Постанова Дніпровський апеляційний суд № 188/946/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1194/22 Справа № 188/946/22 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К.В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2022 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Хорошилова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Хорошилова Івана Сергійовича, поданої в інтересах, особи, яка притягається до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2022 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.130, ст. 185, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),- В С Т А Н О В И В : Постановою судді місцевого суду визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП, та на неї у відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, з оплатним вилученням транспортного засобу, який перебуває у власності правопорушниці. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн. 20 коп. У постанові суду зазначено, що 28.08.2022 року об 11 год.27 хв. в с.Самарське по вул.Осипенко водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем CHERY TIGGO д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду правопорушниця відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїла правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП. Крім того, 28.08.2022 р. об 11 год. 30 хв., знаходячись по вул. Осипенко в с. Самарське Дніпропетровської області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, перебуваючи у власному автомобілі, на законну вимогу поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийти з автомобіля не реагувала, ображала поліцейських нецензурною лайкою та хапала за формений одяг, чим порушила чинне законодавство, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП. 2 Окрім того, 28.08.2022 року в с.Самарське по вул. Осипенко водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем CHERYTIGGO д.н. НОМЕР_1 не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, через дану обставину поліцейські вимушені були зупинити правопорушницю шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів, та увімкнення звукового сигналу на службовому автомобілі «Шкода» н.з. НОМЕР_2 і була зупинена шляхом блокування автомобіля, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2022 року та просить закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 подій і складу адміністративних правопорушень. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування зазначає, що відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення вони були вчинені ОСОБА_1 , на підтвердження чого в протоколі мається запис, що особу встановлено за паспортом АН763950 Петропавлівським РВ від 15.01.2009, на що також посилається і суд першої інстанції в своїй постанові, але даного паспорту на момент складення протоколу не існувало. Із змісту матеріалів справи вбачається, що протокол складено з порушенням вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, а саме неправильно зазначено прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто, ні особа, яка складала протокол, ні суддя не встановлювали особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є суттєвим порушенням норм КУпАП, у зв`язку з чим судом було притягнуто до відповідальності особу якої на час складення протоколу та винесення постанови юридично не існувало. З приводу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння зазначає, що поліцейські не запропонували їй відразу пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом, на якому добре видно, як поліцейські нічого їй не пропонували, а відразу почали хапати її за руки та затримувати, хоч відеозаписом не встановлено будь-якого факту вчинення нею адміністративних правопорушень. Між тим, на відеозаписі добре видно, що після того як поліцейські увімкнули проблискові маячки та подали звуковий сигнал ОСОБА_1 зупинила автомобіль. Крім того, в приміщенні відділу поліції ОСОБА_1 не відмовлялася проходити огляд на стан сп`яніння та взагалі вимога поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння не на місці зупинки транспортного засобу незаконна, та є прямим порушенням порядку проведення такого огляду, передбаченого ст.266 КУпАП та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103. З приводу складання протоколів відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 та ст.185 КУпАП зазначає, що на відеозаписі добре видно, як поліцейські нічого їй не пропонували, а відразу почали хапати її за руки та затримувати, хоч відеозаписом не встановлено будь-якого факту вчинення нею адміністративних правопорушень. На відеозаписі добре видно, що після того як поліцейські увімкнули проблискові маячки та подали звуковий сигнал ОСОБА_1 зупинила автомобіль. Тобто відеозаписом зафіксовано той факт, що ОСОБА_1 почала протидіяти поліцейському лише після його незаконних дій, які проявилися в хапанні ОСОБА_1 за руки та одяг, і намаганні проникнути до кишень її одягу. 3 Крім того, поліцейський який проникав до одягу ОСОБА_1 був різної з нею статі. Разом з цим, ні протоколом, ні будь-яким іншим документом не було встановлено, як автомобіль яким вона керувала потрапив до відділу поліції. Водночас, з приводу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП зазначає, що з протоколом вона категорично не згодна, для того щоб вийти з приміщення відділу поліції вона вимушена була підписати все, що надавали працівники поліції. Крім цього, про розгляд справи в суді та дату такого розгляду вона повідомлена не була, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про виклик ОСОБА_1 до суду з метою розгляду справи. Таким чином, сторона захисту вважає, що факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у протоколі не було зафіксовано належним чином, що є порушенням норм ст.ст. 251, 266, 279 КУпАП, та не доведено доказами, які містяться в матеріалах справи. Також в поданій апеляційній скарзі захисник вказує, що при призначенні покарання судом першої інстанції зазначено, що правопорушниця не працює, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до характеристики від 13.09.2022 року наданої на ім`я ОСОБА_1 вона працює на посаді адміністратора в їдальні ФОП ОСОБА_6 та за місцем роботи характеризується позитивно. Крім того, характеризується позитивно вона і за місцем проживання, що підтверджується характеристикою з місця проживання від 13.09.2022 року з ПП «Комунальщик -1». Окрім того, відповідно до акту № 630 від 13.09.2022 року з ПП «Комунальщик-1» вона проживає разом із сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому застосування до неї стягнення у вигляді арешту до 10 діб позбавить дитину батьківського піклування, що є недопустимим. Водночас адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу також не було бути застосоване, так як відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ТЗ «CHERY TIGGO» д.н. НОМЕР_1 2008 р.в., належить на праві приватної власності ТОВ «УЛФ-Фінанс», тобто не перебуває у власності правопорушниці. В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Хорошилов І.С. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справах на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю подій і складу адміністративних правопорушень. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та її захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 4 Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КупАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими/ в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції вважає, що посилання сторони захисту про неправильне зазначення в протоколах про адміністративні правопорушення прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, є неспроможним, оскільки зазначення в протоколах дошлюбного прізвища ОСОБА_1 , не може свідчити про те, що їх було вчинено іншою особою, оскільки сторона захисту не заперечує цей факт та про це свідчить долучена до апеляційної скарги захисника копія свідоцтва про шлюб (а.с.34), укладений 12 квітня 2022 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . Разом з цим, перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо порушення місцевим судом права ОСОБА_1 на захист під час судового розгляду справи, суд апеляційної інстанції находить їх слушними виходячи з наступного. 5 Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суди, як і інші органи державної влади, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Окрім того, згідно з приписами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Між тим вказаних вимог закону місцевим судом не дотримано з огляду на наступне. Аналіз наведених вище правових положень статей 268, 277-2 КУпАП дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КупАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. З цього приводу свою правову позицію, у постанові від 30 січня 2020 року (справа №482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18), висловив КАС ВС, зазначивши, що обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення, та такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі №815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19. 6 Такж Суд зазначив, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Разом з цим Суд зазначив, що, з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Натомість у матеріалах справи, що розглядаються, немає доказів, які б свідчили про ухилення правопорушниці ОСОБА_1 від отримання судового повідомлення. Навпаки, матеріали справи свідчать про недотримання судом першої інстанції вимог закону щодо належного і своєчасного її повідомлення про дату та час судового розгляду справи. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області вони надійшли з ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 01.09.2022 року (а.с.9) та у той же день, згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, було визначено головуючого суддю Місюру К.В. (а.с.10). Згідно постанови судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Місюри К.В. від 07 вересня 2022 року матеріали адміністративних справ відносно правопорушниці ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП, об`єднані в одне провадження. Однак матеріали справи не містять підтверджень щодо надсилання та належного вручення ОСОБА_1 судового повідомлення про виклик до суду на 07 вересня 2022 року . Отже місцевий суд під час розгляду справи не переконався у належному повідомленні особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про дату і час судового засідання, та у своєму рішенні не навів відповідних аргументів щодо можливості розгляду справи за її відсутності. При цьому посилання суду в оскаржуваній постанові на те, що правопорущниця ОСОБА_1 була повідомлена належним чином про слухання справи, що підтверджується її особистим підписом в протоколі серії АЗ № 009331 від 28.08.2022 та в протоколі серії ДПР 18 №154748, є невірними, так як зазначення працівниками патрульної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 дати та часу розгляду справи в Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області не може вважатися її належним судовим повідомленням про слухання справи, оскільки згідно приписів ст.256 КУпАП працівникам поліції не надано повноважень самостійно визначати день та час, коли справу буде розглянуто у відповідному суді, а наявність в протоколі відповідної графи лише дозволяє вказати суд, в межах територіальної юрисдикції якого було вчинено адміністративне правопорушення та який має право на розгляд справи. 7 Таким чином наведене свідчить про недотримання місцевим судом вимог процесуального закону щодо своєчасного та належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про дату та час судового розгляду справи, що вказує на безумовне порушення її права на захист, передбаченого ст.268 КУпАП. Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Стаття 17 Закону України №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду. Положеннями пп.c) п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий суд, у тому числі шляхом захисту себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. У свою чергу стаття 59 Конституції України закріплює, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції порушено встановлених конституційних та гарантованих конвенційних прав ОСОБА_1 на захист від адміністративного переслідування державними органами, а отже порушено гарантоване їй право на справедливий суд, у зв`язку з чим постанова місцевого суду підлягає скасуванню. Перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо недоведеності належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ст. 185, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими з огляду на таке. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП, суддя місцевого суду послався, як на докази, на матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18№ 154748 від 28.08.2022 року (Том І а.с.1); протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 318890 від 28.08.2022 року (Том ІІ а.с.2); протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18№ 154757 від 28.08.2022 року (Том ІІІ а.с.1); рапорт працівника поліції Вовка П.А. (Том І а.с.2); письмові пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (Том І а.с.4-5), та компакт-диски з відеозаписами (а.с.12, 13 ). Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18№ 154748 від 28.08.2022 року (Том І а.с.1) вбачається, що 28.08.2022 року об 11 год.27 хв. в с.Самарське по вул.Осипенко водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем CHERY TIGGO д.н. НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю, нестійка хода, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїла правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП. У протоколі зафіксовано, що від пояснень особа, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовилась, документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався та в протоколі про адміністративне правопорушення наявний підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. 8 Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №318890 від 28.08.2022 року (Том ІІ а.с.2) вбачається, що 28.08.2022 року об 11 год. 30 хв. Громадянка ОСОБА_1 знаходячись поблизу будинку по вул. Осипенка с. Самарське з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння обличчя, в своєму автомобілі Чері тіго д.н.з. НОМЕР_4 на законну вимогу поліцейського ОСОБА_3 та інспектора Вовк П.А. вийти з автомобілю та припинити адміністративне правопорушення не реагувала, ображала поліцейських нецензурною лайкою та хапала за форменний одяг, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП. У протоколі зафіксовано, що від пояснень особа, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовилась згідно ст. 63 Конституції України, заяв та клопотань від неї не надходило. Другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення відмовилась отримувати. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18№ 154757 від 28.08.2022 року (Том ІІІ а.с.1) вбачається, що 28.08.2022 року об 11 год.27 хв. в с.Самарське по вул.Осипенко водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем CHERY TIGGO д.н. НОМЕР_4 не виконала вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейські здійснювали шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу на службовому автомобілі поліції шкода Рапід н.з.27-87 та була зупинена шляхом блокування автомобіля, чим порушила вимоги п.п.2.4, 8.9 б ПДР, тобто скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122-2 КУпАП. У протоколі зафіксовано, що від пояснень особа, яка притягається до адміністративної відповідальності згідно ст.63 Конституції України, документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався та від підпису в протоколі відмовилась. Згідно рапорту інспектора СРПП Вовк П.А. від 28.08.2022 року (Том І а.с.2) 28.08.2022 року о 11:27 год. під час несення служби ним спільно з ПСРПП ст. сержантом поліції ОСОБА_3 в с. Самарське по вул. Осипенка було зупинено автомобіль CHERY TIGGO д.н. НОМЕР_4 за порушення ПДР України під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перевірки документів від водія ОСОБА_1 було чути різкий запах алкоголю з порожнини рота, на що останній було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку та за допомогою Алкотестера Драгер, на що остання відмовилась в присутності двох свідків. На водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ст.130 КУпАП. Також під час зупинки ОСОБА_1 не виконала законні вимоги поліцейських вийти з автомобіля, хапала за форменний одяг та нецензурно виражалася в бік поліцейських, на що ними згідно ст.45 ЗУ "Про національну поліцію" було застосовано кайданки та затримано, і доставлено до відділення поліції № 4 Синельниківського РУП та складено адміністративний протокол за ст.185 КУпАП. Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_10 від 28.08.2022 року (Том І а.с.4) 28.08.2022 року приблизно о 12:00 год. в смт Петропавлівка по вул. Соборна, 3, його було запрошено працівниками поліції в якості свідка по справі ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (інша особа ніж ОСОБА_1 ), яка керувала авто CHERY TIGGO д.н. НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, як пояснили йому працівники поліції та остання на вимогу пройти медичний огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку та медичний огляд за допомогою алкотестера Драгер відмовилась. 9 Натомість, згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_11 від 28.08.2022 року (Том І а.с.5) 28.08.2022 року приблизно о 12:00 год. в смт. Петропавлівка по вул. Соборна, 3, його було запрошено працівниками поліції в якості свідка по справі ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка керувала авто CHERY TIGGO д.н. НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та в його присутності відмовилася проходити огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку. Таким чином, з вищенаведених пояснень свідків вбачається, що між ними існують суперечності, оскільки свідку ОСОБА_10 про факт керування ОСОБА_1 , тобто іншою особою ніж ОСОБА_1 , транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та про її відмову від проходження огляду повідомили самі працівники поліції і вже у відділенні поліції, а в присутності свідка ОСОБА_11 вже водій ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду також у відділенні поліції, що вказує на те, що працівниками поліції порушено вимоги п.6 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858 та ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків, як передбачено Інстукцією, а у зовсім іншому місці, а тому факт її відмови від проходження огляду у даному випадку не може створювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Крім того, судом апеляційної інстанції були відтворені відеозаписи, які міститься у 10 файлах на двох компакт-дисках, долучених до матеріалів справи (а.с.12, 13), один з яких є нечитабельним. Так, з відеофайлу DSJX304444_004444 від 28.08.2022 року з часом запису 11:28:01- 11:43:01 вбачається, що автомобіль працівників патрульної поліції здійснював рух по вулиці в населеному пункті. Через декілька секунд під`їхавши до перехрестя вони побачили, що з правої сторони здійснює рух автомобіль марки CHERY TIGGO та вони відразу призупинили своє авто, подали звуковий сигнал та перебуваючи в ньому почали говорити "Стій". Проте, даних слів водій автомобіля CHERY TIGGO не почув та продовжив ним рух по дорозі. Далі поліцейські здійснили розворот та почали рух за вказаним автомобілем, через 20 секунд увімкнули проблискові маячки синього та червоного кольорів і через 11 секунд приїхали до автомобіля CHERY TIGGO, який вже зупинився на узбіччі проїзної частини. Привітавшись поліцейські запитали у водія чому вона не зупинилася, на що остання також привіталася та ввічливо відповіла, що вона їхала додому та її не зупиняли. Потім, один з працівників патрульної поліції, не встановивши особу водія, проте достовірно знаючи хто саме перебував за кермом автомобіля, почав хапати її руками за одяг, виражатися нецензурною лайкою, вимагати віддати йому ключі від машини та погрожувати, що відвезе її до відділку поліції в кайданках, на що остання відповіла, що приїхала додому, нічого віддавати не буде та попросила залишити її в спокої. Далі, поліцейські застосовуючи фізичну силу почали стискати руки водія, виражатися нецензурною лайкою в її бік та намагалися забрати з її рук ключі від авто, погрожуючи, що більше автомобіль вона не побачить, що їм вдалося зробити. 10 Через декілька секунд водій сіла на водійське сидіння, один з поліцейських почав запитувати у неї де документи від машини, а інший почав хапати її за одяг та вимагати від неї вийти з автомобіля, на що остання відповіла, щоб вони прибрали руки, але це їм не сподобалося. Далі один з поліцейських дістав зі службового авто кайданки, а інший знову хапаючи її за передпліччя та одяг, декілька разів наказав вийти з автомобіля, при цьому вирвав з її рук мобільний телефон, виявляв агресію та висловлювався нецензурною лайкою. На вказані вимоги поліцейських водій не реагувала, продовжувала сидіти нерухомо на водійському сидінні, схопила руками кермо авто та говорила щоб вони прибрали від неї руки. Поліцейським це не сподобалося, вони почали говорити щоб водій самостійно вийшла з машини, або вони витягнуть її силою, при цьому запитували де документи від авто та чи вживала вона алкогольні напої, на що остання мовчала. Потім один з поліцейських застосовуючи фізичну силу почав тягнути водія з машини з однієї сторони та повідомив, що її буде доставлено до відділку поліції, а інший заліз на заднє пасажирське сидіння авто та силою з іншої сторони, одягнули на водія кайданки. Під час вчинення поліцейськими вказаних дій, водій запитала, яке вони мають право це робити, на що один із поліцейських відповів, що вона керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Далі поліцейські, застосовуючи силу, виштовхнули водія з авто та посадили її до службового автомобіля, на що остання згоди не давала. Надалі, один з поліцейських з водієм на ім`я ОСОБА_1 поїхали до відділення поліції, а інший, котрий відібрав у водія ключі, почав здійснювати рух належним їй автомобілем у невідомому напрямку. Через 5 хвилин приїхавши до будівлі відділення поліції, поліцейський на вимогу водія віддати належний їй мобільний телефон та зняти кайданки, почав нахабно їй відповідати, висловлюватися нецензурною лайкою в її бік, говорити, що вона неадекватна та ставити запитання чи вживала вона алкогольні напої. Потім поліцейський став дзвонити комусь по телефону, повідомив обставини зупинки транспортного засобу під керуванням даного водія, що вони приїхали до відділку та став запитувати, що з нею робити. З відеофайлу DSJX304444_004444 від 28.08.2022 року з часом запису 11:43:01- 11:58:01 вбачається, що після входу до відділення поліції з водія були зняті кайданки та вона дзвонила по телефону, при цьому поліцейський став говорити їй, що ніхто не допоможе, її не відпустять. Далі, один з поліцейських став запитувати у водія, які вона має з собою документи, на що вона відповіла мовчанням, проте інший поліцейський без підтверджувальних документів, тим самим показавши, що достовірно знає дану особу, назвав прізвище правопорушниці та за допомогою службового планшету встановив дані особи ОСОБА_1 , які і були внесені до протоколів про адміністративні правопорушення. Через декілька хвилин ОСОБА_1 були роз`яснені права та запропоновано скористатися безкоштовною юридичною допомогою, проте остання мовчала, а поліцейський повідомив, що її мовчання буде розцінено ним як відмова від усього. Надалі поліцейський запитав чи вживала вона алкогольні напої, на що вона також мовчала, а потім запитав чи готова вона пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Після цього поліцейському хтось зателефонував на мобільний, він вийшов на поріг приміщення та він відповів, що йому все рівно, він буде оформлювати протоколи на повній програмі, так як водій ледве не збила людей, витоптала квіти та тікала від них на великій швидкості. 11 Далі, починаючи з часу відеозапису 11:57:30 год. вбачається, що поліцейський запитує у ОСОБА_1 чи відмовляється вона пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі або за допомогою алкотестера Драгер у присутності свідка, хоча якого в той самий час на відео зафіксовано не було, на що ОСОБА_1 відповіла мовчанням. З відеофайлу DSJX304444_004444 від 28.08.2022 року з часом запису 11:58:01- 12:13:01 вбачається, що в приміщенні відділення поліції з`явився свідок ОСОБА_11 , поліцейський записав його дані та пояснення, і в присутності якого, начебто пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкоголього сп`яніння, проте вона відмовилася. Далі, починаючи з часу відеозапису 12:08:10 год., вбачається, що до відділення поліції підійшов чоловік, який був знайомий працівнику поліції та останній попросив його про допомогу, як зазвичай. Потім вони зайшли до приміщення поліції та вже вдруге в присутності свідка ОСОБА_10 поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи відмовляється вона від проходження огляду на стан сп`яніння, на що вона мовчала, а поліцейський повідомив їй, що таке мовчання буде розцінено ним як відмова від проходження огляду. Подальшою відеозйомкою на інших відеофайлах зафіксовано лише процедуру складання працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини та зміст викладеної у протоколах про адміністративні правопорушення інформації, не відповідають фактичним обставинам вчинення адміністративних правопорушень, у зв`язку з чим протоколи про адміністративні правопорушення від 07.08.2022 року серії ДПР 18№ 154748 від 28.08.2022 року, серії ВАВ № 318890 від 28.08.2022 року, серії ДПР 18№ 154757 від 28.08.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП не можна вважати належними та допустимими доказами у розумінні ст.251 КУпАП. Слід також враховувати, що в даних умовах є незрозумілим, з яких саме підстав, визначених в ст.35 Закону України "Про національну поліцію", була зупинена водій ОСОБА_1 , а тому, з огляду на вказане, в апеляційного суду не залишається сумнівів в невиправданості дій поліцейських, які використовуючи невідомий привід, зупинили водія ОСОБА_1 , силою відвезли її до відділення поліції і вже у відділенні запропонували їй пройти огляд на стан сп`яніння у присутності кожного зі свідків окремо. Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як зазначено у п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 12 Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. За приписами частини 2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Між тим, згідно термінології, визначеної п.1.10. ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Однак, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до переконання про відсутність належних та допустимих і достатніх доказів для висновку про те, що ОСОБА_1 невиконала вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу, виявляла злісну непокору законній вимозі поліцейського та керувала автомобілем за встановлених судом першої інстанції обставин з ознаками алкогольного сп"яніння і відмовилася пройти огляд у визначений законом спосіб. Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. 13 Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25). У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП. Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом, мають бути витлумачені на користь останньої. Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 не виконала вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу, виявляла злісну непокору законній вимозі поліцейського та маючи ознаки алкогольного сп`яніння, керувала транспортним засобом і відмовилая від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. 14 За таких обставин, постанова судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справах про адміністративні правопорушення закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю подій і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ст. 185, ч.1 ст. 122-2 КУпАП. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника Хорошилова І.С. підлягає задоволенню, а постанова судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2022 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку відсутністю у діях ОСОБА_1 подій і складу адміністративних правопорушень. На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Хорошилова Івана Сергійовича - задовольнити. Постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2022 року про визнання винною і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.130, ст.185, ч.1 ст.122-2 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КупАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 подій і складу адміністративних правопорушень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО