Постанова Одеський апеляційний суд № 492/149/22

Номер провадження: 33/813/789/22 Номер справи місцевого суду: 492/149/22 Головуючий у першій інстанції Гусєва Н. Д. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.09.2022 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 492/149/22 Номер провадження: 33/813/789/22 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участю секретаря судового засідання Зеніної М.О., Особи, які прийняли участь у судовому засіданні: - захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Реу Руслан Васильович, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Реу Руслана Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 ,на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 03 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Вищезазначеною постановою суду притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 судовийзбір урозмірі 496,20 грн. в дохід держави. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 08 січня 2022 року, о 22 год. 07 хв., ОСОБА_1 по вул. 28 Червня м. Арциз Болградського району Одеської області керував автомобілем марки «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3 від 08 січня 2022 року, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол серії ДПР18 № 168476 від 09.01.2022 рокупро адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Реу Р.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Посилається на те, що протокол серії ДПР18 № 168476 від 09.01.2022 рокупро адміністративне правопорушення є незаконним, складений в порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як ОСОБА_1 08.01.2022 року не керував транспортним засобом «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . На час затримання його працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіль стояв на узбіччі, він лише знаходився в салоні автомобілю. До цього часу автомобілем керував ОСОБА_4 . Посилаючись на такі доводи, адвокат Реу Р.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 08.01.2022 року не керував транспортним засобом «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Так, згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, до протоколу додається відеозапис подій на DVD диску. З метою встановлення дійсних обставин справи та перевірки доводів апеляційної скарги, апеляційним судом було здійснено заходи щодо перегляду наявного в матеріалах справи відеозапису подій. З відеозапису подій вбачається, що автомобіль «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебував на узбіччі дороги. До вказаного автомобілю під`їхали співробітники патрульної поліції. З автомобілю «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вийшов ОСОБА_1 .. У подальшому відеозапис подій містить відомості щодо огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення. Відомостей щодо пересування/руху транспортного засобу «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням апелянта матеріали справи, зокрема відеозапис подій, не містять. Отже, матеріалами справи не спростовано поза розумним сумнівом довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 08.01.2022 року не керував транспортним засобом «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. З огляду на вищевикладені обставини справи, приписи статті 62 Конституції України доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є доведеними. Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Таким чином, неправильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок не ґрунтується на об`єктивних доказах. Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Реу Руслана Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 03 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати. Прийняти нову постанову. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін