Постанова 4824 № 359/9254/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 359/9254/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8152/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : суддя-доповідач Слюсар Т.А. суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року у складі судді Муранової-Лесів І.В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванків» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, - В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року ТОВ «Агрофірма «Іванків» звернулося у суд із позовом, у якому з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_1 6762 грн 33 коп. збитків (неодержання доходів) у зв`язку з порушенням умов договору оренди землі від 21.12.2010, що зареєстрований 02.07.2012 року за №322080004003368 та понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Агрофірма «Іванків» є підприємством, що займається вирощуванням сільськогосподарських культур на території Бориспільського району Київської області, основним видом діяльності якої є вирощування зернових, бобових культур та насіння олійних культур. 21.12.2010 ТОВ «Агрофірма «Іванків» уклало договір оренди землі з ОСОБА_1 , який є власником земельної ділянки площею 4,5805 га з кадастровим номером 3220884000:03:006:0087, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 426311, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею. Відповідно до договору відповідач передав а ТОВ «Агрофірма «Іванків», як орендар прийняло за актом прийому-передачі 21.12.2010 земельну ділянку. Термін дії укладеного договору оренди землі з 01.01.2011 до 31.12.2015. Даним договором визначено, що орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Зазначено, що за час дії договору оренди з ТОВ «Агрофірма «Іванків», ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ «Агрофірма «Макрогор», що стало перешкодою для орендаря ТОВ «Агрофірма «Іванків» користуватись земельною ділянкою. В зв`язку з чим позивач не зміг завершити посівну компанію 2017 року та зібрати врожай 2017 на зазначеній земельній ділянці, хоча в період осінь 2016 року - весна 2017 року ним було проведено комплекс сільськогосподарських робіт спрямованих на підготовку ґрунту до посіву сої. Вказано, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , які полягали у свідомому укладенні договору оренди земельної ділянки, що перебувала в орендному користуванні ТОВ «Агрофірма «Іванків», підприємству заподіяні збитки. ТОВ «Агрофірма «Іванків» в межах поля загальною площею 140 га з історичною назвою « Любка » здійснило посів та збір врожаю 2017 - сої. Загалом у 2017 році ТОВ «Агрофірма «Іванків» засіяло 340 га та зібрало врожай сої з 340 га - 3240 центнерів сої. Середня врожайність сої у 017 році склала 9,53 ц/га. За даними підприємства в межах поля з історичною назвою «Любка загальною площею 140 га, з яких оброблялось 135 га, врожайність сої у 2017 році склала 7,78 ц/га. Відповідно до бюлетеня про хід робіт на збиранні врожаю 2017 році по ТОВ «Агрофірма «Іванків» на полі з історичною назвою «Любка» у 2017 році було обмолочено 135 га та намолочено зерна 106,58 тон. Враховуючи врожайність культури соя 7,89 ц/га на полі, де знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 , при обробітку 4,5805 га, підприємство могло зібрати 36,14 центнерів сої у 2017 році. Крім того зазначено, що відповідно до бухгалтерсько-статистичної інформації ТОВ «Агрофірма «Іванків» у 2017 році на площі 340 га затрати підприємства при вирощуванні сої склали 2682352 грн., до яких віднесено: вартість насіння - 715000 грн, затрати ПММ 328842 грн 24 коп., прямі виробничі витрати на оплату праці - 65552 грн 02 коп., прямі виробничі витрати на придбання мін. добрив - 1023554 грн 67 коп., прямі виробничі витрати на роботи та послуги - 306342 грн 92 коп., прямі виробничі витрати на очищення - 2510 грн 80 коп., прямі виробничі затрати на соціальні заходи (податки) - 48055 грн 95 коп., прямі виробничі витрати на засоби захисту рослин - 192493 грн 40 коп. Таким чином ТОВ «Агрофірма «Іванків» у 2017 році на загальній площі 340 га, при вирощуванні сої врожай 2017, що склав 324 тони після сушки (до сушки 349,9 тон), понесено затрат підприємства 2682352 грн, що складає 8278 грн 86 коп. за 1 тону. При виробництві 1 тони сої врожай 2017 року було отримано чистий прибуток 1817 грн 14 коп. Враховуючи врожайність культури соя 7,89 ц/га на полі з історичною назвою « Любка », де знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 , при обробітку 4,5805 га, підприємство могло зібрати 3,614 тон сої у 2017 році, та враховуючи дохід, який підприємство мало з однієї тони сої, то могло отримати при обробітку земельної ділянки ОСОБА_1 6762 грн 33 коп. доходу з зазначеної земельної ділянки. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року позов ТОВ «Агрофірма «Іванків» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма «Іванків» у зв`язку з порушенням умов договору оренди землі від 21.12.2010, що зареєстрований за №322080004003368, в сумі 6762 грн 33 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість винесеного рішення, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги за замістом зазначено, що доказів того, що позивач у відповідності до «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 із змінами підтвердив вимоги про відшкодування неодержаних доходів з вини відповідача. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Дударенко А.М. в інтересах ТОВ «Агрофірма «Іванків» просить законне та обґрунтоване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України). Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,5805 га з кадастровим номером 3220884000:03:006:0087, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 426311, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею (а.с. 16-17). 21.12.2010 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Іванків» було укладено договір оренди землі, згідно якого відповідач передав, а ТОВ «Агрофірма «Іванків» прийняв в строкове з 01.01.2011 по 31.12.2015 платне користування земельну ділянку площею 4,5805 га з кадастровим номером 3220884000:03:006:0087, яка знаходиться на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, Київської області (а.с. 8-11). Того ж дня ОСОБА_1 та позивач склали акт прийому-передачі земельної ділянки, на підставі якого ним передано спірну земельну ділянку у володіння ТОВ «Агрофірма «Іванків» (а.с. 12). Згідно п. п. 5, 6 вищевказаного договору вбачається, що договір набирає чинності з моменту державної реєстрації та укладений терміном на 5 років. Договір набирає чинності з 01.01.2011 та діє 31.12.2015. У випадку, якщо за місяць до закінчення строку договору, жодна із сторін не заявила про припинення відносин, договір вважається продовженим ще на один рік на тих же умовах (а. с. 8). Відповідно до п. 16 даного договору орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору (а.с. 10). Відповідно до п.28 вищевказаного договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №79552302 від 03.02.2017 року вбачається, що орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 3220884000:03:006:0087 значиться ТОВ «Агрофірма «Макрогор», підставою виникнення речового права є договір оренди від 30.08.2016, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Макрогор» (а.с. 18-19). Постановою Київського апеляційного суду від 02.07.2019 у справі № 359/3327/17 договір оренди б/н від 30.08.2016 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Макрогор» на земельну ділянку 3220884000:03:006:0087 визнано недійсним (а.с. 36-45). З указаної вище постанови убачається, що 30 серпня 2016 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Агрофірма «Макрогор» договір оренди земельної ділянки, за яким він передав у користування ТОВ «Агрофірма «Макрогор» строком на 7 років земельну ділянку площею 4,5805 га з кадастровим номером 3220884000:03:006:0087 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Іванківської сільської ради Бориспільського району. В той же день ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Макрогор» склали акт приймання-передачі, на підставі якого відповідач передав вказану земельну ділянку у володіння ТОВ «Агрофірма «Макрогор». Крім того, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що між відповідачами, в тому числі із ОСОБА_1 були укладені нові договори оренди земельних ділянок на час дії попередніх договорів оренди між позивачем (ТОВ «Агрофірма «Іванків») та відповідачами. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що строк дії договорів оренди землі, укладених, зокрема ОСОБА_1 , до 02.07.2017 (02.07.2012 дата державної реєстрації). Між орендодавцями (в тому числі ОСОБА_1 ) і орендарем ТОВ «Агрофірма «Іванків» додаткові угоди про розірвання Договорів оренди землі від 21.12.2010 не укладались, жодна із сторін договорів на ініціювала його розірвання. Всі зазначені обставини встановлені постановою Київського апеляційного суду від 02.07.2019 у справі № 359/3327/17 в силу положень ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню. З довідки ТОВ «Агрофірма «Іванків» № 37 від 19.04.2017 убачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220884000:03:006:0087 площею 4,5805 га, яка згідно зі схемою поділу земель колективної власності за номером 343 розташована на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області в межах поля з історичною назвою « Любка » (а.с. 57). 17.12.2019 представник ТОВ «Агрофірма «Іванків» звертався до Бориспільської РДА з заявою, якою просив направити подану заяву на розгляд Комісії з питань дотримання чинного законодавства України в сфері земельних правовідносин Бориспільської РДА заяву, та визначити розмір збитків 14499 грн 71 коп. ТОВ «Агрофірма «Іванків» (недодержані доходи), що підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 про що скласти відповідний акт (а.с. 60-63). У відповіді Бориспільської РДА на дане звернення зазначено, що для вирішення даного питання рекомендується визначити розмір збитків за взаємною згодою з орендодавцями. У разі недосягнення згоди рекомендовано звернутися до суду для визначення та відшкодування збитків (а.с. 64-65). З довідки № 95 від 16.08.2019, підписаної головним бухгалтером та директором товариства, убачається, що понесені ТОВ «Агрофірма «Іванків» затрати на вирощування сої в 2017 році на площі 340 га, становили 2682352 грн, в т.ч.: вартість насіння - 715000 грн, затрати ПММ 328842 грн 24 коп., прямі виробничі витрати на оплату праці - 65552 грн 02 коп., прямі виробничі витрати на придбання мін.добрив - 1023554 грн 67 коп., прямі виробничі витрати на роботі та послуги - 306342 грн 92 коп., прямі виробничі витрати на очищення - 2510 грн 80 коп., прямі виробничі затрати на соціальні заходи (податки) - 48055 грн 95 коп., прямі виробничі витрати на засоби захисту рослин - 192 493 грн 40 коп. (а.с. 46). Убачається, що повивачем було зменшено позовні вимоги до 6 762 грн 33 коп. доходу з зазначеної земельної ділянки (а.с. 94-107). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності, зокрема з того, що розрахунок наданий позивачем є належним та відповідачем не спростованим. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Згідно ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так, на думку колегії суддів поширення Конституцією України юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, не означає, що суд має вирішувати питання віднесені до компетенції інших органів, до яких заявник з даного приводу не звертався. Між тим, з встановлено, що позивач звертався до Бориспільської РДА Київської області з заявою, в якій просив направити подану заяву на розгляд Комісії з питань дотримання чинного законодавства України в сфері земельних правовідносин Бориспільської РДА та визначити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 , на що отримав відповідь, в якій органом влади рекомендовано визначити розмір збитків за взаємною згодою з орендодавцями, а у разі недосягнення згоди - звернутися до суду з відповідним позовом. Матеріалами справи не доведено узгодження у добровільному порядку між сторонами суми збитків, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 . До справи позивачем долучено розрахунок завданих збитків, який містить належне обґрунтування та посилання на докази, які було узято за основу розрахунку. Складений розрахунок збитків відповідачем не спростовано, а посилання про його неправильність носить голослівний характер. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неналежності розрахунку та не відповідності його Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Відповідач, заперечуючи проти розрахунку та суми, яку просить стягнути позивач, з урахуванням відповіді Бориспільської РДА Київської області, не заявив клопотання про призначення по справі відповідної експертизи й належних доказів на його спростування, не надав. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками районного суду, що розмір понесених позивачем витрат на вирощування сої на полі з історичною назвою «Любка» у 2017 році, а також об`єми зібраного урожаю та розмір доходу від його реалізації підтверджено уповноваженими ТОВ «Агрофірма «Іванків» посадовими особами та відповідачем не спростовано, підстави сумніватися в дійсності наведеної в довідці інформації, а відповідно, в правильності проведеного розрахунку не отриманого позивачем доходу з земельної ділянки відповідача, у суду відсутні. Наведені в апеляційній скарзі аргументи аналогічні наведеним у відзиві на позов, були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, вони отримали належну оцінку у судовому рішенні й обґрунтовано визнані безпідставними. Оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального й процесуального права. Згідно положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: