Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/1168/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/1168/22 пров. № А/857/9407/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Іщук Л.П., Носа С.П., з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року (ухвалене головуючим-суддею Мартиць О.І., час проголошення рішення 10 год 55 хв у м. Тернополі, повний текст судового рішення складено 30.05.2022) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Енергоконструкція» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У лютому 2022 року Приватне підприємство «Енергоконструкція» (далі ПП «Енергоконструкція», Підприємство, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати Рішення комісії регіонального рівня (Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач-1)) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН, Реєстр) №3341185/21159437 від 08.11.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі - ПН) №9 від 07.10.2021 та Рішення комісії центрального рівня Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН №54552/21159437/2 від 24.11.2021, за результатами розгляду скарги ПП «Енергоконструкція» від 18.11.2021 щодо рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та зобов`язати ДПС України зареєструвати її в Реєстрі датою подання на реєстрацію, визнати протиправними та скасувати Рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ПН №3341186/21159437 від 08.11.2021 про відмову в реєстрації ПН №10 від 07.10.2021 та Рішення комісії центрального рівня ДПС України з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН №54553/21159437/2 від 24.11.2021, за результатами розгляду скарги ПП «Енергоконструкція» від 18.11.2021 щодо рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі та зобов`язати ДПС України зареєструвати її в ЄРПН датою подання на реєстрацію. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 адміністративний позов було задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС та ДПС України подали апеляційні скарги, в якій через невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неповне їх з`ясування, просять його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити Підприємству у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ГУ ДПС зазначає, що позивачем для реєстрації спірних ПН в ЄРПН подано копії документів, які жодним чином не підтверджують реальність господарської операції. Крім того, долучений позивачем до позову перелік копій документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій, є розширеним та не всі надані на розгляд суду документи були предметом дослідження Комісією ДПС. Відтак, комісією ДПС України правомірно винесено оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки надані позивачем документи не були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ДПС України зазначає, що в даному випадку рішення Комісії ДПС України за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних самі по собі не є юридично значимими для позивача, адже не мають безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, тому підстави для їх скасування відсутні. Зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації ПН в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Костової Н.З., яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ПП «Енергоконструкція» зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ з 27.01.2004. Основними видами діяльності товариства є будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (код КВЕД 42.22), підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (Код КВЕД 46.73), роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.52), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12) 15.07.2021 між ПП «Енергоконструкція» та ТзОВ «Техно-Буд-Центр» було укладено договір субпідряду №ЕНЕРГО-1507/21, за умовами якого позивач, як субпідрядник, взяв на себе зобов`язання виконати роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування М-12 (М-30) Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка (через м. Вінницю) км 145+133 - км 153+775 (обхід м. Тернополя), Тернопільська область. На виконання умов Договору 11.08.2021 ТзОВ «Техно-Буд-Центр» оплатило на рахунок ПП «Енергоконструкція» 500000,00 грн, в т.ч. ПДВ 83333,33 грн (перша подія). Позивачем виконано та прийнято генпідрядником (ТзОВ «Техно-Буд-Центр») будівельні роботи на суму 2176625,56 грн (в т. ч. ПДВ - 362770,93 грн) та на суму 210348,00 грн (в т. ч. ПДВ - 35058,00 грн), про що сторонами 07.10.2021 складено та підписано відповідні акти приймання-передачі будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. На виконання податкових зобов`язань за наслідками даної господарської операції позивачем складено податкові накладні №9, №10 від 07.10.2021, які направлено на реєстрацію засобами електронного зв`язку в ЄРПН. За результатами перевірки зазначених податкових накладних, ДПС України направило позивачу квитанції про зупинення реєстрації вказаних ПН. У зазначених квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної ДПС України платника податків поінформовано про те, що спірні ПН прийняті, однак відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (далі - Критерії). Запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК. На виконання вказаних вимог подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено, в якому міститься пояснення та копії документів на підтвердження господарської операцій, необхідних для реєстрації спірних ПН в кількості 13 додатків. Також 02.11.2021 до контролюючого органу подано пояснення оформлені окремим документом щодо господарської операції до ПН, реєстрація яких зупинена №9 від 07.10.2021 за №9319821656 та №10 від 07.10.2021 за №9324351207, в яких містились пояснення позивача щодо проведення господарських операцій. За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів ГУ ДПС прийнято рішення №3341185/21159437 та №3341186/21159437 від 08.11.2021 про відмову в реєстрації ПН №9 від 07.10.2021 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В графі "Додаткова інформація" зазначено: не надано платіжних доручень, банківських виписок по розрахунках з субпідрядниками, За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а відповідні рішення комісії ГУ ДПС без змін. Підставою прийняття таких рішень вказано ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. Вважаючи оспорювані рішення протиправними, Підприємство звернулося до адміністративного суду з вимогою про їх скасування та зобов`язання вчинити дії по реєстрації ПН. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію ПН, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації. Оспорювані рішення не відповідають встановленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню, при цьому ДПС України зобов`язана зареєструвати у ЄРПН ПН №9, №10 від 07.10.2021. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України). Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За змістом п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п.15 Порядку №1246). Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019 (набрала чинності 01.02.2020) були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. За змістом п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. З матеріалів справи видно, що у квитанціях про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН ПП було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює положення п.п.3 п.11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати. Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації ПН вбачається, що їх реєстрація зупинена через відповідність п.1 Критеріїв. У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.6 Порядку №1165). У Додатку № 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника ПДВ, згідно з якими:

1. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2, п.49.18 ст.49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. З матеріалів справи видно, що на підставі п.1 Критеріїв було зупинено реєстрацію ПН №9 та №10 від 07.10.2021в ЄРПН. Відповідно до п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Так, згідно п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено. За змістом п.5 Порядку №1165, питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, якої стосується саме подана на реєстрацію ПН, а не будь-якої іншої операції, щодо якої вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку. Як зазначено в оспорюваному рішенні, підставою відмови у реєстрації спірних ПН слугувало ненаданням платником податку копій документів, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В графі «Додаткова інформація» зазначено: не надано платіжних доручень, банківських виписок по розрахунках з субпідрядниками, З матеріалів справи видно, що ПП «Енергоконструкція» надано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, в якому містилися пояснення та копії документів на підтвердження господарської операцій, необхідних для реєстрації ПН №9, №10 від 07.10.2021 в кількості 13 додатків. Також 02.11.2021 до контролюючого органу було подано пояснення, оформлені окремим документом щодо господарської операції до ПН, реєстрація яких зупинена, в яких містились пояснення позивача щодо проведення господарських операцій. Суд першої інстанції вірно врахував, що позивачем до контролюючого органу подано документи, які підтверджують факт виконання робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування М-12 (М-30) Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка (через м. Вінницю) км 145+133 - км 153+775 (обхід м. Тернополя), Тернопільська область за договором субпідряду №ЕНЕРГО-1507/21 від 15.07.2021 укладеного з ТзОВ «Техно-Буд-Центр». Таким чином, колегія суддів зазначає, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів повністю відображають зміст господарських операцій Підприємства та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН. Також, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспорюваних рішень контролюючим органом визначено загальні підстави та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення її реєстрації чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Сформований у п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520) перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі зазначені у ньому документи. При цьому, вказаний перелік є загальним і повинен диференціюватися у залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати ПН в ЄРПН на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Відсутність конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН поставила платника податку у стан правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції шляхом прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН. На думку колегії суддів, загальними вимогами, які висуваються до будь-якого акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Проте, в ході судового розгляду як в суді першої, так і апеляційної інстанцій відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оспорюваних рішень. Таким чином, рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-6 Критеріїв здійснення операцій, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 КАС України. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи. Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо надання більшої кількості документів до позову, ніж до пояснень, які скеровані відповідачам разом із повідомленнями про надання пояснень, з огляду на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Своєю чергою, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і колегія суддів за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Таким чином, зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Таким чином, доводи контролюючого органу повністю спростовуються матеріалами справи. Інших аргументів, у чому полягає незаконність рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Зважаючи на недоведеність контролюючим органом наявності підстав для зупинення поданих для реєстрації позивачем ПН, а також наявність у ПП первинних документів, які підтверджують викладену у ній інформацію та подання таких контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у Комісії правових підстав для відмови у реєстрації спірних ПН. Згідно дефініції, наведеної у п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. При цьому, згідно п.19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21.08.2019 перейшли повноваження ДФС України, як правильно вказав суд першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні ПН. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення, наявності підстав для його скасування та зобов`язання відповідача-2 вчинити описані вище дії. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Керуючись ст.ст. 12, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року по справі №500/1168/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Л. П. Іщук У зв`язку із перебуванням судді Іщук Л.П. та судді Носа С.П. у відпустці повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 26.09.2022.