Постанова КГС ВС № 925/1316/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2022 року м. Київ cправа № 925/1316/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" і Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" про стягнення 222 125,28 грн заборгованості, інфляційних та 3% річних,

1. Короткий зміст судових рішень у справі 1.1. Додатковою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ " Компанія "Ніко-Тайс") про покладення на Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено повністю. 1.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 у справі № 925/1316/18 задоволено, додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 у справі № 925/1316/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 857 грн витрат на професійну правничу допомогу в розмірі. В іншій частині заяву залишено без задоволення. 1.3. 04.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", позивача у справі, надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги. 1.4. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 925/1316/18 заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про прийняття додаткового рішення у справі №925/1316/18 - задоволено частково. Стягнуто з Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в апеляційній інстанції в розмірі 525 грн. 1.5. Додаткова постанова аргументована тим, що документи, що подавались ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" під час розгляду апеляційної скарги, як правило, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону без надання аналізу щодо того, як такі норми, на думку заявника, мають застосовуватися до правовідносин, що склались у цій справі. Тобто наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін до відповідних документів. Крім того, наявна значна кількість подібних справ за участю ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс". ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" є суб`єктом господарювання, що надає юридичні послуги. Також до видів діяльності позивача належать діяльність агентств зі стягнення платежів та бюро кредитних історій. Зазначене свідчить про те що, правова позиція позивача є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Подібна практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу є системною. Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталося до суду. В переважній більшості справ, у яких ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталося до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу. У спірній ситуації, оскарження позивачем додаткової ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 у справі № 925/1316/18 не було спричинено неправомірними діями відділу ДВС. Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року у справі №925/1316/18 заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 26.01.2022 за вх. № 1250/22 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, а саме під час розгляду апеляційної скарги було встановлено невідповідність заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 570, 00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності. Апеляційний господарський суд також зазначив, що зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави). Дослідивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи, колегія суддів вважала, що заявлені позивачем до відшкодування витрати у загальній сумі 10 500, 00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер. Керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, з метою запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зменшення цієї суми на 95 %.

2. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги 2.1. Не погоджуючись із додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 925/1316/18, ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" і Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами. 2.2. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить скасувати додаткову постанову в частині відмови у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу щодо стягнення 9 975 грн. Прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити повністю і стягнути із Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн. Заявник стверджує, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/4858/19, від 22.10.2020 у справі № 910/9187/19, від 13.01.2021 у справі № 922/267/20, від 06.04.2020 у справі № 910/4783/19, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, від 04.06.2019 у справі № 910/21516/17, від 24.07.2018 у справі № 918/560/16, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 20.11.2020 у справі № 910/4783/19, від 25.06.2019 у справі № 904/66/18, від 02.09.2021 у справі № 873/148/20, від 27.10.2021 у справі № 873/109/21, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18, від 23.04.2019 у справі № 924/632/18, від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, від 12.08.2019 у справі № 905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/19, від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20, від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 29.08.2018 у справі № 909/105/15, від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17, від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17, від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц. Суд апеляційної інстанції за відсутності поданого клопотання заінтересованої сторони, зменшив витрати на правничу допомогу, попри те, що доведення неспівмірності заявлених витрат покладається саме на сторону, відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України. Крім того, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить врахувати, що однією з підстав для звернення до Верховного Суду є відсутність у чинному законодавстві України правової норми на предмет та рахунок чи слід оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо порушення та недотримання норм Закону України "Про виконавче провадження" в призмі невиконання рішення суду (періодично, по факту передчасного завершення виконавчого провадження, при майновій можливості здійснити виконання рішення суду за рахунок майна/активів боржника) вважати як зловживання процесуальним правом відповідно до статті 43 ГПК України. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції залишив без належного правового обґрунтування та оцінки подані позивачем докази у справі та наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а не на суд за його власною ініціативою. 2.3. Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 925/1316/18. Скаржник зазначає, що вказана постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, які б мали значення для справи, а відповідно до статті 129 ГПК України, суд може не розподіляти витрати на професійну правничу допомогу повністю або частково. Вказана справа не має значного суспільного інтересу, а має значення лише для адвоката ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс". 3.1. Позиція Верховного Суду 3.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 3.3. Здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, дослідивши наведені доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке. 3.4. Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України). Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами). Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. 3.5. Як слідує з матеріалів справи та змісту оскаржуваної додаткової постанови, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати у загальній сумі 10 500, 00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер. Отже, для запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги, суд апеляційної інстанції вирішив зменшити цю суму на 95 %. 3.6. Отже, здійснюючи розгляд заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд вирішив зменшити розмір таких витрат. Однак, колегія суддів звертає увагу, що згідно з наведеними вище висновками Верховного Суду, існує відмінність між порядком застосування критеріїв, передбачених статтями 126 та 129 ГПК України. У першому випадку, передбачена можливість зменшити відповідні витрати за наявності клопотання іншої сторони. Водночас стаття 129 ГПК України надає суду можливість за власною ініціативою чи за наявності заперечення сторони відмовити у відшкодуванні витрат, з урахуванням відповідних критеріїв, визначених у вказаній статті. Таким чином, у разі відсутності клопотання про зменшення витрат, поданого відповідно до статті 126 ГПК України, суд не позбавлений можливості у порядку, передбаченому статтею 129 ГРК України відмовити у розподілі певних витрат, вказавши які саме не підлягають відшкодуванню повністю або частково, із наведенням мотивації такого рішення та правових підстав. Із додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 925/1316/18 слідує, що хоча суд посилався на розмежування вказаних особливостей застосування приписів статей 126 та 129 ГПК України, але дійшов висновку про зменшення заявлених витрат на 95 % за відсутності клопотання про таке зменшення. Крім того, стверджуючи про те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає вимозі співмірності, суд не врахував, що згідно з частиною шостою статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації та дотримання критерії, передбачених частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України. З наведеного слідує, що здійснюючи розгляд заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд дійшов висновку про зменшення витрат, фактично керуючись приписами статті 126 ГПК України, не врахувавши, що такий спосіб можливо застосовувати у разі подання іншою стороною клопотання про зменшення відповідних витрат. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив у повному обсязі докази, які наявні в матеріалах справи, у тому числі не встановив наявності клопотання Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції саме про зменшення витрат, а зважаючи на приписи статті 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно надавати оцінку відповідним доказам. Враховуючи викладене, під час розгляду справи допущено порушення норм процесуального права і такі порушення впливають на можливість повного та всебічного розгляду справи. 3.9. Зважаючи на особливості обставин, які не були досліджені судом під час розгляду справи № 925/1316/18, а також враховуючи, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2022 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 925/1316/18, колегія суддів вважає за доцільне скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 3.10. У той же час, колегія суддів вважає помилковими доводи ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу внаслідок встановлення факту зловживання процесуальними правами. Зазначення у оскарженій додатковій постанові, серед іншого, на необхідності запобігання зловживання ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги, не може бути розцінено як встановлення саме ознак зловживання правами у відповідності до статті 43 ГПК України та основного мотиву, що став підставою для зменшення відповідних витрат.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд 4.1. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 4.2. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" і Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) задовольнити частково. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 925/1316/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді С. К. Могил О. В. Случ