Постанова Одеський апеляційний суд № 522/23815/20

Номер провадження: 22-ц/813/6558/21 Номер справи місцевого суду: 522/23815/20 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.12.2021 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря - Чепрас А.І., учасники справи: скаржник ОСОБА_1 , особа, дії/бездіяльність якої оскаржуються Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа ОСОБА_2 , розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року у складі судді Домусчі Л.В., в с т а н о в и в: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. та просила суд: визнати незаконними дії приватного виконавця з оцінки нерухомого майна, а саме чотирикімнатної квартири, загальною площею 103,7 кв.м., житловою площею 59,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ; визнати недійсною оцінку нерухомого майна, а саме чотирикімнатної квартири, загальною площею 103,7 кв.м., житловою площею 59,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Заява обґрунтована тим, що приватним виконавцем були подані заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , у яких була вказана стартова ціна, встановлена на підставі звітів суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 , ринкова вартість майна складає 1 593 759,00 грн. Вищевказаний звіт проведений з порушенням вимог чинного законодавства та Національних стандартів з оцінки майна, оцінка значно занижена по відношенню до ринкової вартості. Суб`єктом оціночної діяльності невірно підібрано об`єкти для порівняння, враховуючи територіальне розташування об`єктів оцінки та їх категорію. Приватний виконавець не взяв до уваги той факт, що в суді розглядається справа про визнання виконавчого листа на підставі якого відкрито зведене виконавче провадження, таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з пропуском строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року в задоволені скарги відмовлено. Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила її скасувати та постановити нову про задоволення заяви в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено вимоги ст. ст. 102,103,106,110 ЦПК України шляхом неприйняття до уваги наданого заявником висновку судового експерта, що призвело до постановлення неправильного за своєю суттю рішення. Також судом невірно застосовано вимоги ст. 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п. 57 Національного стандарту №1, ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, що в свою чергу призвело до постановлення неправдивого за своєю суттю рішення, через неврахування рецензії на звіт про оцінку майна. Судом не надано правової оцінки тому факту, що суб`єкт оціночної діяльності огляду квартири не здійснював, так як під час останнього приїзду приватного виконавця, який не було погоджено із заявником, заявник перебувала в квартирі на самоізоляції у зв`язку з підозрою на COVID, тому приватний виконавець з оцінювачем не потрапили до квартири. Строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання були пропущені ще у 2014 році. В судове засідання 07.12.2021 учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлені. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 08.12.2021. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Матеріали справи свідчать, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №63652335 до складу якого входять: виконавчий лист у справі №2-6447/11, виданий Приморським районним судом м. Одеси 03.02.2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №RML-502/2007/2007 від 23.11.2007 500 327,80 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом 443 689,50 грн.; сума заборгованості по відсоткам 48 951,89 грн.; сума заборгованості по пені 7 461,41 грн.; сума штрафних санкцій 225 грн, а також виконавчий лист у справі № 522/3212/14-ц, виданий Приморським районним судом м. Одеси 07.02.2017 про звернення стягнення на предмети іпотеки за договором іпотеки №РМL-502/042/2006 від 29.11.2007 та за договором іпотеки №PRML-502/007/2007 від 29.11.2007, а саме: на квартиру загальною площею 103,1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 шляхом продажу її на публічних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижче звичайних ринкових цін на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з метою задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № CNL-502/042/2006 від 28.11.2006 у розмірі 1 519 084,68 грн., з яких: заборгованість по кредиту 21 934,40 дол. США (еквівалент по курсу НБУ 250 086,84грн.); заборгованість по відсотках 3 282,07 дол. США (еквівалент по курсу НБУ 284 164,93 грн.); заборгованість за пенею 92 040,12 дол. США (еквівалент по курсу НБУ 1 192 399,82 грн.) та заборгованості за кредитним договором № CNL-502/007/2006 від 23.11.2007 у розмірі 2 482 339,25 грн., з яких: заборгованість по кредиту 55 623,19 дол. США (еквівалент по курсу НБУ 444 596,16 грн.); заборгованість по відсотках 11 164,80 дол. США (еквівалент по курсу НБУ 89 240,25 грн.); заборгованість за пенею 243 776,16 дол. США (еквівалент по курсу НБУ 1 948 502,85 грн.). 02.07.2020 та 25.08.2020 приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №62454507 та №62888160 з примусового виконання вищезазначених виконавчих документів, які надіслані сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 02.07.2020, за вих. № 1831, 25.08.2020, за вих. №2550. Одночасно 02.07.2020 за заявою представника стягувача винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, якою накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 555 360,58 грн, а також накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів на суму 555 360,58 грн з урахуванням суми стягнення за виконавчим документом, стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_1 , а також на тих рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про накладення арешту в будь-якій банківській установі, що здійснює діяльність на території України, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. 25.08.2020 приватним виконавцем винесено постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, об`єднано виконавчі провадження №62454507, №62888160 у зведене виконавче провадження №63652335. 03.09.2020 на адресу боржника ОСОБА_1 направлена вимога приватного виконавця, якою боржника зобов`язано з`явитись особисто або направити уповноваженого представника з довіреністю на прийом до приватного виконавця 11.09.2020 та надати відповідні документи, також боржника повідомлено, що приватним виконавцем заплановано проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №62454507, а саме складання постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, в зв`язку із чим, боржника було зобов`язано надати безперешкодний доступ приватному виконавцю та супроводжуючим особам до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за наявності підтверджуючих документів (постанови чи вимоги приватного виконавця). 03.09.2020 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на чотирикімнатну квартиру, загальною площею 103,7 кв.м., житловою площею 59,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 . Акт складено за участю стягувача та боржника. При складенні акту приватним виконавцем власноручно на власний технічний засіб здійснено відбіркові фото квартири, про що вказано у акті (т. 1а.с.12-15). 15.10.2020 виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника, про що винесено відповідну постанову, копію якої направлено на виконання суб`єкту оціночної діяльності та до відома сторонам виконавчого провадження 15.10.2020. 29.10.2020 приватним виконавцем складено акт приватного виконавця, де встановлено на виконання постанови від 15.01.2020 про призначення СОД для участі у виконавчому провадженні з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 . Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 від 04.12.2020, ринкова вартість об`єкта оцінки - чотирикімнатної квартири, загальною площею 103,7 кв.м., житловою площею 59,8 кв.м., розташована на ІІІ поверсі та в цілому складається з наступних приміщень: 1 кімната 16,2 кв.м., 2 кімната 13,6 кв.м., 3 кімната 14,4 кв.м., 4 кімната 15,6 кв.м., кухня 34,2 кв.м., санвузол 3,8 кв.м., коридор 4,9 кв.м., балкон 1,0 кв.м., висота приміщень 2,60 м.; 3,00 м, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 складає: 1 593 759,00 грн. 10.12.2020 на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення направлено листа з повідомленням про оцінку арештованого майна, в якому зазначено вартість оціненого майна визначену суб`єктом оціночної діяльності. 22.12.2020 на електрону адресу боржника приватним виконавцем направлено скан-копію звіту суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 про незалежну оцінку майна від 08.12.2020. 22.12.2020 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення за виконавчими документами, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів. 22.12.2020 заявка на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 надіслана до Одеської філії ДП «СЕТАМ» та 23.12.2020 інформацію про примусову реалізацію вказаного нерухомого майна внесено до системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ. 23.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до Представництва експертної ради Українського товариства оцінювачів про здійснення рецензії на Звіт про незалежну оцінку описаного і арештованого майна, а саме: квартири загальною площею 103,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 від 04.12.2020. Відповідно до рецензії Представництва експертної ради Українського товариства оцінювачів від 29.12.2020 звіт про незалежну оцінку описаного і арештованого майна , а саме: квартири загальною площею 103,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 виконаний СПД ОСОБА_2 відповідно до вимог «Національного стандарту №1», класифікується як такий, що не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має недоліки, які вплинули на достовірність оцінки, але може бути використаний з метою, зазначеною в звіті, після виправлення зазначених недоліків (т.1 а.с. 116-117). Згідно з висновком судового експерта судової оціночно - будівельної експертизи №160/21 від 19.01.2021, складеного ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 станом на 19.01.2021 становить 2 154 000 грн. На 22.01.2021 були призначені перші електронні торги з реалізації майна боржника за ціною, визначеною СПД ОСОБА_2 у висновку від 04.12.2020 в розмірі 1 593 759,00 грн. які не відбулися. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами частини першої статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності. За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі N 821/197/18/4440/16 (провадження N 11-1200апп18), та від 12 червня 2019 року у справі N 308/12150/16-ц (провадження N 14-187цс19). Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Частиною першою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. В силу пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). В свою чергу, Закон України "Про виконавче провадження" не містить обов`язку державного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності. Вищезазначене узгоджується із правовим висновком викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі N 826/6706/18, від 01 липня 2020 року у справі N 2-1160/11, від 27 серпня 2020 року у справі N 295/11078/14-ц. Як зазначалося вище, на вимогу ОСОБА_1 , яка не погодилася з вартістю належного їй майна визначеною у звіті від 04.12.2020, складеного ФОП ОСОБА_2 , Українським товариством оцінювачів в особі провідного експерта оцінювача Целуха Т.І. проведено рецензію звіту ФОП ОСОБА_2 , відповідно до якої згідно з вимогами «Національного стандарту №1», класифікується як такий, що не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має недоліки, які вплинули на достовірність оцінки, але може бути використаний з метою, зазначеною в звіті, після виправлення зазначених недоліків; при розрахунку ринкової вартості допущені помилки у процедурі розрахунку його вартості, що вплинули на достовірність отриманого результату. Крім того, на замовлення ОСОБА_1 судовим експертом складено висновок про те, що ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 станом на 19.01.2021 становить 2 154 000 грн. За змістом частин першої та сьомої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав. Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що гуртуються на всебічному, повному та безпосередньому дослідження наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (частина третя статті 89 ЦПК України). Суд першої інстанції необґрунтовано вважав неналежним доказом наданий висновок експерта про оцінку арештованого майна при цьому не звернув увагу на рецензію на звіт про оцінку нерухомого майна, складеного провідним експертом оцінювачем Українського товариством оцінювачів, не прийняв до уваги те, що відводів судовому експерту приватний виконавець та стягувач не заявляли, а тому апеляційний суд вважає безпідставним висновок суду про відсутність підстав для прийняття зазначених доказів. Частиною шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації на зазначене майно для проведення оцінки. Отже підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Пунктом 51 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N1440, передбачено ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки. Пунктом 56 зазначеного Національного стандарту N1 передбачено, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема, відомості про особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки). Матеріали справи не містять доказів того, що під час здійснення оцінки нерухомого майна оцінювач СПД ОСОБА_2 мала вільний доступ до об`єкту дослідження, здійснювала його огляд, що безумовно впливає на об`єктивність та повноту оцінки вартості майна. Разом з тим з урахуванням рецензії на звіт, а також наявного в матеріалах справи висновку судового експерта виникає сумнів у об`єктивності звіту про незалежну оцінку арештованого майна, оскільки оцінювач не оглядав квартиру, що є об`єктом оцінки, порушив вимоги Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майнових прав", що суттєво вплинуло на достовірність оцінки. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання незаконними дій приватного виконавця щодо визначення вартості арештованого майна, оскільки реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі N 308/12150/16-ц. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Оскаржувана ухвала таким вимогам не відповідає, оскільки ґрунтується на припущеннях, а не наявних у справі доказах. Разом з тим доводи апелянта з посиланням на те, що стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, не є предметом спору щодо незаконності дій приватного виконавця, пов`язаних з оцінкою арештованого майна, а тому апеляційним судом до уваги не приймаються. Скаржником 01.07.2021 до суду апеляційної інстанції надано клопотання про закриття апеляційного провадження у зв`язку із відсутністю предмету спору з посиланням на те, що спір врегульовано в позасудовому порядку так як виконавче провадження закрито, торги з продажу зазначеної квартири на підставі оскаржуваної оцінки проведено тричі, і тричі зазначені торги визнані такими, що не відбулися, при цьому строк дії оскаржуваної оцінки закінчено. Тим самим, зазначена оцінка більше не створює жодних правових наслідків для сторін та не може бути використана в наступному при проведенні торгів з продажу арештованого майна, тому оскарження зазначеної оцінки більше не має правового сенсу, а предмет спору є фактично відсутнім. У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі N522/8782/16 (провадження N 61-21649св19) зроблено правовий щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, відповідно до якого суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову. Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі N456/647/18 (провадження N 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі N686/20582/19-ц (провадження N61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі N750/1658/20 (провадження N 61-9658св20). Таким чином, сама по собі обставина того, що виконавче провадження вже закрито, торги з продажу квартири на підставі оскаржуваної оцінки проведено тричі та визнано такими, що не відбулися та строк дії оскаржуваної оцінки закінчено після постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали за наслідками розгляду скарги на дії приватного виконавця, та оскарження боржником у апеляційному порядку ухвали, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому апеляційний суд виходить з відсутності визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року скасувати. Скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича задовольнити. Визнати незаконними дії Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича з визначення оцінки нерухомого майна, а саме: чотирикімнатної квартири, загальною площею 103,7 кв.м., житловою площею 59,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Визнати недійсною оцінку нерухомого майна, а саме: чотирикімнатної квартири, загальною площею 103,7 кв.м., житловою площею 59,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 08.12.2021. Головуючий: Судді: