Постанова 4857 № 380/21432/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/21432/21 пров. № А/857/11165/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Довгополова О.М., Гуляка В.В., за участі секретаря судового засідання Вовка А.Ю., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року (головуючої судді Сидор Н.Т., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 43 хв. в м. Львів повний текст рішення складено 04.07.2022) у справі №380/21432/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ухвалою суду від 17.12.2021 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.11.2021 №196-то «Про звільненні ОСОБА_1 », визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у Волинській області №500-к «Про оголошення наказу Держгеокадастру №196-то від 15.11.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі заперечують проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просять оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції представники відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі ОСОБА_5 , який діє на підставі Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, з однієї сторони, та громадянин України ОСОБА_1 , який призначається на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, з іншої сторони, уклали контракт № 2 про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 15.07.2020. На підставі зазначеного контракту, погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.07.2020 № 2202-14/43491-03 та заяви ОСОБА_1 , наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.07.2020 № 155-то «Про призначення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 16 липня 2020 року призначено на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, зі збереженням раніше присвоєного 6 (шостого) рангу державного службовця категорії «Б», за результатами добору з призначення на вакантну посаду державної служби шляхом укладання контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до дня визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства. Зазначений вище наказ Держгеокадастру був оголошений наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 16.07.2020 № 96-к «Про оголошення наказу Держгеокадастру від 15.05.2020 № 155-то «Про призначення ОСОБА_1 » та з 16.07.2020 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 28.10.2020 № 292-то «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 29 жовтня 2020 року за власним бажанням шляхом розірвання контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15 липня 2020 року №

2. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.04.2021 № 44-то «Про поновлення ОСОБА_1 » на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі № 380/10049/20, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 30 жовтня 2020 року. Втім, наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.11.2021 № 196-то «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про державну службу» та у зв`язку з призначенням начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 звільнено з посади Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 15 листопада 2021 року у зв`язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби та припинення дії контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15 липня 2020 року №

2. Підставою цього наказу зазначено: контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 15 липня 2020 року № 2; лист Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.09.2021 № 21-1520-05.1/7360. Зазначений вище наказ Держгеокадастру був оголошений наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 15.11.2021 № 500-к «Про оголошення наказу Держгеокадастру від 15.11.2021 № 196-то «Про звільнення ОСОБА_1 », в якому зазначено датою звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області вважати 15 листопада 2021 року. Не погоджуючись із наказами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, позивач оскаржив такі до суду. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Відповідно до частини 1 статті 31-1 Закону № 889-VIII з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було зупинено дію Закону України «Про державну службу» в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 22.04.2020 № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою затверджено окремий порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину (далі - Порядок №290) та типовий контракт про проходження державної служби на період дії карантину. З матеріалів справи встановлено, що керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою затверджений Порядок №290, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру видано наказ від 15.07.2020 № 155-то «Про призначення ОСОБА_1 », яким позивача 16 липня 2020 року призначено на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, за результатами добору з призначення на вакантну посаду державної служби шляхом укладання контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до дня визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства. Так, 15.07.2020 між позивачем та Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру укладено Контракт № 2 про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Пунктом 21 цього Контракту визначено, що цей контракт укладено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до дня визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства. Граничний строк перебування особи на зазначеній посаді державної служби становить не більше чотирьох місяців після відміни карантину, установленого Кабінетом Міністрів України. 06.10.2020 сторони Контракту підписали додаткову угоду № 44 до контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 15.07.2020 № 2, зокрема п. 2 якої визначено, що абзац другий пункту 2 викласти в такій редакції: «Граничний строк перебування особи на посаді державної служби, призначення на яку відбулося шляхом укладення контракту, становить не більше двох місяців після відміни карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.». Законом України від 23.02.2021 №1285-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» (далі - Закон №1285-IX), відновлено проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та визначено, що контракти про проходження державної служби на період дії карантину, укладені до набрання чинності цим Законом, діють до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, але не більше дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (набрання чинності 06.03.2021). З наведеного висновується, що граничним строком дії контракту є призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, а у випадку не призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу граничним строком дії контракту є сплив дев`яти місяців з дня набрання чинності Законом №1285-IX. Покликання позивача на те, що до контракту не було внесено змін в частині строку дії такого у зв`язку з набранням чинності Законом №1285-IX, то апеляційний суд вважає правильний висновок суду першої інстанції, що не внесення таких змін до контракту не є підставою до визнання спірних наказів протиправними, а пунктом 1 Контракту передбачено, що на відносини сторін за цим контрактом поширюється дія Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо проходження державної служби з урахуванням особливостей, передбачених абзацом четвертим пункту 8 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Відтак, твердження позивача про те, що строк дії контракту триває до закінчення дії карантину є помилковими. У зв`язку з набуттям чинності Законом №1285-IX Держгеокадастром оголошено конкурс на зайняття посад державної служби, в т.ч. посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, за результатами проведення якого переможцем конкурсу на зазначену посаду був визначений ОСОБА_2 (наказ Держгеокадастру від 27.07.2021 № 151-ок «Про визначення переможців конкурсу»). Наказом Держгеокадастру від 15.11.2021 № 195-то «Про призначення ОСОБА_2 », ОСОБА_2 16 листопада 2021 року призначено на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, як такого, що був визначений переможцем конкурсу, з випробуванням строком два місяці. Відтак, спірним наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.11.2021 № 196-то «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про державну службу» та у зв`язку з призначенням начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 звільнено з посади Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 15 листопада 2021 року у зв`язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби та припинення дії контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15 липня 2020 року №

2. Зазначений наказ був оголошений наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 15.11.2021 № 500-к «Про оголошення наказу Держгеокадастру від 15.11.2021 № 196-то «Про звільнення ОСОБА_1 ». Відповідно до частини 1 статті 85 Закону № 889-VIII у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку. Пунктом 2 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII передбачено, що державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону). Відповідно до наведеного колегія суддів вважає, що оскільки звільнення позивача відбулося у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 83, частини 1 статті 85 Закону № 889-VIII у зв`язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби, відтак підстав до скасування спірних наказів і поновлення позивача на посаді немає. Щодо доводів апелянта, що позивача не було попереджено про припинення контракту не пізніше ніж за 5 днів, як це передбачено п. 18 Контракту, суд зазначає наступне. Пункт 18 Контракту дійсно містить застереження, що у разі припинення дії цього контракту з підстав, передбачених абзацом третім цього пункту, державний орган повідомляє особі про припинення цього контракту не пізніше ніж за п`ять робочих днів до такого припинення. Натомість абзацом третім пункту 18 Контракту передбачено, що за ініціативою державного органу у разі невиконання або неналежного виконання завдань, визначених відповідно до абзацу третього пункту 6 цього контракту, протягом двох місяців підряд. Отже, висновок суду першої інстанції, що застосування вказаного абзацу можливе виключно в разі припинення дій контракту за ініціативою державного органу, а в даному випадку контракт припинено у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено є правильним. Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Враховуючи все вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі №380/21432/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді О.М. Довгополов В.В. Гуляк Повний текст постанови складено 03.10.2022