Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/22631/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22631/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2021 року (повний текст виготовлено 25 березня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейн 8» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансджейн 8», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - стягнути з Державного бюджету України, через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, код ЄДРПОУ 37993783 (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8», код ЄДРПОУ 39432828 (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 20) заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 18 617 860,00 грн. (вісімнадцять мільйонів шістсот сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят грн. 00 коп.). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю: Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (01601, м.Київ, вул.Терещенківська, 11 а, код 37993783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансджейнт 8" (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20, код ЄДРПОУ 39432828) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 18617860 (вісімнадцять мільйонів шістсот сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят ) гривень. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є викючними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підіняти державний орган та вирішувати питання про стягнення такої заборгованості у спосіб, що не передбачений законом. Також, апелянт вказує, що ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року у справі № 826/9725/15 відкрито касаційне провадження щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, що має істотне значення для встановлення обгрунтованості позовних вимог про стягнення суми ПДВ, оскільки підтверджує право позивача на отримання бюджетного відшкодування. 29 липня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейн 8», в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. 25 серпня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому відповідач підтримує апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві та наполягає на необхідності скасування рішення суду першої інстанцї з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. 25 серпня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейн 8» на відзив Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому позивач заперечує викладені у відзиві твердження відповідача. У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю. Представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник апелянта Головного управління ДПС у м. Києві у відкрите судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд, про причини неявки суду не повідомив. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015 у справі №826/9725/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 14.05.2015р. №0015021502, 0015031502, 0015041502. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року по справі № 826/9725/15 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 25.04.2019 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 у справі № 826/9725/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20, код ЄДРПОУ 39432828) задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «В1» від 14.05.2015 року № 0015021502; форми «В4» від 14.05.2015 року № 0015031502; форми «Р» від 14.05.2015 року № 0015041502; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20, код ЄДРПОУ 39432828) суму судових витрат у розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім грн двадцять коп) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року - залишено без змін. ТОВ «Трансджейн 8» зверталось до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою щодо внесення даних щодо ТОВ «Трансджейн 8» до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Листами від 17.03.2020 49134/10/26-15-43-02-14 та від 11.09.2020 №128454/10/26-15-04-02-14 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило позивача, що Головне управління ДПС у м. Києві не вносить інформацію до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та не є розпорядником зазначених реєстрів. Зазначено, на даний час чинним законодавством не передбачено порядок ведення, механізм відшкодування сум ПДВ, внесених до Тимчасового реєстру, та структуру такого реєстру. Вважаючи наявними підстави для стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через УДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України. Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону. Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України). Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку №

39. Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення. Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2016 у справі №826/5968/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, а саме 18 617 860,00грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (код ЄДРПОУ 39432828) з бюджету податку на додану вартість у розмірі 18 617 860,00 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року - залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №826/5968/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі № 826/5968/16 залишено без змін. Як зазначає позивач, що не спростовується відповідачем, зазначений висновок про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (код ЄДРПОУ 39432828) з бюджету податку на додану вартість у розмірі 18 617 860,00 грн. контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів не поданий. Колегія суддів наголошує, що у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 07 березня 2017 року у справі № 820/19449/14, про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків. Так, Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ. У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок №

39. Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України). Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26). Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України. Станом на час розгляду даної справи № 640/22631/20 Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює. Крім того, як стверджує сам апелянт, на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру. За таких обставин, із врахуванням встановленого права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків. Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Ураховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15. Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року у справі № 826/9725/15 відкрито касаційне провадження щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, що має істотне значення для встановлення обгрунтованості позовних вимог про стягнення суми ПДВ, оскільки підтверджує право позивача на отримання бюджетного відшкодування з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Як вже було зазначено вище, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року по справі № 826/9725/15 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2016 року у справі № 826/9725/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 рокуадміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20, код ЄДРПОУ 39432828) задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «В1» від 14.05.2015 року № 0015021502; форми «В4» від 14.05.2015 року № 0015031502; форми «Р» від 14.05.2015 року № 0015041502; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20, код ЄДРПОУ 39432828) суму судових витрат у розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім грн двадцять коп) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року - залишено без змін. Так, дійсно ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року у справі № 826/9725/15 клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року. Однак, колегія суддів наголошує, що станом на дату апеляційного розгляду, як і на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року про залишення без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «В1» від 14.05.2015 року № 0015021502; форми «В4» від 14.05.2015 року № 0015031502; форми «Р» від 14.05.2015 року № 0015041502. Відтак, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 826/9725/15 набрала законної сили, підстави для її неврахування у апеляційного суду відсутні. До того ж, ухвалою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року відмовлено. Отже, станом на 08 вересня 2021 року податкові повідомлення-рішення форми «В1» від 14.05.2015 року № 0015021502; форми «В4» від 14.05.2015 року № 0015031502; форми «Р» від 14.05.2015 року № 0015041502 визнано протиправними та скасовано, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги. Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2021 року. Крім того, Головне управління ДПС у місті Києві в апеляційній скарзі обмежилось лише викладом обставин та норм права, проте не зазначили та не обґрунтували, у чому саме полягає неправильне застосування або порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що саме не було досліджено судом першої інстанції, чи в чому полягає невідповідність висновків суду обставинам справи. Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейн 8» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст виготовлено 09 вересня 2021 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна