Ухвала КАС ВС № 120/783/20-а
від 03.10.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 03 жовтня 2022 року м. Київ справа № 120/783/20-а адміністративне провадження № К/990/25774/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 120/783/20-а за позовом Публічного акціонерного товариства Жорнище до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Жорнище" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.11.2019 № 000179501, № 000181501, №000180501, №000182501, №0004401306, №000184501, №0004411306, №000183501, №000185501, №0004421306. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.11.2019 №000181501, №000184501. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 скасовано частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2021 №000179501 в частині нарахування податкового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 117391 грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 залишити без змін. 22.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 120/783/20-а. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункти 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі. Натомість, обґрунтування даних підстав зводиться до викладення обставин справи, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, містяться посилання на постанови Верховного Суду з зазначенням, що судом першої та апеляційноїі інстанції рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Посилання скаржника на судові рішення Верховного Суду в обгрунтування пункту першого частини четвертої статті 328 КАС України є неналежним, оскільки ухвалені у справах з іншими фактичними обставинами. Також, податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи та неправильно надано оцінку доказам. Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас, скаржником в касаційній скарзі не зазначено в чому полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та як дані норми повинні були застосовуватись при ухваленні рішень. Окрім цього, скаржник у касаційній скарзі зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 120/783/20-а повернути особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддяВ.П. Юрченко