Постанова Харківський апеляційний суд № 638/16052/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 29 вересня 2022 року м.Харків справа №638/16052/20 провадження № 22-ц/818/555/22 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкова О.Ю. учасники справи: позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України, відповідач ОСОБА_1 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентованої виплати за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року, в с т а н о в и в: У листопаді 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентованої виплати у розмірі 16154,99 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов`язані здійсненням регламентної виплати 15516,99 грн., витрати, понесені на проведення дослідження транспортних засобів у розмірі 638,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1921,00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; апелянт зазначає, що на момент вчинення ДТП його цивільно-правова відповідальність була застрахована у Приватному Акціонерному Товаристві «Нова». Вважає, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страховика, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Вважає, що договір страхування чинний, ніким не оспорений, підстав вважати що його страховий поліс недійсний не можна. Зауважує, що база МТСБУ нічим не аргументована, жодним нормативно-правовим актом не врегулюована. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367, ст. 417 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в централізованій базі даних МТСБУ відсутня інформація, що станом на день ДТП (15.02.2017 року) автомобіль відповідача марки Мерседес д.н. НОМЕР_1 не був застрахований. Постанови Київського районного суду м. Харкова від 24.05.2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Платіжним дорученням №СФ-0000356 від 16.05.2017 р. МТСБУ було сплачено згідно наказу МТСБУ № 11169 від 30.11.2017 року страхове відшкодування у розмірі 15516,99 грн., та витрати на проведення дослідження КТЗ у розмірі 638,00 грн. В зв`язку з тим, що відповідач не був застрахований саме він несе відповідальність перед позивачем. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що 05.02.2017 року, о 01 год. 50 хв. на вул. Сумська, буд. 46, в м. Харкові, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes-Benz S 500 д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Постановою Київського районного суду м. Харкова від 24.05.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 24.05.2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Із змісту постанови вбачається, що 15.02.2017року о 01.50 год. в м. Харків по вул.. Сумська, 46 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Мерседес д.н. НОМЕР_1 не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керування внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ Ланос д.н. НОМЕР_2 , який був припаркований, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів та завдано матеріальних збитків. Крім того, 15.02.2017року о 01.50 год. в м. Харків по вул.. Сумська, 46 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. 21.08.2017 року ОСОБА_2 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подав відповідну заяву, як того вимагає ст. 35 п.35.1 вказаного Закону з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1 .. Для визначення матеріального збитку, завданого автомобілю ЗАЗ Ланос, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, власником якого є ОСОБА_2 МТСБУ надало відповідне доручення ТОВ «Незалежна експерта компанія». За послуги ТОВ «Незалежна експертна компанія» МТСБУ понесло витрати у розмір 638,60 грн, що підтверджується рахунком від 28 квітня 2017 року № СФ0000356. Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу ЗАЗ Ланос, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді від 15 лютого 2017 року, складеного ТОВ «Незалежна експертна компанія» на замовлення МТСБУ, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 15516,99 грн. без податку на додану вартість та 6 778,79 грн. з податком на додану вартість (а.с.13-17). Наказом від 30 листопада 2017 року №11169 МТСБУ прийнято рішення про відшкодування шкоди з Фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 у розмірі 15516,99 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 01 грудня 2017 року (а.с.25-26). Як на підставу позовних вимог, Моторне (транспортне) страхове бюро України посилалося на те, що позивач має право зворотньої вимоги до ОСОБА_1 , як до особи винної у ДТП, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована на час ДТП. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Статтею 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому вказаним Законом передбачені випадки виплати відшкодування шкоди потерпілим у разі використання транспортного засобу власником, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Згідно зі статтею 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з підпунктом 38.2.1. пункту 38.2. статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до ст.55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що з метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників. Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем надано до суду копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.04.2016 № АЕ/8230796, згідно з яким цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована АТ СК «Нова» (а.с.12 т.2). При перевірці автомобіля Мерседес д.н., номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , було встановлено, що поліс обов`язкового страхування відсутній на дату дорожньо-транспортної пригоди (а.с.13 .с.2). Таким чином матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на день ДТП (15.02.2017 року) автомобіль відповідача марки Мерседес д.н. НОМЕР_1 був застрахований. Оригіналу вказаного полісу матеріали справи не містять. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до частин першої, другої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що його відповідальність на день ДТП була застрахована. Посилання на наявність договору судова колегія відхиляє, оскільки поліс який зазначений у договорі відсутній у базі МТСБУ. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність законодавчого регулювання бази МТСБУ судова колегія зазначає наступне. Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Членство страховиків у МТСБУ є обов`язковою умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту. Таким чином база МТСБУ є загальним джерелом інформації щодо наявності чи відсутності страхового полісу у певного автомобіля. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентованої виплати потерпілому, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повний текст постанови складено 29.09.2022