Ухвала КГС ВС № 922/4707/21

УХВАЛА 22 вересня 2022 року м. Київ cправа № 922/4707/21 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г. перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 року на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.06.2022 року на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року у справі №922/4707/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" про стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" заборгованість: за договором підряду № 21/08/17 від 17.08.2021 року, а саме попередню оплату в розмірі 250000,00 грн, пеню у розмірі 9687,67 грн, 28% річних у розмірі 17720,55 грн; за договором підряду № 21/09/02 від 02.09.2021 року, а саме попередньої оплати в розмірі 26513,49 грн, пеню у розмірі 34,14 грн, 28% річних у розмірі 1627,13 грн; за договором підряду № 21/09/03 від 02.09.2021 року, а саме попередньої оплати в розмірі 26040,78 грн, пеню у розмірі 34,96 грн, 28% річних у розмірі 1598,12 грн та 4998,85 грн судового збору. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком", залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 у справі № 922/4707/21, залишено без змін. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 07.06.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" 30000,00 грн витрат на правову допомогу. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком", задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2022 у справі № 922/4707/21 змінено в частині суми відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" витрат на професійну правничу допомогу, визначивши належною для стягнення суму у розмірі 15000,00 грн. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2022 у справі № 922/4707/21, залишено без змін. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 року на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.06.2022 року на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року у справі №922/4707/21, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення; у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" про стягнення попередньої оплати, 28% річних, пені та розподілі судових витрат відмовити у повному обсязі; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" сплачений судовий збір за подання апеляційної, касаційної скарги та витрати на правничу допомогу. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частини п`ятої ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. У п. 1 частини першої ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Оскільки, предметом позову у справі є стягнення заборгованості у загальному розмірі 333 256,84 грн., що є менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 240 500 грн. на 01.01.2022 року), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною. Крім того, скаржник подав касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.06.2022 року залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року. Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 922/2665/17). Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України. У той же час необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача. Колегія суддів вважає, що доводи наведені в касаційній скарзі не приймаються, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи. Верховний Суд зазначає, що незгода із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність і про винятковість справи для скаржника як і не може вказувати на таку обставину негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом. Визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. При цьому використання оціночних чинників, як-то: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»). Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип «правової визначеності». Однак, вказана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. За змістом касаційної скарги наведені у ній доводи в контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозахисної практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 року на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.06.2022 року на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року у справі №922/4707/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 року на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.06.2022 року на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року у справі №922/4707/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя Огороднік К.М. Судді Пєсков В.Г. Ткаченко Н.Г.