LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд591/549/22

від 22.09.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2022 року м.Суми Справа №591/549/22 Номер провадження 22-ц/816/905/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю. за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І., сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 липня 2022 року в складі судді Северинової А.С., ухваленого в м. Суми, повний текст якого складено 18 липня 2022 року, - в с т а н о в и в : 26 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (далі - ПАТ «Сумихімпром») про скасування наказу від 08 грудня 2021 року № 2877 «Про відсторонення від роботи працівників, які станом на 09 грудня 2021 року не вакциновані» в частині відсторонення від роботи заявника; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09 грудня 2021 року по день ухвалення судового рішення та 10000 грн моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що 28 листопада 2021 року відповідач попередив заявника, що у разі ненадання документів, які підтверджують проходження повного курсу вакцинації, його буде відсторонено від роботи з 09 грудня 2021 року без збереження заробітної плати, а період відсторонення не буде входити до страхового стажу. На вакцинацію заявник не погодився, письмово зазначивши про це. Вважає, що наказ про відсторонення від роботи не містить посилання на підставу його винесення, подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про відсторонення від роботи. Зазначає, що вакцинація проти COVID-19 в Україні не є обов`язковою та не включена до календаря профілактичних щеплень, а препарати для вакцинації не пройшли повного циклу клінічних випробувань, тобто є експериментальними препаратами. Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача заявник зазнав моральної шкоди. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ ПАТ «Сумихімпром» від 08 грудня 2021 року № 2877 «Про відсторонення від роботи працівників, які станом на 09 грудня 2021 року не вакциновані» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 , апаратника розкладання 5 розряду цеху по виробництву гранульованого суперфосфату та екстраційної фосфорної кислоти. Стягнуто з ПАТ «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року в сумі 31750,18 грн, моральну шкоду в сумі 2000 грн, а також 1190,88 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ПАТ «Сумихімпром» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивача відсторонено від роботи не з 08 грудня 2021 року, а з 09 грудня 2021 року, тобто з дати набрання чинності відповідного наказу Міністерства охорони здоров`я від 01 листопада 2021 року № 2393. Крім того, позивач не звертався до медичних закладів з метою огляду та виявлення у нього протипоказань до щеплення або з метою зафіксувати відмову від щеплення та скласти відповідний акт. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Погоджується з висновками суду першої інстанції щодо передчасності наказу відповідача. Наказ від 08 грудня 2021 року фактично прийнято на підставі нормативного акта, який набрав чинності 09 грудня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта - адвоката Паламаренко Т.І., позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 03 лютого 2005 року прийнятий на роботу на посаду апаратника розкладання 5 розряду в цех по виробництву гранульованого суперфосфату ПАТ «Сумихімпром» (а.с. 11-15). Наказом-постановою ПАТ «Сумихімпром» від 12 листопада 2021 року № 404/14 «Про обов`язкову вакцинацію проти COVID-19» проінформовано всіх підлеглих працівників про необхідність отримання обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та про можливість отримання такого щеплення протягом робочого часу у пункті щеплення МСЧ підприємства (а.с. 42-45). З наказом-постановою від 12 листопада 2021 року № 404/14 позивача ознайомлено 16 листопада 2021 року (а.с. 56-57). У письмовому попередженні ПАТ «Сумихімпром» від 23 листопада 2021 року № 417 повідомлено ОСОБА_1 про те, що з 09 грудня 2021 року на період дії карантину наявність щеплення проти COVID-19 для працівників ПАТ «Сумихімпром» є обов`язковим. У зв`язку із зазначеним, повідомлено про необхідність до 01 грудня 2021 року надати достовірну інформацію про отримання обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, а саме копію одного з нижчеперелічених документів: документ, який підтверджує, що він отримав повний курс вакцинації чи одну дозу дводозної вакцини від COVID-19 або внутрішній COVID сертифікат на порталі «Дія»; довідку медичного закладу про одужання або внутрішній COVID сертифікат про одужання на порталі «Дія»; довідку медичного закладу форми № 028-1/0 «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19». Також роз`яснено, що якщо до цієї дати він не надасть одного із вищезазначених документів, то з 09 грудня 2021 року наказом по підприємству його відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ. Позивач 28 листопада 2021 року ознайомився з попередженням, про що свідчить його підпис. Крім того, у попередженні міститься запис, що він не згоден з вказаними в повідомленні вимогами та вважає їх неправомірними (а.с. 7). Наказом ПАТ «Сумихімпром» від 08 грудня 2021 року № 2877 відсторонено ОСОБА_1 від роботи з 09 грудня 2021 року до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати (а.с. 8-9). З вказаним наказом позивача ознайомлено 09 грудня 2021 року (а.с. 62). На підставі наказу ПАТ «Сумихімпром» від 03 березня 2022 року № 513 припинено з 25 лютого 2022 року дію наказів по підприємству «Про відсторонення від роботи працівників, які не вакциновані», у тому числі, наказ № 2877 від 08 грудня 2021 року, яким було відсторонено від роботи ОСОБА_1 (а.с. 41). Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний наказ про відсторонення від роботи позивача порушує його права та є передчасним, оскільки 08 грудня 2021 року ще не набрав чинності Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393, яким внесено зміни до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 підлягають працівники підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83, до якого, в свою чергу, внесено ПАТ «Сумихімпром». Відтак, оскільки зміни до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393 набули чинності лише 09 грудня 2021 року, тому у відповідача 08 грудня 2021 року не було законних підстав для видання наказу про відсторонення від роботи ОСОБА_1 . У зв`язку з незаконністю наказу про відсторонення від роботи суд також задовольнив вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши розмір середньоденної заробітної плати за останні 2 місяці перед відстороненням позивача на рівні 599,06 грн, а період вимушеного прогулу з 09 грудня 2021 року до 24 лютого 2022 року, тобто 53 робочих днів, стягнувши таким чином 31750,18 грн. При вирішенні питання компенсації за завдану незаконним відстороненням від роботи моральної шкоди суд, урахувавши характер порушення прав позивача, тяжкість і істотність вимушених змін у житті внаслідок порушення трудових прав та зусиль, вжитих для їх відновлення, виходячи з засад розумності та справедливості, визначив розмір відшкодування у сумі 2000 грн. Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками місцевого суду з наступних підстав. Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (зі змінами), наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 зі змінами, внесеними наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393 та з метою належного інформування працівників, які підлягають обов`язковій вакцинації проти COVID-19, відповідач 28 листопада 2021 року письмово попередив позивача про обов`язкове щеплення до 01 грудня 2021 року з необхідністю надання документу, який підтверджує щеплення, або довідку про одужання від COVID-19, або довідку про протипоказання до проведення профілактичних щеплень. При цьому позивача повідомлено про можливість відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 09 грудня 2021 року у разі ненадання зазначених вище документів. У строк до 01 грудня 2021 року, а також станом на 09 грудня 2021 року позивач не надав роботодавцю довідки про профілактичне щеплення проти COVID-19, а також не пред`явив медичний висновок про протипоказання до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. У пунктах «а», «б» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватися про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення. Відповідно до ч. 1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. До інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим. Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам. Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 зі змінами, які внесені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393, який набув чинності 09 грудня 2021 року, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; 4) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; 5) установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; 6) підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року, №

83. Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 08 листопада 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце. Як вбачається з матеріалів справи, а також встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, відповідних документів щодо протипоказань організму від такого щеплення роботодавцю не надав. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законодавчих підстав для обов`язкового щеплення позивача як працівника відповідної професії. Водночас, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ відповідача від 08 грудня 2021 року про відсторонення є передчасним та винесений за відсутності на час його видачі правової підстави. Оскаржуваним наказом позивача було відсторонено від роботи саме з 09 грудня 2021 року, тобто з дня набрання чинності наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393, яким доповнено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, допуску до роботи виключно тих працівників, що пройшли щеплення або ж надали відповідні документи про абсолютні протипоказання до щеплення. Вказані обмеження прав, на думку колегії суддів, можуть допускатись задля забезпечення суспільних інтересів в тому числі здоров`я нації та суспільства. Крім того позивач працює позмінно, його зміна починається з 7 години ранку 09 грудня 2021 року, у зв`язку з чим і був виданий наказ про відсторонення позивача 08 грудня 2021 року. В інший спосіб роботодавець не зміг би забезпечити виконання наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393. При цьому позивач мав можливість вакцинуватися або надати відповідний медичний документ про звільнення від обов`язкової вакцинації до 09 грудня 2021 року, чого не зробив, тобто до дня набрання чинності наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393, а його відсторонення від роботи відбулося в період дії вищевказаного нормативного документу, тобто на відповідній правовій підставі. За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуваний наказ відповідача про відсторонення позивача від роботи з 09 грудня 2021 року є правомірним та виданий відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак за відсутності правових підстав для скасування наказу не вбачається також і правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП України, компенсації завданої моральної шкоди та судового збору. Отже, висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем трудових прав позивача та наявність законних підстав для частково задоволення позову є помилковим та таким, що не відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону, а тому рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 липня 2022 року на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. На підставі ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні. Оскільки у задоволенні позовних вимог апеляційний суд відмовляє, тому понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2977,20 грн підлягають компенсації за рахунок позивача. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» задовольнити. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 липня 2022 року в даній справі скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про скасування наказу від 08 грудня 2021 року № 2877 «Про відсторонення від роботи працівників, які станом на 09 грудня 2021 року не вакциновані» в частині відсторонення від роботи позивача, апаратника розкладання 5 розряду цеху по виробництву гранульованого суперфосфату та екстраційної фосфорної кислоти, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09 грудня 2021 року по день ухвалення судового рішення та моральної шкоди в сумі 10000 грн, відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (ЄДРПОУ 05766356) 2977 грн 20 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: О. І. Собина В. Ю. Рунов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»