Постанова КЦС ВС № 465/7042/19

Постанова Іменем України 14 вересня 2022 року м. Київ справа № 465/7042/19 провадження № 61-20056св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач -Акціонерне товариство «Кредобанк», третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства «КредоБанк» на постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У грудні ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивований тим, що 23 березня 2018 року між ним та АТ «Кредобанк» укладено кредитний договір № 16060/2018. На забезпечення виконання вказаного договору 23 березня 2018 року між ним та відповідачем укладено договір застави, предметом якого є автотранспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , вартістю 1 302 950,00 грн. У зв`язку із неналежним виконанням кредитних зобов`язань позивачем, за заявою банківської установи 03 вересня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. вчинено виконавчий напис № 2538 про звернення стягнення на рухоме майно - транспортний засіб Land Rover Discovery 2017 року випуску. На підставі вказаного виконавчого напису 09 жовтня 2019 року державним виконавцем Дубенського міськрайонного відділу ЖВС Єрмолаєвою Т. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60259900 про стягнення з позивача 535 556,87 грн, а 19 листопада 2019 року - про опис та арешт майна (коштів) боржника. Сума заборгованості не була безспірною, а тому приватним нотаріусом порушено вимоги статті 88 Закону України «Про нотаріат», зокрема, позивач не отримував письмову вимогу від банку про усунення порушень. За відсутності підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з обчисленим банком розрахунком боргу, у нотаріуса не було визначених законодавством підстав для вчинення виконавчого напису. Заборгованість у вказаному виконавчому написі на момент його вчинення була спірною, оскільки обчислена у гривневому еквіваленті за курсом долара США, без урахування тих фактів, що кредит він отримував у національній валюті. Фактичний розмір заборгованості, який наявний, відрізняється від розміру заборгованості, зазначений у заяві про вчинення виконавчого напису та виконавчому написі нотаріуса. Крім того відповідач, як обтяжувач, не зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. З урахуванням наведеного просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2538, виданий 03 вересня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. про зобов`язання звернути стягнення на транспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_1 на праві власності. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій Справа переглядалася судами неодноразово. Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 03 червня 2020 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. від 03 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 2538 про звернення стягнення на рухоме майно, а саме транспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_4 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , за рахунок коштів отриманих від реалізації якого задоволено вимоги АТ «Кредобанку» в загальній сумі 535 556,87 грн, таким, що не підлягає виконанню. Рішення суду мотивоване тим, що представник відповідача доказів реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 суду не надав. З листа (заяви), яку надав відповідач нотаріусу для вчинення виконавчого напису, також не вбачається відомостей про реєстрацію у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження. З наданих нотаріусом копій документів, на підставі яких він вчинив виконавчий напис такі відомості також відсутні. Для вчинення виконавчого напису відповідач, серед іншого, надав приватному нотаріусу лист (заяву) про вчинення виконавчого напису та копію досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань. Проте, як вбачається з долучених до відзиву на позов нотаріусом Барбуляк Х. М. документів, представником кредитора нотаріусу надано копію письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику (4 абзац листа АТ «Кредобанк» від 30 серпня 2019 року), однак яка не засвідчена стягувачем в порушення п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), яким передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються, зокрема засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Аналогічні за змістом висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 8 травня 2019 року у справі №160/7887/18. Встановивши порушення процедури звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Постановою Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року апеляційну скаргу Павленка С. В. - представника АТ «КредоБанк» задоволено. Рішення Франківського районного суду міста Львова від 03 червня 2020 року скасовано і ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» 1 152,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано 20 червня 2019 року, відповідно 30 днів сплинуло 20 липня 2019 року. В цей період позивачем ОСОБА_1 зобов`язання перед банком виконано не було, заборгованість погашеною не була і предмет обтяження (спірний автомобіль) переданий банку не був. Доводів про це в позовній заяві не наведено і матеріали справи таких не містять. Таким чином, 03 вересня 2019 року нотаріус вправі був вчинити виконавчий напис про звернення стягнення на спірний автомобіль. При цьому позивач не надав належних та допустимих доказів на спростування розрахунку банку, доводи позовної заяви, які ставлять під сумнів безспірність заборгованості, ґрунтуються лише на припущеннях і не обґрунтовані відповідними розрахунками. Постановою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний суд вказав, що законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Вказані вимоги закону є імперативними. Разом із тим, апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, дійшов передчасного висновку про його скасування та відмову в задоволенні позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, лише з тих підстав, що банк надав докази на підтвердження здійснення реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги та висновків суду щодо порушення стягувачем порядку надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з огляду на те, що недотримання такого порядку є достатньою правовою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Постановою Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року апеляційну скаргу АТ «КредоБанк» залишено без задоволення. Рішення Франківського районного суду міста Львова від 03 червня 2020 року залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що стягувачем порушено процедуру звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису, зокрема, надана ним копія досудової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання не посвідчена належним чином, а також банк не надав доказів реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на спірний автомобіль. АТ «КредоБанк» в обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги долучено до неї витяг № 60362017 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна змін, згідно з яким 20 червня 2019 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі договору застави від 23 березня 2018 року зареєстровано зміну обтяження: зареєстровано звернення стягнення. Відповідно, 30 днів сплинуло 20 липня 2019 року. В цей період позивачем ОСОБА_1 зобов`язання перед банком виконано не було, заборгованість погашеною не була і предмет обтяження (спірний автомобіль) переданий банку не був. Доводів про це в позовній заяві не наведено і матеріали справи таких не містять, а тому 03 вересня 2019 року нотаріус вправі був вчинити виконавчий напис про звернення стягнення на спірний автомобіль. Однак зазначене не спростовує висновки суду першої інстанції про порушення стягувачем порядку надсилання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з огляду на те, що недотримання такого порядку є достатньою правовою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. На зазначені обставини звернув увагу Верховний Суд у своїй постанові від 04 серпня 2021 року, переглядаючи постанову Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року у цій справі. Відтак, встановивши порушення процедури звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Аргументи учасників справи У грудні 2021 року АТ «КредоБанк»подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення; стягнути з позивача сплачений судовий збір в розмірі 1536,80 грн. Касаційну скаргу мотивовано тим, що скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги та висновків суду щодо порушення стягувачем порядку надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. На стор.5 апеляційної скарги АТ «Кредобанк» зазначено, що в матеріалах справи є копія вимоги від 20 червня 2019 року вих. № 27-27134/19, в якій АТ «Кредобанк» вимагає виконати зобов`язання по кредитному договору у повному обсязі та попереджає, що у разі невиконання буде звернено стягнення на предмет застави в один з визначених договором спосіб, також в матеріалах справи містяться докази направлення такої вимоги ОСОБА_1 . Отже, твердження позивача та висновок суду першої інстанції про те, що АТ «Кредобанк» порушив вимоги законодавства щодо не направлення (ухилення від надіслання) боржнику повідомлення про порушення зобов`язання та вимоги про погашення заборгованості не відповідає дійсності та наявним в матеріалах справи доказам. У постанові Львівський апеляційний суд знову надає ідентичні висновки із судом першої інстанції, які були зазначені у постанові Верховного Суду, залишаючи поза увагою попередній вмотивований свій же висновок у першій постанові від 01 березня 2021 року про не доведення позивачем своїх вимог щодо спірності заборгованості. І знову ж таки вказуючи єдину підставу для відмови - не надсилання вимоги, хоча вона була направлена і в матеріалах містяться докази цього факту. АТ «Кредобанк» направив досудову вимогу за офіційною адресою місця реєстрації ОСОБА_1 , яка зазначена у паспорті ОСОБА_1 та у кредитному договорі, іншої відомої адреси місця реєстрації у Банку немає. Відповідно до п. 10.1.1. Кредитного договору позичальник зобов`язаний письмово повідомити банк про зміну місця проживання, роботи, прізвища або імені, отримання кредиту в іншій установі, інших обставин, здатних вплинути на виконання ним зобов`язань за цим Кредитним договором, протягом 3-х днів з моменту настання таких обставин. Так як Позичальник не повідомляв банк про зміну місця проживання та контактний номер телефону, а номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_5 є неконтактним, Банк відповідно до Договору застави направив ОСОБА_1 досудову вимогу за відомою адресою місця реєстрації, а той факт, що ОСОБА_1 не отримав досудову вимогу, не залежить на пряму від Банку, і Банк не може бути винним у причинах неотримання поштових відправлень Боржником. Ні чинним законодавством, ні Договором застави не передбачено обов`язкової вимоги отримання Боржником такої вимоги Банку. У позові ОСОБА_1 вказав поштову адресу, що є тотожною до тієї, що й була направлена досудова вимога, а саме - АДРЕСА_1 . Тобто адреса, на яку направлялася досудова вимога, була і є актуальним місцем реєстрації/проживання ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції визнав факти направлення досудової вимоги та вказав, що докази направлення вимоги були надані до суду, що має вважатись належно виконаними п. 5 Договору застави. Також в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстровано звернення стягнення одночасно із відправленням досудової вимоги до боржника відповідно до частини третьої статті 24 та частини першої статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року, що підтверджується витягом № 62365626 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 07 жовтня 2019 року. При розгляді справи ОСОБА_1 теж не оскаржував розмір заборгованості як після отримання досудової вимоги, так і при зверненні до суду, тобто безспірність існувала на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса № 2348, і заборгованість перед АТ «Кредобанк» залишається не погашеною станом на момент подання касаційної скарги. Тому для вчинення виконавчого напису було надано всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, тому виконавчий напис є законним. Рух справи межі та підстави касаційного перегляду Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17; постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14). Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини Суди встановили, що 23 березня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» укладено кредитний договір № 16060/2018, відповідно до якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі 573 964,51 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, комісії та інші платежі, передбачені договором. У рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 23 березня 2018 року між сторонами укладено договір застави, предметом якого є автомобіль марки Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , вартістю 1 302 950,00 грн. Оскільки зобов`язання за кредитним договором виконувалося позичальником неналежним чином, кредитор звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. із заявою про вчинення виконавчого напису. 03 вересня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. вчинено виконавчий напис № 2538 про звернення стягнення на рухоме майно - транспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного рухомого майна, пропонує задовольнити вимоги кредитора у розмірі 535 556,87 грн. Для вчинення виконавчого напису нотаріусу були надані наступні документи: договір застави від 23 березня 2018 року, розрахунок заборгованості за договором кредиту, кредитний договір від 23 березня 2018 року № 16060/2018, а також копія досудової вимоги, надіслана АТ «Кредобанк» ОСОБА_1 про виконання зобов`язань за договором, зокрема, сплаті заборгованості, яка станом на 20 червня 2019 року становить 538 300,91 грн, з підтверджуючими документами про її направлення на адресу боржника, зокрема, копія опису вкладення у цінний лист, згруповані відправлення «Укрпошти Експрес» від 21 червня 2019 року з копією квитанції про оплату таких. приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. долучила до відзиву на позовну заяву надіслані на її адресу від АТ «Кредобанк» лист-звернення від АТ «Кредобанк» та зазначені документи. Згідно з витягом про реєстрацію у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 20 червня 2019 року реєстратором Львівської філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Сліпець О. Я. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі договору застави від 23 березня 2018 року зареєстровано зміну обтяження, зокрема, зареєстровано звернення стягнення.

Позиція Верховного Суду Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. За змістом статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 викладено правовий висновок, що «з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису». Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14 (провадження № 14-557 цс 19) вказано, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік). Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів». Порядок звернення стягнення на предмет застави визначений також і Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». У частинах першій, третій статті 24 цього Закону установлено, зокрема, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. Така вимога узгоджується з частиною першою статті 27 вказаного Закону, згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Тобто для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У пункті 1 Переліку передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису нотаріуса подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Отже, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення, надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап,який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина перша статті 417 ЦК України). Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний Суд у постанові від 04 серпня 2021 року вказав, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про скасування рішення суду першої інстанції лише з тих підстав, що банк надав докази на підтвердження здійснення реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та не перевірив доводів апеляційної скарги та висновків суду щодо порушення стягувачем порядку надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з огляду на те, що недотримання такого порядку є достатньою правовою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. У справі, що переглядається, при новому розгляді справи апеляційний суд: встановив, що Банком надано Витяг № 60362017 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна змін, згідно з яким 20 червня 2019 року на підставі договору застави від 23 березня 2018 року зареєстровано зміну обтяження - звернення стягнення, відповідно, 30 днів сплинуло 20 липня 2019 року. В цей період позивачем зобов`язання перед банком виконано не було і предмет обтяження (спірний автомобіль) переданий банку не був. Тому 03 вересня 2019 року нотаріус вправі був вчинити виконавчий напис про звернення стягнення на спірний автомобіль; встановив, що до відзиву на позов приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. долучила надіслані на її адресу від АТ «Кредобанк» лист-звернення від АТ «Кредобанк», договір застави від 23 березня 2018 року, розрахунок заборгованості за договором кредиту 16060/2018 від 23 березня 2018 року, кредитний договір №16060/2018 від 23 березня 2018 року, а також копію досудової вимоги, надіслану АТ «Кредобанк» ОСОБА_1 про виконання зобов`язань за договором, зокрема сплаті заборгованості, яка станом на 20 червня 2019 року становить 538 300,91 грн, копію опису вкладення у цінний лист, згруповані відправлення Укрпошти Експрес від 21 червня 2019 року з копією квитанції про оплату таких(а. с. 40-53). Встановивши, що стягувачем дотримано процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором застави на підставі виконавчого напису нотаріуса, суди зробили безпідставний висновок про порушення стягувачем порядку надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, як підстави для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. АТ «КредоБанк» при поданні апеляційної скарги сплатило1 152,60 грн судового збору, а при поданні касаційної скарги - 1 536,80 грн. У зв`язку з задоволенням касаційної скарги судові витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на користь АТ «КредоБанк» з ОСОБА_1 . Керуючись статтями 141, 400, 402, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства «КредоБанк»задовольнити. Рішення Франківського районного суду міста Львова від 03 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КредоБанк» 2 689,40 грн судових витрат на сплату судового збору. З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Франківського районного суду міста Львова від 03 червня 2020 року та постанова Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року втрачають законну силу. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук