LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/5840/21

від 26.09.2022 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5840/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (повний текст складено 18 грудня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 19.03.2021 №312/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 »; - визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України від 05.04.2021 №7, ухвалене за результатом розгляду подання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.04.2021 №1394/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 »; - визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.04.2021 №452/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 »; - зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 в відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат», в тому числі направити ДП «Національні інформаційні системи» повідомлення щодо відновлення доступу Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що Міністерство юстиції України та створена при ньому Комісія наділена правом надавати оцінку діям нотаріуса, проводити перевірку його діяльності та накладати дисциплінарне стягнення, а з огляду на встановлення порушення позивачем вимог ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» її було притягнуто до передбаченої законодавством України відповідальності зі застосуванням дискреційних повноважень Міністерства. Скаржник зазначає, що перевірка позивача булла здійснена на підставі звернення ОСОБА_3 та не виходила за межі предмету такого звернення. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в ході розгляду електронного звернення ОСОБА_3 встановлено наявність підстав для внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва на право на зайняття нотаріальною діяльністю, враховуючи, що скарги громадян на позивача мали систематичний характер, а порушення вимог Закону України «Про нотаріат» були не поодинокими. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що відповідачами грубо порушено процедуру позбавлення позивача права на здійснення нотаріальної діяльності, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень, доводи апелянтів про втручання суду у дискреційні повноваження є безпідставними, при цьому притягнення позивача до відповідальності було здійснено за результатами повторної перевірки одного і того ж питання, яке вже було предметом перевірки. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату Міністерства юстиції України та третя особа відзиви на апеляційні скарги не подавали. Позиція Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України в суді першої інстанції збігалась із позицією Міністерства юстиції України. ДП «Національні інформаційні системи» в суді першої інстанції зазначало, що підприємство є адміністратором Єдиного реєстру та не уповноважене приймати владно-управлінські рішення, а лише безпосередньо їх виконує, таким чином, ДП «НАІС», вносячи інформацію щодо зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Єдиного реєстру, діяло у повній відповідності до вимог чинного законодавства України. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва від 30.06.2009 №7537 та реєстраційного посвідчення №220 від 02.11.2009 позивач має право на заняття нотаріальною діяльністю та здійснює приватну нотаріальну діяльність у Броварському районному нотаріальному окрузі (а.с.33-34 т.1). Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.09.2020 позивач 28.04.2015 вступила у шлюб та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с.32) Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 01.10.2020 № 1182/6 припинено приватну нотаріальну діяльність по Броварському районному нотаріальному округу Київської області (а.с.35 т.1). 29.12.2020 ОСОБА_1 видано реєстраційне посвідчення №409 про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності у Броварському районному нотаріальному окрузі Київської області (а.с.40-41 т.1). В ході розгляду електронного звернення ОСОБА_3 , зареєстрованого 05.02.2021 за №В-1090 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Київ) 19.03.2021 сформовано подання №1344/6.1-21, відповідно до якого, на підставі пп. «е» та/або «з» та/або «і» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» просять Міністерство юстиції України та Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату Міністерства юстиції України розглянути питання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 30.06.20009 за №7537 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.44-56 т.1). Зі змісту вказаного подання вбачається, що працівником відділу з питань нотаріату у Київській області Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено наявність рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2020 по цивільній справі № 576/2645/19, що набрало законної сили 07.08.2020, яким встановлено порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1. вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат» при вчиненні виконавчого напису на кредитному договорі. З метою належної підготовки подання про анулювання свідоцтва позивача про право на заняття нотаріальною діяльністю, на підставі статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» працівниками відділу з питань нотаріату у Київській області Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснено перевірку за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень щодо наявних рішень судів, що набрали законної сили, якими встановлено факти порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій. За результатами проведеного моніторингу судових рішень виявлено, що судами України встановлено неодноразове порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 вимог чинного законодавства України при вчиненні виконавчих написів. За результатами виконання доручень Міністерства юстиції України щодо розгляду звернень фізичних осіб за 2019-2020 роки з питань вчинення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1. виконавчих написів на кредитних договорах Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) встановлені порушення ОСОБА_1 вимог діючого законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів про нотаріат. Наявні відомості про порушення позивачем вимог ст.88, 89 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, і Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, щодо строків вчинення виконавчих написів, набрання ними чинності, невірного зазначення назви первісного кредитора за договором відступлення права вимоги (а.с.44-56 т.1). Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 19.03.2021 № 312/6 зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1. тимчасово з 20 березня 2021 року, але не більше як шість місяців, до вирішення питання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №7537, виданого 30 червня 2009 року Міністерством юстиції України на ім`я ОСОБА_1 (а.с.16 т.1). Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №7 від 05.04.2021 вирішено анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого Міністерством юстиції України 30.06.2009 за №7537 на ім`я ОСОБА_1 на підставі пп.«е» та «з» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» (а.с.17-29 т.1). Відповідно до вказаного рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, Міністерством юстиції України 16.04.2021 видано наказ №1394/5, яким анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого Міністерством юстиції України 30.06.2009 за №7537 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.30 т.1). Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №452/6 від 21.04.2021 припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1. з 21.04.2021 (а.с.31 т.1). Вважаючи наведені рішення та накази відповідачів протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про порушення відповідачами правил Порядку №357/5 під час проведення перевірки приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1. та, відповідно, під час прийняття оспорюваних рішень, отже, ці рішення є такими, що прийняті з порушенням процедури, що є самостійною підставою для їх скасування. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про нотаріат», який встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Відповідно до ст.3 наведеного Закону нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Згідно зі ст.2-1 Закону України «Про нотаріат» державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів. Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами. Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України, зокрема, за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, в тому числі у випадках неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду; набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії. Порядок внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1904/5 (далі - Порядок №1904/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за №925/19663, відповідно до п.4 якого до Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції додаються: - засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; - доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; - пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); - копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); - копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; - документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; - відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо; - засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» або Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Відповідно до ст.33 Закону України «Про нотаріат» Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів. Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов`язковим повідомленням його про проведення такої перевірки за 10 днів. Приватний нотаріус зобов`язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом. У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом. Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 №357/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2014 за № 298/25075 затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі - Порядок №357/5), який визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Відповідно до п.2 наведеного Порядку перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період; позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, територіальним органом Міністерства юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб. Згідно з п.6 наведеного Порядку проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції, діяльність яких безпосередньо пов`язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні. Пунктами 13-15 вказаного Порядку передбачено, що позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками. Перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса. У разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком. Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками. Відповідно до п.37-41 Порядку №357/5 завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, мають право письмово викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії. Заперечення або пояснення завідувача державної нотаріальної контори, завідувача державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, діяльність яких перевірялась, надаються комісії та розглядаються разом з довідкою про проведену перевірку та іншими матеріалами перевірки. Один примірник довідки за результатами перевірки подається начальнику головного управління юстиції, який приймає рішення про способи реалізації висновків та пропозицій за результатами комплексної, цільової, контрольної перевірки, а другий примірник отримує приватний нотаріус, діяльність якого перевірялась. За результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Копія наказу направляється до виконання державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для врахування пропозицій комісії впродовж п`яти робочих днів з дня ознайомлення з довідкою про результати проведеної перевірки та долучається до відповідного наряду державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, а також до реєстраційної справи приватного нотаріуса. Після прийняття рішення Міністром юстиції другий примірник довідки за результатами перевірки направляється начальнику відповідного територіального органу Міністерства юстиції для здійснення контролю щодо реалізації територіальним органом Міністерства юстиції, державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, приватним нотаріусом прийнятих рішень та рекомендацій стосовно усунення виявлених недоліків та порушень. Строк, який надається державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для усунення виявлених під час перевірки порушень та помилок, визначається у кожному випадку окремо, але не більше одного місяця з дня отримання наказу. Після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок, завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, зобов`язані письмово повідомити про заходи, які були вжиті ними для усунення цих порушень і помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо. Пунктом 43 Порядку №357/5 передбачено, якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством. Отже, наведеними положеннями законодавства встановлено відповідний алгоритм дій щодо здійснення перевірки за зверненнями фізичних осіб стосовно діяльності нотаріусів, результатом вчинення яких є прийняття відповідних рішень. Будь-яких винятків щодо вчинення необхідних дій, прийняття рішень, які мають наслідком проведення перевірки та оформлення її результатів наведені норми не містять. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 640/7645/20 та від 23.05.2019 у справі №804/243/18, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Як вбачається з подання від 19.03.2021 №1344/6.3-21 воно було сформовано за результатами розгляду електронного звернення ОСОБА_3 , зареєстрованого в ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) 05.02.2021 за №В-1090. Колегія суддів звертає увагу, що частинами 1, 3 ст.3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Частинами 7, 8 ст.5 вказаного Закону передбачено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону. Згідно з ч.1 ст.8 наведеного Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. З наявного в матеріалах справи звернення ОСОБА_3 (а.с.205 т.14) вбачається, що в ньому не зазначено інформації про місце проживання особи заявника. Імперативна норма ч.1 ст.8 Закону України «Про звернення громадян» передбачає визнання звернення анонімним без подальшого його розгляду у разі не зазначення місця проживання заявника, однак такі вимоги не були дотримані ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) та вказане звернення стало підставою для здійснення перевірки діяльності позивача, проведення моніторингу судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, перегляду попередніх звернень фізичних осіб щодо діяльності позивача, дослідження вчинених позивачем нотаріальних написів та в подальшому для складання і направлення до Міністерства юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання від 19.03.2021 №1344/6.3-21 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 . Крім того, про факт перевірки діяльності позивача на підставі звернення ОСОБА_3 Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) позивача не повідомляло, передбачену Порядком №357/5 комісію не створювало, відповідний наказ не видавало, за результатами перевірки не складало та не надавало позивачу для ознайомлення відповідної довідки. Суд звертає увагу, що виявлення в діяльності нотаріуса порушень та встановлення обставин, які можуть бути підставою для формування подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю можливо виключно у формі здійснення відповідної перевірки. Іншого порядку встановлення фактичних обставин щодо наявності підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю положеннями законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено. Суд зазначає, що ст.19 Конституції України містить заборону органам державної влади діяти в інший спосіб, ніж передбачений законодавством України. При цьому, доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса є обов`язковим документом, що подається до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, разом із відповідним поданням. Тобто, вирішенню питання щодо наявності обставин для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, обов`язково передує перевірка діяльності нотаріуса, яка проводиться відповідно до Порядку №357/5 із обов`язковим та неухильним дотриманням його вимог та встановленого ним механізму проведення перевірок. Відповідачами не було подано до суду жодних доказів з метою підтвердження виконання вимог, встановлених Порядком №357/5, зокрема до застосування заходу у формі анулювання свідоцтва надсилання позивачу наказу, у якому б встановлювався строк для усунення виявлених порушень та помилок, що мало наслідком позбавлення можливості вжити заходи для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо. З матеріалів справи не вбачається вжиття заходів щодо витребуванням у позивача відповідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у зверненні, яке слугувало підставою для перевірки діяльності позивача. Крім того, звернення ОСОБА_3 стосувалось окремого нотаріального напису вчиненому приватним нотаріусом ОСОБА_1., який визнано таким, що не підлягає виконанню рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19.05.2020 у справі №576/2645/19 (а.с.205-211 т.14) за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в той час, як ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) здійснило моніторинг судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, перегляд попередніх звернень фізичних осіб щодо діяльності позивача, дослідило інші вчинені позивачем нотаріальні написи, що вказує на вихід за межі предмета звернення ОСОБА_3 зареєстрованого 05.02.2021 за №В-1090, чим прямо порушено п.14 Порядку №357/5, яким встановлено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19.05.2020 у справі №576/2645/19 позовну заяву ОСОБА_3 задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, що вчинений 20.08.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1., зареєстрований в реєстрі за № 2689 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором №500976213 від 23.04.2015 за період з 16.01.2019 по 13.08.2019 у сумі 44937,77 грн. В мотивувальній частині вказаного рішення викладено висновок суду, що вчинення виконавчого напису 20.08.2019 відбулось з порушенням вимог ст.88 ЗУ «Про нотаріат». Разом з тим, будь-яких обставин, що відповідні порушення були грубими, чи завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам із визначенням розміру такої шкоди наведене судове рішення не містить. В той же час, викладений у судовому рішенні про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню висновок, не є тотожним обставині щодо набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії. Таким чином, враховуючи, що дослідженню підлягала лише окрема нотаріальна дія позивача (вчинений нотаріальний напис №2689 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №500976213 від 23.04.2015) та рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19.05.2020 у справі №576/2645/19 у Міністерства юстиції України були відсутні підстави для застосування пп.«е», «з» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат», якою передбачено повноваження щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю у випадку неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду, або набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії. Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії. Таким чином, враховуючи, що судом встановлено відсутність підстав для здійснення розгляду звернення ОСОБА_3 зареєстрованого 05.02.2021 за №В-1090, яке в силу вимог ч.1 ст.8 Закону України «Про звернення громадян» визнається анонімним, з огляду на встановлений факт порушення ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) алгоритму здійснення перевірки позивача, визначеного Порядком №357/5, яка була здійснена поза межами звернення, беручи до уваги не дотримання вимог Порядку №1904/5 в частині належного формування Подання від 19.03.2021 №1344/6.3-21 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю із поданням до нього визначених у п.4 Порядку №1904/5 документів, то тимчасове зупинення нотаріальної діяльності позивача було здійснено необґрунтовано, а у Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату були відсутні підстави для розгляду такого подання із подальшим прийняттям рішення від 05.04.2021 №7, що було покладено в основу наказу Міністерства юстиції України №1394/5 від 16.04.2021 про анулювання свідоцтва позивача про право на зайняття нотаріальною діяльністю, який, в свою чергу, був підставою для припинення нотаріальної діяльності ОСОБА_1 наказом ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 21.04.2021 №452/6. Таким чином, спірні рішення відповідачів були прийняті не на підставі і у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без врахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття із порушенням права позивача на участь у їх прийнятті, що свідчить про їх невідповідність вимогам ст.2 КАС України, внаслідок чого такі рішення не можуть бути визнані правомірними, порушують права позивача та підлягають скасуванню. Колегія суддів звертає увагу, що порушення органом державної влади встановленої законодавством процедури прийняття рішення, яке впливає на права, свободи чи інтереси особи, є самостійною підставою для скасування такого рішення, як такого, що прийнято не у спосіб, визначений Конституцією чи законами України. Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.07.2019 у справі №826/13000/18, від 29.04.2020 у справі №817/800/17, від 07.05.2020 у справі №П/811/615/16, від 12.06.2020 у справі №580/481/19, від 25.06.2020 у справі №2340/5084/18, від 08.07.2020 у справі №П/811/937/17. Крім того, зі змісту листа ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 25.02.2021 №В-1090/6.3 вбачається, що питання дій приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 в частині вчинення нотаріального напису №2689 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №500976213 від 23.04.2015 вже було предметом розгляду за зверненнями ОСОБА_3 , які надійшли від Урядової гарячої лінії 30.07.2020 за № В-2282-УГЛ-20, та листом від 13.08.2020 за № В-2282-УГЛ-20/6.3, на які було надано належні відповіді з роз`ясненням вимог чинного законодавства України з даного питання (а.с.212-213 т.14). Отже, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Київ) здійснено повторну перевірку дій позивача з одного і того самого питання (вчинення виконавчого напису №2689 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №500976213 від 23.04.2015) за зверненням тієї самої особи, зареєстрованого 05.02.2021 за №В-1090. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, враховуючи порушення відповідачами вимог законодавства, які визначають порядок анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що призвело до безпідставного тимчасового зупинення нотаріальної діяльності позивача, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування спірних рішень. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови складено 26 вересня 2022 року. Суддя-доповідач Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»