Постанова 4857 № 380/6845/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/6845/21 пров. № А/857/22107/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шевчук С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (ухвалене головуючим-суддею Гулкевич І.З. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У квітні 2021 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач-1), яке приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) №2459149/2943403298 від 10.03.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі - ПН) №1 від 09.11.2020 в ЄРПН та зобов`язати Державну податкову службу України (далі - ДПС України, відповідач-2) зареєструвати її у Реєстрі датою подання 03.12.2020. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 позовні вимоги були задоволені повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що платником податків не надано всіх необхідних документів, які засвідчують факт здійснення господарської операції за ПН, у реєстрації якої було відмовлено. Звертає увагу на те, що позивачем не було надано розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків. Відповідач стверджує, що комісія з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (регіонального рівня) діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а оспорюване рішення вважає правомірним. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Яремко В.П. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований ФОП 19.02.2009 та здійснює такі види діяльності : 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 47.30 Роздрібна торгівля пальним. За умовами укладеного між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (покупець) договору купівлі-продажу №0209/300672 від 02.09.2020, продавець в порядку та на умовах даного договору зобов`язується продати у власність покупця зернові та олійні культури врожаю 2020 року, а покупець прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Кількість товару, ціна, інші умови продажу (переходу права власності на товар) товару обумовлюються сторонами в договорі, в накладних та/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару, які є невід`ємними частинами цього договору. Одиницею виміру товару є одна тонна. Загальна кількість товару, що переходить у власність покупця вказується в складській квитанції на зерно, простому складському свідоцтві, подвійному складському свідоцтві, виписаних на ім`я покупця і становить в заліковій вазі: суму всіх складських квитанцій на зерно, простих чи подвійних складських свідоцтв. Вартість однієї тонни товару вказана у договорі та/або накладних, специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору на кожну партію, яка не може бути змінена в односторонньому порядку. Загальна вартість товару за договором становить суму всіх накладних по вартості та підтверджується ними. Розрахунки між сторонами по даному договору здійснюються у національній грошовій одиниці України, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок вказаний продавцем. Покупець зобов`язується провести розрахунок з продавцем товару шляхом оплати 80% вартості кожної конкретної партії товару після поставки товару та отримання покупцем оригіналів документів від продавця: видаткової накладної на відповідну кількість товару, виписану на ім`я покупця; електронної податкової накладної на відповідну вартість поставленого товару, заповненої відповідно до діючого податкового законодавства України. Решта 20% вартості кожної конкретної партії оплачується продавцеві покупцем після реєстрації податкової накладної відповідно до чинного законодавства. Приймання-передача товару у власність покупцю здійснюється у повному об`ємі на складі-елеваторі ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт». Згідно зі специфікацією №1 від 09.11.2020, сторони погодили продаж сої (2020 року, власне виробництво) у кількості 107,325 т вартістю 1729903,87 грн, в тому числі ПДВ на суму 288317,31 грн. На підтвердження операцій за договором до матеріалів справи долучено копії видаткової накладної №1 від 09.11.2020, довіреності №174 від 09.11.2020, лист про переоформлення товару на ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» від 09.11.2020, актів приймання-передачі №ВЗПРО000096 від 09.11.2020, №ВЗПСК000425, №ВЗПЗВ000728, №ВЗПЗВ000729, видаткової накладної №2 від 03.09.2020, довіреності №45 від 03.09.2020, акта приймання-передачі №ВЗПЗВ000459 від 03.09.2020, платіжного доручення №2252 від 10.11.2020. Також згідно з договором В-пат №3108/300635 на перевезення автомобільним транспортом від 31.08.2020, перевізник ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» зобов`язалося доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж до пункту призначення (згідно з транспортними документами) та видати його уповноваженій на одержання особі. Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Факт транспортування товару за відповідним договором підтверджено товарно-транспортними накладними №6, 7 від 28.10.2020, №8 від 31.10.2020, №9 від 03.11.2020 та №10 від 04.11.2020. Крім того, згідно договору складського зберігання ВЗ №3108/300635 від 31.08.2020, сторони зафіксували домовленість сторін про надання зерновим складом (ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт») за плату послуг по доведенню товару, що передається поклажодавцем (позивач) до відповідних кондицій, згідно з ДСТУ, ГОСТ, параметрів, державних стандартів, послуг зі зберігання, сушки, очистки, прийомки та погрузки товару та повернення товару останньому (чи особі, зазначеній ним як одержувач) у кількості та на умовах визначених цим договором. Товаром за цим договором є зернові та олійні культури. На виконання цього договору до матеріалів справи долучено акти здачі прийняття робіт №1488 від 31.10.2020, №326, 328, 329 від 09.11.2020. Позивач за правилом першої події відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України склав та подав для реєстрації в Реєстрі ПН №1 від 09.11.2020 на суму 1441586,56 грн, в тому числі ПДВ на суму 288317,31 грн. Відповідно до квитанції №9319774204 від 03.12.2020, документи прийнято, однак реєстрацію зупинено. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК №1 від 09.11.2020 в ЄРПН зупинена. Коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяги постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (далі - Критерії). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Позивач скерував контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів по спірній ПН та зазначив у графі «пояснення», що продаж сої власного виробництва урожаю 2020 року згідно договору купівлі-продажу №0209/300672 від 02.09.2020 та видаткової накладної №1 від 09.11.2020. Додаток пояснення. Кількість додатків

20. Зазначені пояснення щодо ведення господарської діяльності та зокрема за відповідним договором долучено до матеріалів справи. Незважаючи на подання позивачем пояснень та документів, контролюючим органом було прийнято оспорюване рішення через ненадання платником податку копій документів, зокрема, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача було залишено без задоволення, а оспорюване рішення без змін. Вважаючи оспорюване рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою про його скасування. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН, а обставин, які б унеможливлювали таку реєстрацію судом не встановлено. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України). Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За змістом п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку №1246). Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (набрала чинності 01.02.2020) були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. За змістом п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. З матеріалів справи видно, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН №1 від 09.11.2020 в ЄРПН позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію/відмову в реєстрації в Реєстрі. Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює положення п.п.3 п.11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати. Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації ПН №1 від 09.11.2020 вбачається, що її реєстрація зупинена через відповідність п. 1 Критеріїв. У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.6 Порядку №1165). У Додатку № 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника ПДВ, згідно з якими:

1. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2, п.49.18 ст.49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Як видно з матеріалів справи, на підставі п.1 Критеріїв було зупинено реєстрацію ПН №1 від 09.11.2020 в ЄРПН. Згідно п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Так, згідно п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено. За змістом п.5 Порядку №1165, питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, якої стосується саме подана на реєстрацію ПН, а не будь-якої іншої операції, щодо якої вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку. Як зазначено в оспорюваному рішенні, підставою відмови у реєстрації ПН №1 від 09.11.2020 слугувало ненадання платником податків копій документів, а саме : розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Натомість, судом встановлено, що платником податків були надані усі належні документи, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію спірної ПН в ЄРПН, яка стосується господарської операції. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень, детальні пояснення та первинні документи, які дозволяють розкрити зміст операції, за якою складено ПН. Також позивач підтвердив долученими до матеріалів справи письмовими доказами наявність у нього основних засобів, зокрема, наявних у власності та орендованих земельних ділянок для ведення господарської діяльності з вирощування олійних та зернових культур, техніки для обробки землі та складських приміщень для зберігання продукції. Стосовно доводів контролюючого органу про відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205 в таблиці платника податку, суд першої інстанції також вважав такі необґрунтованими, з чим погоджується колегія суддів, оскільки відповідно до п.12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків. Крім цього, відповідач не надав доказів в обґрунтування того, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання. Також слід вважати обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що при прийнятті оспорюваного рішення контролюючим органом визначено загальні підстави та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення її реєстрації чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Сформований у п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України№520від 12.12.2019 (далі - Порядок №520) перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі зазначені у ньому документи. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний перелік є загальним і повинен дифенціюватися у залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати ПН в ЄРПН на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Відсутність конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН поставила платника податку у стан правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції шляхом прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН. На думку колегії суддів, загальними вимогами, які висуваються до будь-якого акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Проте, в ході судового розгляду як в суді першої, так і апеляційної інстанцій відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення. Таким чином, рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям. Крім того, затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-6 Критеріїв здійснення операцій, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 КАС України. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи. Таким чином, доводи відповідача-1 повністю спростовуються матеріалами справи. Інших аргументів, у чому полягає незаконність рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Зважаючи на недоведеність контролюючим органом наявності підстав для зупинення поданої для реєстрації позивачем ПН, а також наявність у ФОП ОСОБА_1 первинних документів, які підтверджують викладену у ній інформацію та подання таких контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у Комісії правових підстав для відмови у реєстрації спірної ПН. Доводи скаржника з покликанням на те, що долучений позивачем до матеріалів справи перелік копій документів не відповідає переліку документів, які були надані контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій та є значно ширшим, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки приймаючи рішення про реєстрацію ПН, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податків на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Згідно дефініції, наведеної у п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. При цьому, згідно п.19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21.08.2019 перейшли повноваження ДФС України, як правильно вказав суд першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну ПН. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення, наявності підстав для його скасування та зобов`язання відповідача-2 вчинити описані вище дії. Згідно ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у п.23 рішення ЄСПЛ зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції та аналізуючи відповідні доводи скаржника. Інші доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року по справі №380/6845/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук