Постанова 4856 № 560/18080/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/18080/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 21 вересня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : в грудні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 04.10.2021 на загальну суму 59877,33 грн, а саме: № 0190119-2407-2211 на суму 739,56 грн, № 0190120-2407-2211 на суму 59137,77 гривень. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 21.03.2022 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що в 2020 році позивач використовував промислові будівлі за адресами: АДРЕСА_1 , загальна площа 41,60 кв. м., та АДРЕСА_2 , загальна площа 3328,90 кв. м., саме за їх призначенням - промисловим виробництвом меблів, тому він і звільнений від сплати податку на нерухоме майно. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що застосування п. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання чотирьох обов`язкових умов: будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі "Будівлі промислові та склади" (код 125) Класифікатора; будівля промисловості має використовуватися суб`єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності; основний вид діяльності суб`єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010, будівля промисловості (у т. ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб`єктам господарювання. Вважає, що оскільки позивачем не було надано будь-яких підтверджуючих документів щодо належності нежитлових приміщень, які перебували у його власності до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Класифікатора та відповідно до реєстраційних даних та даних ІТС «Податковий блок» підсистеми «Реєстрація ПП» позивач у 2020 році задекларував дохід від здійснення підприємницької діяльності в сумі 1212545,17 грн, який отримано виключно від діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування (вид діяльності за КВЕД - код 56.10). Тобто, підстав для застосування у 2020 році положень п. «є» пп. 266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України немає. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до податкових повідомлень-рішень №0190119-2407-2211 від 04.10.2021 та №0990120-2407-2211 ОСОБА_1 повідомлено, що згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2020 рік на суму 739,56 гривень, і відповідно на 59137,77 гривень (арк. спр. 9-10). Згідно з Розрахунком податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 адреси об`єктів оподаткування, зокрема: 1) АДРЕСА_1 , загальна площа 41,60 кв. м; 2) АДРЕСА_2 , загальна площа 3328,90 кв. м. Відповідач надав суду 2-а корінці оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, при цьому один з них, зокрема, щодо податкового повідомлення-рішення №0990120-2407-2211 від 30.09.2021 на суму 59137,77 гривень, не відповідає оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню №0990120-2407-2211 вже з датою 04.10.2021 на суму 59137,77 гривень, що протиправно, адже під одним номером є два податкові повідомлення-рішення з різними датами (30.09.2021 та 04.10.2021). Позивач, на підтвердження використання нерухомості у виробництві, надав суду Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, витяги з Технічних паспортів та платіжні доручення від 12.05.2020, від 20.10.2020, від 01.06.2020, від 22.07.2020, від 24.06.2020, від 15.04.2020, від 23.10.2020, від 02.07.2020 (арк. спр. 29-53) на підтвердження оплати вироблених меблів, що підтверджує його обґрунтування позову. Також, суд погоджується з доводами позивача щодо використання ним приміщень для виробництва меблів за адресами: АДРЕСА_1 , загальна площа 41,60 кв. м. та АДРЕСА_2 , загальна площа 3328,90 кв. м., що також встановлено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №560/2814/21 від 12.01.2022, і відповідно не потребує доказуванню в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України у цій адміністративній справі. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до положень статті 67 Конституції Ураїни кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України). Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України). База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Згідно із п.п. 266.6.1. п. 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Відповідно до пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, не є об`єктом оподаткування: є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Старокостянтинівської міської ради від 24.05.2019 №6/34/VII встановлено пільги на будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств в розмірі 100%, та оскільки приміщення, на які нараховано податок, віднесені до виробничих та до трансформаторних підстанцій, то слід застосувати 100% пільги. Отже, в 2020 році позивач використовував промислові будівлі за адресами: АДРЕСА_1 , загальна площа 41,60 кв. м., та АДРЕСА_2 , загальна площа 3328,90 кв. м., саме за їх призначенням - промисловим виробництвом меблів, тому він і звільнений від сплати податку на нерухоме майно. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 04.10.2021 №0190119-2407-2211 на суму 739,56 гривень та № 0190120-2407-2211 на суму 59137,77 гривень. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.