Ухвала КЦС ВС № 130/3572/21

Ухвала 28 вересня 2022 року м. Київ справа № 130/3572/21 провадження № 61-4673св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Медведського С. К., Рибчинського В. П., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи. Позовну заяву мотивовано тим, що з 2008 року він працює в АТ «Українська залізниця» стрільцем 4-го розряду. 09 грудня 2021 року йому було вручено наказ АТ «Українська залізниця» від 08 грудня 2021 року № НОР.2.2/367 про відсторонення від роботи через відсутність щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. ОСОБА_1 вважає зазначений наказ незаконним, таким, що суперечить Конституції України та наказу Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», оскільки цим наказом не передбачена вакцинація проти СОVID-19. Також зазначив, що 28 серпня 2020 року Конституційним Судом України визнано незаконним запровадження карантину. Оскаржуваний наказ про відсторонення його від роботи обґрунтовано частиною другою статті 14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», однак цей Закон не передбачає як обов`язкове щеплення від СОVID-19. Крім того, статтями 43, 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не передбачено відсторонення від роботи через відмову від вакцинації від СОVID-19. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , посилаючись на заборону дискримінації у сфері праці, на клінічно експериментальну вакцинацію від СОVID-19, право на недоторканність, просив суд скасувати наказ АТ «Українська залізниця» від 08 грудня 2021 року № НОР.2.2/367; поновити його посаді та стягнути з АТ «Українська залізниця» на його користь заробітну плату за період відсторонення від роботи. Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за один місяць. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2022 року у складі судді Шепеля К. А. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «Українська залізниця» від 08 грудня 2021 року № НОР.2.2/367 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 . Зобов`язано АТ «Українська залізниця» виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення в частині скасування наказу та присудження виплати заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання. Суд першої інстанції виходив із того, що обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, наказом МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 не визначена, затверджений лише перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, відтак відсторонення працівника, посада якого входить до затвердженого наказом МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 переліку, є незаконним, тому вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено, рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2022 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що начальник виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони» Жмеринської дистанції колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» Набоков В. А., на якого покладений обов`язок забезпечити безпеку усіх працівників, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» правомірно, в силу своїх трудових обов`язків прийняв рішення про тимчасове відсторонення від роботи ОСОБА_1 . При цьому колегія суддів звертає увагу, що бездіяльність роботодавця щодо відсторонення працівників призведе до негативних наслідків для нього, оскільки статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, такий керівник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Вимоги позивача про поновлення на роботі стрільцем 4 розряду стрілецької команди станції «Жмеринка», а також про стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи задоволенню не підлягають, оскільки є неналежним способом захисту прав відстороненого від роботи працівника. Відсторонення від роботи є своєрідним призупиненням трудових правовідносин, і має на меті відвернення та/або попередження негативних наслідків. На період відсторонення від роботи робоче місце за працівником зберігається. На відміну від відсторонення від роботи звільнення працівника веде до повного припинення з ним трудових відносин. Поновленню на роботі підлягають лише звільнені з роботи працівники. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів У касаційній скарзі, поданій у травня 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Підставою касаційного оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 46 КЗпП України, з урахуванням статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Касаційна скарга містить посилання на велику кількість подібних справ, які перебувають на розгляді у судах першої та апеляційної інстанцій, проте жодна із них не переглядалася Верховним Судом, а отже, у них не висловлено правової позиції щодо питання відсторонення від посади працівника у зв`язку відсутністю щеплення від респіраторної хворобиCOVID-19. Заявник також зазначив, що при апеляційному перегляді справи поза увагою апеляційного суду залишились положення статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статей 19, 43, пункту 1 статті 92 Конституції України. Апеляційний суд не дотримався принципу верховенства права та помилково зробив висновок про те, що мета запровадження обов`язкової вакцинації превалює над певними правами людини, не зважаючи при цьому на те, що запровадження політики обов`язкової вакцинації відбулось не у спосіб, визначений Конституцією України - не на підставі Закону. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач у справі не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач у встановленому законом порядку відмовився від обов`язкового профілактичного щеплення проти СОVID-19, як це передбачено частиною шостою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Судом не надано оцінки і тому, що оспорюваний наказ прийнятий відповідачем на підставі одного лише факту відсутності у ОСОБА_1 вакцинації від СОVID-19 (станом на дату прийняття вказаного наказу), який сам по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови або ухилення від щеплення чи ненадання документа про наявність протипоказань щодо проведення такого щеплення. ОСОБА_1 також зазначив, що тягар доведення наявності законної підстави позбавлення права на працю та обов`язку доведення законності оспорюваного наказу покладається на роботодавця, зокрема, про це йдеться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц (провадження № 61-787св17), від 02 серпня 2018 року у справі № 465/2454/16-ц (провадження № 61-902св18), від 06 лютого 2020 року у справі № 334/4230/16-ц (провадження № 61-37443св18). Короткий зміст позиції інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» зазначило, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року і витребувано із Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу № 130/3572/21. Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 130/3548/21 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року. Великою Палатою Верховного Суду у справі № 130/3548/21 зареєстровано провадження № 14-82цс22. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати призначено до судового розгляду на 09 листопада 2022 року. Правовідносини, спір з приводу яких вирішується у цій справі (№ 130/3572/21 (провадження № 61-4673св22)), є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22). Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК Україниу випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі). Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 130/3572/21 (провадження № 61-4673св22) до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22). Керуючись статтями 252, 253, 260, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 130/3572/21 (провадження № 61-4673св22) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк