Постанова Дніпровський апеляційний суд № 194/330/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5082/22 Справа № 194/330/22 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В.О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Деркач Н.М., Куценко Т.Р. секретар судового засідання:Астатурян А.В. сторони: скаржник- ОСОБА_1 заінтересовані особи: державний виконавець Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шапкун Юлія Вікторівна, оцінювач ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2022 року, яка постановлена суддею Корягіним В.О. в м.Тернівка Дніпропетровської області, повний текст ухвали складений 04 травня 2022 року, у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на висновок суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, заінтересовані особи: державний виконавець Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Шапкун Юлія Вікторівна, оцінювач ОСОБА_2 - В С Т А Н О В И В : У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на висновок суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, заінтересовані особи: державний виконавець Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шапкун Юлія Вікторівна, оцінювач ОСОБА_2 . В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що в провадженні державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шапкун Ю.В. знаходиться виконавче провадження № 53913364 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою від 08 вересня 2021 року державним виконавцем накладено арешт на належну йому квартиру АДРЕСА_1 . 04 лютого 2022 року від державного виконавця Шапкун Ю.В. ОСОБА_1 надійшла копія висновку, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , про вартість належної йому квартири АДРЕСА_1 , яка визначена в сумі 164400 грн.. станом на 10 січня 2022 року. З визначеною вартістю вказаної квартири ОСОБА_1 не згоден, оскільки вона не відповідає дійсній вартості квартири та проведена з порушенням процедури оцінки майна, передбаченого Національним стандартом №1 «Загальні положення оцінки майна і майнових прав». Відповідно до Довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості, згідно порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду Державного майна України, вартість його квартири становить 214372,21 грн.. З надісланого йому копії висновку оцінювача не вбачається за якими даними він оцінював належну йому квартиру, яку навіть не оглядав. Фотознімки у квартирі робила державний виконавець, а не оцінщик. У звіті суб`єкт оціночної діяльності посилається на технічний паспорт від 30 березня 1993 року, тоді як технічний паспорт на квартиру виписаний 20 жовтня 2008 року. У звіті зазначено, що оцінювачем зроблений зовнішній огляд. Отже, оцінювач не провів повне дослідження об`єкта оцінки, а неповне дослідження об`єкту оцінки є порушенням вимог Національного стандарту №1 «Загальні положення оцінки майна і майнових прав», тобто ним порушена процедура оцінки майна. Окрім того, постанова державного виконавця про накладення арешту на належну йому квартиру винесена 08 вересня 2021 року, тобто після чотирьох місяців після укладання договору про проведення оціночних робіт з ОСОБА_2 від 05 травня 2021 року. Тому просив суд визнати протиправними дії державного виконавця Шапкун Ю.В. щодо визначення оціночної вартості належного йому майна, а саме квартири АДРЕСА_1 відповідно до Звіту про оцінку майна №1001.3/22 від 10 січня 2022 року; визнати недійсними результати оцінки вартості належного йому майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , викладеної у Звіті про оцінку майна №1001.3/22 від 10 січня 2022 року ФОП ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження № 53913364; зобов`язати державного виконавця Шапкун Ю.В. визначити вартість належного йому майна, а саме квартири АДРЕСА_1 за ринковими цінами з врахуванням оцінки вартості об`єкта нерухомості, згідно Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду Державного майна України. Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2022 року скаргу ОСОБА_1 на висновок суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, заінтересовані особи: державний виконавець Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шапкун Юлія Вікторівна, оцінювач ОСОБА_2 , задоволено частково. Визнано недійсною оцінку вартості належного ОСОБА_1 майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , відповідно до звіту про оцінку майна №1001.3/22 від 10 січня 2022 року, проведену ФОП ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження № 53913364. В частині визнання дій державного виконавця щодо визначення оціночної вартості належного ОСОБА_1 майна, а саме квартири АДРЕСА_1 відповідно до Звіту про оцінку майна №1001.3/22 від 10 січня 2022 року та зобов`язання державного виконавця визначити вартість належного ОСОБА_1 майна, а саме квартири АДРЕСА_1 за ринковими цінами з врахуванням оцінки вартості об`єкта нерухомості, згідно Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду Державного майна України, відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не повідомив ОСОБА_5 належним чином про час та місце розгляду справи. Висновок про вартість майна, що міститься у звіті, базується на даних про ситуацію, що склалася на дату оцінки. У зв`язку з відсутністю доступу до об`єкта оцінки, 11.12.2021 року був здійснений його зовнішній огляд оцінюваного об`єкта з використанням результатів фотографічної зйомки та з цієї причини оцінка проведена на підставі наданих документів і задокументованих даних. Вважає, що довідка про вартість об`єкту нерухомості від 10.12.2022 року не може бути доказом по справі. Оскільки вона використовується виключно для вчинення нотаріальних угод. Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі № 711/650/13-ц, від 30.07.2018 року у справі № 23/100-12, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі 914/881/17, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів. Основним і єдиним методом, що оцінює якість виконання звіту з оцінки майна є рецензування звіту з оцінки, результатом якого є рецензія, в якій перевіряється звіт. Однак, рецензування даного звіту про оцінку не проводилося. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 914/ 881/17, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності- суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 17 грудня 2004 року державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Надтокою З.В., належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку про вартість майна, затвердженого 11 січня 2022 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 на підставі постанови по ВП № 53913364 про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні від 10 грудня 2021 року з метою проведення оцінки арештованого майна для подальшої примусової реалізації з відкритих торгів, ринкова вартість квартира АДРЕСА_1 станом на 10 січня 2022 року складає 164400,00 грн. Ринкова вартість квартири визначена методом порівняння. 27 січня 2022 року на адресу ОСОБА_1 головним державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шапкун Ю.В. направлено для відома копію висновку про вартість майна від 11 січня 2022 року щодо квартири АДРЕСА_1 . Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 10 лютого 2022 року, проведеної згідно порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду Державного майна України, вартість квартири АДРЕСА_1 становить 214372,21 грн. З наданих державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шапкун Ю.В. копії матеріалів зведеного виконавчого провадження №66746068 вбачається, що постановою державного виконавця від 08 вересня 2021 року об`єднано виконавчі провадження №33454970 та №53913364 у зведене виконавче провадження №66746068, до складу якого входять виконавче провадження №33454970, відкрите 17 липня 2012 року з примусового виконання виконавчого листа, виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області № 2025/2-386/11 10 травня 2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та виконавче провадження № 53913364 від 12 травня 2017 року з примусового виконання виконавчого листа, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області №194/222/17 04 травня 2017 року, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 в розмірі 1/4 частини на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23 листопада 2021 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 66746068, відповідно до якої описано квартиру АДРЕСА_1 . 10 грудня 2021 року державним виконавцем, в порядку ч. 3 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження, винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для оцінки майна боржника ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 СОД-СГ ФОП ОСОБА_2 11 січня 2022 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 затверджено висновок про вартість майна, відповідно до якого ринкова вартість квартира АДРЕСА_1 , станом на 10 січня 2022 року, складає 164400,00 грн. Звертаючись до суду зі скаргою, скаржник посилався на те, що оцінювач не провів повне дослідження об`єкта оцінки, в порушення вимог Національного стандарту №1 «Загальні положення оцінки майна і майнових прав», постанова державного виконавця про накладення арешту на належну ОСОБА_1 квартиру винесена 08 вересня 2021 року, тобто після чотирьох місяців після укладання договору про проведення оціночних робіт з ОСОБА_2 від 05 травня 2021 року. Визначена вартість не відповідає ринковій і значно занижена. Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт оціночної діяльності здійснив незалежну оцінку квартири без особистого огляду ним об`єкта оцінки, не дослідивши взагалі спальну кімнату цієї квартири. Відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець при вчинені виконавчих дій щодо визначення оціночної вартості описаного майна діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені законодавством України. Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. За змістом 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. В силу ч. 3 п. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Відповідно до статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, а також сторони арбітражного розгляду. Суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду. Колегією суддів встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно статті 57 Закону України Про виконавче провадження, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц зроблено висновок, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16. Як вбачається із матеріалів справи, суб`єкт оціночної діяльності здійснив незалежну грошову оцінку квартири АДРЕСА_1 . З висновку про вартість майна вбачається, що суб`єкт оціночної діяльності обрав порівняльний метод оцінки квартири АДРЕСА_1 та використав методичний підхід зіставлення цін продажу подібних квартир у м.Тернівка Дніпропетровської області. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Частиною третьою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна підлягає застосуванню Національний стандарт № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440. Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна. Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442(далі - Національний стандарт № 2), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу. Частиною шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 та з урахуванням Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади. Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки. Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Пунктом 56 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав передбачено, що звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. З аналізу зазначених норм права вбачається, що незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна , підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17. Натомість, як вбачається з висновку про вартість майна, у ньому відсутні дані про особистий огляд об`єкту дослідження, та відомості про неможливість особистого огляду відповідного об`єкту дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду. З пояснень в судовому засіданні в суді першої інстанції державного виконавця вбачається, що ФОП ОСОБА_2 не оглядав особисто квартиру боржника та не прохав державного виконавця або боржника надати дозвіл на огляд цієї квартири. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оцінка вартості належної ОСОБА_1 квартири проведена суб`єктом оціночної діяльності з порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та п.п. 1, 6 статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Зважаючи на те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду, тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною другою статті 57 цього Закону). За таких обставин, колегія суддів вважає, що скарга в частині визнання неправомірними дії державного виконавця Шапкун Ю.В. щодо визначення оціночної вартості належного ОСОБА_1 майна, а саме квартири АДРЕСА_1 відповідно до Звіту про оцінку майна №1001.3/22 від 10 січня 2022 року підлягає задоволенню. Однак, колегія суддів вважає, що скарга в частині визнання недійсними результатів оцінки вартості належного ОСОБА_1 майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , викладеної у Звіті про оцінку майна №1001.3/22 від 10 січня 2022 року ФОП ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження № 53913364 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Відповідно до положень ч.ч.5,6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження, оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Як вбачається із матеріалів справи, з часу складання звіту оцінки вартості належного ОСОБА_1 майна, а саме квартири АДРЕСА_1 № 1001.3/22 10 січня 2022 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження № 53913364 минуло понад шість місяців та матеріали справи не містять відомості щодо передачі майна на реалізацію на підставі зазначеного звіту до спливу шести місяців. За таких обставин, колегія суддів вважає, що визнання недійсними результатів оцінки вартості належного ОСОБА_1 майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , викладеної у Звіті про оцінку майна №1001.3/22 від 10 січня 2022 року ФОП ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження № 3913364 правового значення не має, оскільки звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Обставин щодо передачі майна на реалізацію в період дії зазначеного звіту протягом шести місяців після його складання матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги про те, що висновок про вартість майна, що міститься у звіті, базується на даних про ситуацію, що склалася на дату оцінки. У зв`язку з відсутністю доступу до об`єкта оцінки, 11.12.2021 року був здійснений його зовнішній огляд оцінюваного об`єкта з використанням результатів фотографічної зйомки та з цієї причини оцінка проведена на підставі наданих документів і задокументованих даних, колегія суддів не бере до уваги, оскільки ФОП ОСОБА_9 не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що він прохав державного виконавця або боржника надати дозвіл на огляд цієї квартири та у такому огляді йому було відмовлено. Доводи апеляційної скарги, що довідка про вартість об`єкту нерухомості від 10.12.2022 року не може бути доказом по справі, оскільки вона використовується виключно для вчинення нотаріальних угод, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не є підставою для відмови у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги про те, що згідно висновку Верховного Суду у Постановах від 04.07.2018 року у справі № 711/650/13-ц, від 30.07.2018 року у справі № 23/100-12, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі 914/881/17, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів. Основним і єдиним методом, що оцінює якість виконання звіту з оцінки майна є рецензування звіту з оцінки, результатом якого є рецензія, в якій перевіряється звіт. Однак, рецензування даного звіту про оцінку не проводилося. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 914/ 881/17, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності- суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним, колегія с уддів не бере до уваги, оскільки у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц зроблено висновок, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення скарги. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково Ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу. Скаргу ОСОБА_1 на висновок суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, заінтересовані особи: державний виконавець Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шапкун Юлія Вікторівна, оцінювач ОСОБА_2 - задовольнити частково. Визнати неправомірними дії державного виконавця Шапкун Ю.В. щодо визначення оціночної вартості належного йому майна, а саме квартири АДРЕСА_1 відповідно до Звіту про оцінку майна №1001.3/22 від 10 січня 2022 року. В іншій частині у задоволенні скарги відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 19 вересня 2022 року. Головуючий:суддя А.П. Барильська Судді: Н.М. Деркач Т.Р.Куценко