LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС759/119/18

від 14.09.2022 · Цивільна

УХВАЛА 14 вересня 2022 року м. Київ справа № 759/119/18 провадження № 61-1566св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., учасники справи: позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей, ВСТАНОВИВ : Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , підписаною адвокатом Бірюліним Л. Ю., на постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року про забезпечення позову та витребувано справу з Святошинського районного суду міста Києва. 24 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про постановлення окремої ухвали щодо судді першої інстанції, яка розглядала заяву про забезпечення позову. 04 серпня 2022 року справа № 759/119/18 надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року справа призначена до судового розгляду. Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. У частині десятій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком». Ураховуючи аналіз вказаної заяви, а також те, що вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обов`язком, підстави для задоволенні заяви відсутні. Керуючись статтею 260, 262, 420 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»