідно до статті 9 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено, що у 2021 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 35 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків; для дітей - 130 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Відповідно до підпункту 5.3. пункту 5 Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Держкомстату, Мінфіну, Мінпраці, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 №486/202/524/455/3370, до сукупного доходу сімей (одержувачів) входять: стипендії, пенсії, допомога. Загальна сума сукупного доходу одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи, яка враховується при наданні допомоги, визначених на підставі наданих документів за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги, якщо інше не передбачене законодавством. Середньомісячний сукупний дохід усіх осіб, які враховуються при наданні допомоги, провадиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу одержувачів допомоги на 6, якщо інше не передбачене законодавством (п. 9.1, 9.3 Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Держкомстату, Мінфіну, Мінпраці, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 №486/202/524/455/3370). Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» затверджено Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги (надалі - Порядок №632). Вказаною постановою внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003 року. Відповідно до пункту 9 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (Порядок №250), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003 року, середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи). Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №

632. Відповідно до п.13 «Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги», затвердженого постановою КМУ від 22.07.2020 року № 632 під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи,- для осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості та не отримували допомогу по безробіттю. Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 отримано в період липень - серпень 2020 року допомогу по безробіттю у розмірі 1870,97 грн. Таким чином, для розрахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідачем враховано доходи позивача за попередні шість місяців - два квартали, що передують місяцю звернення, а саме: за липень та серпень 2020 року - допомога по безробіттю - 1870,97 грн.; за вересень, жовтень, листопад та грудень 2020 року - враховано щомісячно 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, тобто на 01 грудня 2020 року. Отже, 5000 (мінімальна заробітна плата)* 0,5 (розмір розрахункової величини) * 4 (кількість місяців за які не здійснювалась виплата допомоги по безробіттю). Виходячи з проведеного розрахунку сукупного доходу для призначення державної соціальної допомоги середньомісячний дохід позивача складає 1978,50 грн. Відповідно до статті 9 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік розрахунковий (гарантований) розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям для працездатної особи, до якої відноситься і позивач, складає 794,5 грн. (35 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Відтак, середньомісячний дохід сім`ї позивача, що становив 1978,50 грн. перевищив рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї позивача, що становив 794,50 грн. Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, враховуючи те, що середньомісячний дохід сім`ї позивача перевищив рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Крім того, відповідно до ст.10 Закону рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржено до вищестоящого органу виконавчої влади або до суду. ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає протиправним рішення відповідача, оформлене у вигляді листа від 04.06.2021 за №Р-421 про відмову у призначені та виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період часу з січня 2021 року по липень 2021 року (включно), у загальному розмірі 14 472 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні. За змістом ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. За правилами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача. Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів рішенням суб`єкта владних повноважень. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає , що спірний пункт рішення начебто впливає на його правове становище. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. В даному випадку позивачем оскаржується лист відповідача, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не створює для позивача жодних наслідків, а направлений виключно з метою донесення інформації. Оскільки позивачем не доведено порушення своїх прав оскаржуваним листом, колегія зазначає про відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 в адміністративній справі №160/18738/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30 вересня 2022 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва