Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/32544/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32544/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2022 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., за участю секретаря Кірієнко Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про стягнення пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2022 року, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (відповідач 2), в якій просило: - стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» пеню в розмірі 3568508,55 грн за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 13 лютого 2021 року по 04 листопада 2021 року. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» пеню у розмірі 1226330,39 грн за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 13 лютого 2021 року по 04 листопада 2021 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції залишено без уваги преюдиційні рішення судів, які знаходяться в матеріалах справи, де розрахунки по стягненню пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість проведені саме за обліковою ставкою НБУ у розмірі 22%. Вказано, що пеня за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість повинна бути розрахована з облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення такої пені, а тому оскільки ставка станом на 18.12.2015 становила 22%, то пеня повинна нараховуватись із застосуванням саме такого відсотка. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати спірне судове рішення в частині та задовольнити позовні вимоги повністю. Представник Головного управління ДПС у м. Києві в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, вказавши на її необґрунтованість. Представник Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без представника Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві. Заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з`явились, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» з питань законності декларування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року на суму 20155749,00 грн та залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2014 року на суму 20155749,00 грн, за січень 2015 року на суму 20151653,00 грн та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 30) в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року у розмірі 18617860,00 грн. За результатами проведеної перевірки винесено, в тому числі, податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року № 0015021502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 617 860,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4 654 465,00 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року у справі № 826/9725/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано, в тому числі, податкове повідомлення - рішення від 14 травня 2015 року № 0015021502. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2016 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року по справі № 826/9725/15 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2016 року у справі № 826/9725/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано, серед іншого, податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 14 травня 2015 року № 0015021502. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року - залишено без змін. Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року у справі № 826/5968/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, а саме 18617860,00 грн, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (код ЄДРПОУ 39432828) з бюджету податку на додану вартість у розмірі 18 617 860,00 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року - залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року - залишено без змін. Оскільки бюджетна заборгованість з ПДВ в сумі 18 618 860,00 грн позивачу виплачена не була, позивач звернувся до суду з позовом з метою застосування до Держави міри відповідальності за не погашення заборгованості у визначений строк у формі пені. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року № 826/17815/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» пеню у розмірі 14 085 507,76грн. (чотирнадцять мільйонів вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот сім гривень, 76 копійок) за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 18 грудня 2015 року по 29 жовтня 2018 року. Оскільки в період з 30 жовтня 2018 року по 12 лютого 2021 року позивачем не отримано бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 18 618 860,00 грн, позивач звернувся до адміністративної суду з відповідним позовом. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року №640/28374/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» пеню у розмірі 11 271 099,42 грн за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 30 жовтня 2018 року по 12 лютого 2021 року. Оскільки в період з 13 лютого 2021 року по 04 листопада 2021 року позивачем не отримано бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 18 618 860,00 грн, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що посилання позивача на фіксацію облікової ставки НБУ при обрахунку пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України на момент виникнення відповідної заборгованості є безпідставним, оскільки виходячи із синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК України облікова ставка НБУ при обрахунку пені застосовується протягом строку її дії. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України). Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (надалі Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії. Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку №

39. Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин статтею 200 ПК України та Порядком № 39 було передбачено надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Як було зазначено, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року у справі № 826/5968/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, а саме 18617860,00 грн, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» з бюджету податку на додану вартість у розмірі 18617 860,00 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року - залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі №826/5968/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі № 826/5968/16 залишено без змін. Зазначений висновок про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» з бюджету податку на додану вартість у розмірі 18617860,00 грн контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів не подано. Суд першої інстанції вірно вказав, що враховуючи факт протиправної бездіяльності податковим органом, що стало наслідком неповернення бюджетного відшкодування ПДВ Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» по податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року позивач був вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості з Державного бюджету України. Відповідно до наявного з матеріалів справи витягу з інтегрованої карки платника податків по коду класифікації доходів бюджету 14010100 (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» 04 листопада 2021 року було відшкодовано ПДВ на поточний рахунок платника за рішенням суду в сумі 18617860 грн. Поряд з цим, відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Матеріалами справи підтверджується, що повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 позивачу було здійснено лише 04 листопада 2021 року. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ. Поряд з цим, оцінюючи доводи апелянта щодо протиправного визначення облікової ставки НБУ при обрахунку розміру пені, судова колегія погоджується з тим, що твердження позивача про наявність підстав для фіксації облікової ставки НБУ до того відсотку, який був на момент виникнення заборгованості, є необґрунтованими, оскільки виходячи із синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК України облікова ставка НБУ при обрахунку пені застосовується протягом строку її дії, а відтак розрахунок пені із застосуванням різних ставок Національного банку України зумовлений зміною облікової ставки Національного банку України протягом строку її дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 820/1750/18. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Позивачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України. Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, правові підстави для задоволення позовних повністю - відсутні. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить. Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували наявність підстав для задоволення позову повністю апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про стягнення пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: О. М. Ганечко Я. М. Василенко Повний текст постанови складено 03.10.2022.