Постанова Одеський апеляційний суд № 508/119/22

Номер провадження: 33/813/961/22 Номер справи місцевого суду: 508/119/22 Головуючий у першій інстанції Банташ Д. С. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.09.2022 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 508/119/22 Номер провадження: 33/813/961/22 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участю секретаря судового засідання Зеніної М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Одеської області від 20 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 20 липня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі - 496,20 грн.. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 13.02.2022 року біля 02 години 50 хвилин в селі А. Іванівка Березівського району Одеської області по вул. Тилигульській, керував автомобілем марки LAND ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер» (1,76 % проміле), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП. На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол серії ДПР18 № 168017про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Посилається на те, що оскільки правопорушення мало місце 13.02.2022 року і на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, то з урахуванням вимог ч. 6 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю. Вказує на те, що місцевим судом не було перевірено повноваження службових осіб які складали матеріали адміністративного правопорушення. Не вказується в оскаржуваній постанові відомості щодо особи/осіб, які складали матеріали адміністративного правопорушення та не зазначається про документ на підставі якого поліцейський виконує свої службові обов`язки. Апелянт оскаржує постанову суду першої інстанції виключно в частині визнання його винуватим і притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилаючись на такі доводи ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та закрити провадження по справі у цій частині. У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату та час розгляду справи сповіщений належним чином. Про причини неявки не повідомив. Заяв, клопотань не надав. Вбачаючи вищевикладене, апеляційний суд визнає неявку ОСОБА_1 неповажною, а тому приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується: 1) відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 168017 від 13.02.2022 року; 2) письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; 3) відеозаписом подій; 4) результатом тесту (чек) на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (кількісний показник 1,76 % проміле); 5) іншими матеріалами наявними у справі. Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції та перевірені апеляційним судом. Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Вищевказане адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП мало місце 13.02.2022 року. Оскаржувану постанову за результатами розгляду справи ухвалено місцевим судом 20.07.2022 року, тобто в межах річного строку встановленого ст. 38 КУпАП щодо накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що оскільки правопорушення мало місце 13.02.2022 року і на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, то з урахуванням вимог ч. 6 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю. Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Миколаївського районного суду Одеської області від 20 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін