Постанова 4875 № 917/543/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2022 року м. Харків Справа № 917/543/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О. при секретарі Євтушенкові Є.В. за участю прокурора не з`явився Міністерства юстиції України адвокат Чемерис В.В. та представників сторін: позивача - не з`явився, першого відповідача не з`явився, другого відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України (особа, яка не брала участі у справі і вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та/або обов`язки) (вх.758) та апеляційну скаргу Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради (вх.759) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 (суддя Кльопов І.Г., повний текст складено 23.06.2022) у справі №917/543/22 за позовною заявою Акціонерного товариства закритого типу "Вільховатське", с.Вільховатка, Кобеляцький район, Полтавська область, 39272 до

1. Південно-східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, пр.Дмитра Яворницького, 21-а, м.Дніпро, 49027

2. Кобеляцької міської ради, вул.Касьяна,29, м.Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України ВСТАНОВИВ: 10.06.2022 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства закритого типу "Вільховатське" до відповідачів - Південно-східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та Кобеляцької міської ради, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.08.2021 року № 2726/5 "Про задоволення скарги". В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що згідно рішення Кобеляцької районної ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року Акціонерному Товариству Вільховатське було видано Державний акт на право постійного користування землею серія ПЛ №00026, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4 та на підставі якого в подальшому за АТЗТ "Вільховатське" була здійснена державна реєстрація права постійного користування наступними земельними ділянками на території Полтавської області, Кобеляцького району, Вільховатської сільської ради: - кадастровий номер 5321885400:00:015:0004, площею 27,0041га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53392197 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:015:0005, площею 70,278 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53394153 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:007:0015, площею 86,2881 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53390252 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885405:05:001:0028, площею 53,1906 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №953377453 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:005:0065, площею 4,7275 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №953384099 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:005:0066, площею 6,038 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53390176 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:001:0091, площею 26,5258 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень N953377311 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:004:0137, площею 3,388 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53383037 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:004:0139, площею 23,4211 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53383436 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:004:0140, площею 13,5478 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53383801 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:004:0141, площею 30,0067 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53383037 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:007:0158, площею 9,1504 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53390337 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:007:0159, площею 17,615 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53390457 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:007:0160, площею 44,1638 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53390657 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:007:0161, площею 1,8483 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53382810 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:007:0162, площею 8,2026 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53382564 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885400:00:002:0215, площею 57,1108 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53377142 від 30.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885401:01:001:0305, площею 4,4172 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53394414 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885401:01:001:0306 площею 3,2534 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53394612 від 31.07.2020 року); - кадастровий номер 5321885401:01:001:0307, площею 2,2242 га (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №53394939 від 31.07.2020 року). Однак, як зазначає позивач, наказом Міністерства юстиції України від 03.08.2021 року № 2726/5 Про задоволення скарги вирішено скасувати рішення від 30.07.2020 №№ 53377311, 53376880, 53383037, 53383801, 53383436, 53377142, 53382810, 53382564, 53377453, 53384099 та від 31.07.2020 №№ 53390337, 53390252, 53390457, 53390657, 53392197, 53394153, 53394612,53394939,53394414, 53390176, прийняті державним реєстратором Заїчанської сільської ради Полтавської області Пожилець Юлією Миколаївною; виконання наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.Підставою для задоволення скарги є висновок Південно-Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства Юстиції віл 07.07.2021 року за результатами розгляду скарги Вільховатської сільської ради віл 21.09.2020 №359, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.2020 за №11838-32-20. Заявник вважає, що наказ Міністерства юстиції України від 03.08.2021 року № 2726/5 прийнятий з порушенням Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 р. № 1150), внаслідок чого було порушено право постійного користування позивача. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.06.2022 позовну заяву Акціонерного товариства закритого типу "Вільховатське" залишено без руху. 21.06.2022 від Акціонерного товариства закритого типу "Вільховатське" надійшла заява про забезпечення позову за №4005 . В заяві про забезпечення позову позивач вказує на те, що на теперішній час оспорюваний наказ Міністерства юстиції України 03.08.2021 року № 2726/5 Про задоволення скарги не виконаний. На думку позивача, вчинення реєстраційних дій стосовно спірних земельних ділянок під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду, виходячи з того, що предметом спору є вимога про скасування наказу Міністерства юстиції України. Враховуючи наведене, заявник просить суд заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно спірних земельних ділянок. Заявник вважає, що у разі невжиття заходів до забезпечення позову існують реальні ризики та наміри щодо зміни стану майнових прав позивача, який існував на час звернення до суду з позовом, тому вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі №917/543/22 задоволено заяву Акціонерного товариства закритого типу "Вільховатське" (вхід.№4005 від 21.06.2022). Вжито заходи забезпечення позову шляхом: Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно земельних ділянок на території Полтавської області, Кобеляцького району, Вільховатської сільської ради: кадастровий номер 5321885400:00:015:0004, площею 27,0041га, кадастровий номер 5321885400:00:015:0005 площею 70,278га., кадастровий номер 5321885400:00:007:0015 площею 86,2881га., кадастровий номер 5321885405:05:001:0028 площею 53,1906га., кадастровий номер 5321885400:00:005:0065 площею 4,7275га., кадастровий номер 5321885400:00:005:0066 площею 6,038га., кадастровий номер 5321885400:00:001:0091 площею 26,5258га., кадастровий номер 5321885400:00:004:0137 площею 3,388га., кадастровий номер 5321885400:00:004:0139 площею 23,4211га., кадастровий номер 5321885400:00:004:0140 площею 13,5478га., кадастровий номер 5321885400:00:004:0141 площею 30,0067га., кадастровий номер 5321885400:00:007:0158 площею 9,1504га., кадастровий номер 5321885400:00:007:0159 площею 17,615га., кадастровий номер 5321885400:00:007:0160 площею 44,1638га., кадастровий номер 5321885400:00:007:0161 площею 1,8483га., кадастровий номер 5321885400:00:007:0162 площею 8,2026га., кадастровий номер 5321885400:00:002:0215 площею 257,1108га., кадастровий номер 5321885401:01:001:0305 площею 4,4172га., кадастровий номер 5321885401:01:001:0306 площею 3,2534га., кадастровий номер 5321885401:01:001:0307 площею 2,2242га. Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; крім того, наявний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Міністерство юстиції України із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати. В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає про те, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі №917/543/22 безпосередньо стосується прав, інтересів та обов`язків Міністерства юстиції України, оскільки вказаною ухвалою фактично зупинено дію п.2 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги», що унеможливлює його виконання. Апелянт вважає, що Міністерство юстиції України, в порушення норм процесуального права, не було залучено судом першої інстанції до участі у справі. Міністерство юстиції України в апеляційній скарзі зазначає про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки у разі задоволення позову вимога про скасування оспорюваного наказу буде виконана в момент набрання рішенням суду законної сили, тобто, перешкод для виконання рішення суду не буде. Крім того, апелянт вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову фактично вирішують спір по суті. Решетилівська окружна прокуратура із ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі №917/543/22 також не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради, в якій просить цю ухвалу скасувати. В апеляційній скарзі прокурор зазначає про те, що задовольнивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вийшов за межі предмету спору, оскільки вимога про скасування наказу Міністерства юстиції України фактично не пов`язана із забороною вчиняти реєстраційні дії стосовно спірних земельних ділянок. Також прокурор вказує на те, що судом першої інстанції не враховано співвідношення інтересів сторін та існування негативних наслідків для Кобеляцької міської ради у вигляді заборони вчиняти дії стосовно земельних ділянок, які не є предметом позовних вимог. Апеляційна скарга прокурора обґрунтована також тим, що Господарський суд Полтавської області при постановленні оскаржуваної ухвали порушив правила виключної підсудності, оскільки відповідачем у цій справі є орган, зазначений у ч.5 ст.30 ГПК України (центральний орган виконавчої влади), а отже, справа підлягає розгляду Господарським судом м.Києва. В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала порушує інтереси держави в особі Кобеляцької міської ради як власника спірних земельних ділянок. Прокурор вказує на те, що Кобеляцька міська рада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак не вжила заходів з оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі №917/543/22. До апеляційної скарги додано лист Решетилівської окружної прокуратури від 01.07.2022, в якій Кобеляцьку міську раду повідомлено про необхідність вжиття заходів з оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі №917/543/22. У відповідь, Кобеляцька міська рада в листі від 04.07.2022 зазначила про неможливість оскарження зазначеної ухвали через відсутність грошових коштів для сплати судового збору. Вказані обставини стали підставою для представництва прокурором інтересів держави суді в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Решетилівська обласна прокуратура листом від 07.07.2022 повідомила Кобеляцьку міську раду про здійснення представництва її інтересів в суді при оскарженні ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі №917/543/22. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у цій справі апеляційні скарги прокурора та Міністерства юстиції об`єднано в одне апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 06.09.2022 о 11:15 год. Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 залишити без змін. В судове засідання 06.09.2022 прокурор не з`явився, хоча ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.08.2022 задоволено клопотання прокурора про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач та відповідачі в судове засідання 06.09.2022 також не з`явилися. Позивач надіслав суду клопотання від 02.09.2022 про розгляд справи без участі його представника. Перший відповідач отримав поштою ухвалу суду від 10.08.2022, якою розгляд справи призначено в цьому судовому засіданні, що підтверджується витягом з реєстру вихідної поштової кореспонденції та інформацією з сайту ПАТ «Укрпошта». Ухвала суду від 10.08.2022 була направлена другому відповідачу, однак, поштове відправлення не повернулось підприємством зв`язку. Судова колегія враховує, що прокурор звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради (другого відповідача) і підтвердив підстави для представництва в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру». Отже, Кобеляцька міська рада обізнана про існування апеляційного провадження у цій справі та не була позбавлена можливості дізнатись про рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації прокурором та сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено сторін та прокурора про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності прокурора та представників сторін. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності їх представників. Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Отже, інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача на належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів забезпечення позову може бути неможливою. У постанові від 10.11.2020 у справі № 915/167/20 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є вимога про скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.08.2021 року № 2726/5 "Про задоволення скарги". Судова колегія враховує, що якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач вказує на те, що оспорюваним наказом Міністерства юстиції України від 03.08.2021 року № 2726/5 Про задоволення скарги було скасовано рішення від 30.07.2020 №№ 53377311, 53376880, 53383037, 53383801, 53383436, 53377142, 53382810, 53382564, 53377453, 53384099 та від 31.07.2020 №№ 53390337, 53390252, 53390457, 53390657, 53392197, 53394153, 53394612,53394939,53394414, 53390176, прийняті державним реєстратором Заїчанської сільської ради Полтавської області Пожилець Юлією Миколаївною, на підставі яких за позивачем було зареєстровано право постійного користування земельними ділянками на території Полтавської області, Кобеляцького району, Вільховатської сільської ради. Відповідно до підпункту а) пункту 2 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 9 в редакції станом на 03.08.2021), за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав… Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав … у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, … державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Таким чином, у разі виконання наказу Міністерства юстиції України від 03.08.2021 року № 2726/5, буде проведена державна реєстрація припинення права постійного користування позивача земельними ділянками і власник земельних ділянок Кобеляцька міська рада не буде позбавлена можливості розпоряджатися ними (до вирішення цього спору по суті) . При цьому, у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії стосовно земельних ділянок, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів останнього. Вимога заявника заборонити проведення реєстраційних дій є співмірним, адекватним і пов`язаними з предметом спору заходом забезпечення позову, оскільки він спрямований на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а невжиття таких заходів у випадку ухвалення рішення на користь позивача, не забезпечить реального захисту прав останнього на право постійного користування земельними ділянками. Отже, застосування відповідних заходів забезпечення позову дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача. Заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, відповідають процесуальним нормам, що регулюють ці правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 15.07.2022 у справі №910/4445/21 дійшов висновку про те, що заборона вчинення реєстраційних дій є зрозумілим, самодостатнім та передбаченим законом заходом забезпечення позову у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом в постановах від 23.02.2022 у справі №910/16158/21, №910/18193/21 від 21.02.2022 при розгляді спорів у подібних правовідносинах. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову. В апеляційній скарзі прокурор зазначає про те, що задовольнивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вийшов за межі предмету спору, оскільки вимога про скасування наказу Міністерства юстиції України фактично не пов`язана із забороною вчиняти реєстраційні дії стосовно спірних земельних ділянок. Колегія суддів не погоджується з доводами прокурора, оскільки оспорюваним у цій справі наказом Міністерства юстиції скасовано державну реєстрацію права постійного користування позивача земельними ділянками і у разі невжиття заходів забезпечення позову є ризики зміни майнових прав на спірні земельні ділянки, які були у постійному користуванні позивача. Таким чином, існує зв`язок між вжитими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог є необґрунтованими. Також прокурор в апеляційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції не враховано співвідношення інтересів сторін та існування для власника земельних ділянок - Кобеляцької міської ради негативних наслідків у вигляді заборони вчиняти дії стосовно земельних ділянок, які не є предметом позовних вимог. Судова колегія вважає доводи прокурора безпідставними, оскільки застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо земельних ділянок забезпечують збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, запроваджують тимчасові законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача. Таким чином, вжиті заходи забезпечення позову не порушують прав та охоронюваних законом інтересів Кобеляцької міської ради чи інших осіб, які не є учасниками справи. Апеляційна скарга прокурора обґрунтована також тим, що Господарський суд Полтавської області при постановленні оскаржуваної ухвали порушив правила виключної підсудності, оскільки відповідачем у цій справі є орган, зазначений у ч.5 ст.30 ГПК України (центральний орган виконавчої влади), а отже, справа підлягає розгляду Господарським судом м.Києва. З цього приводу судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.279 ГПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Таким чином, дотримання судом першої інстанції правил підсудності досліджується судом апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку судового рішення, яким закінчено розгляд справи. У справі 917/543/22 провадження судом першої інстанції не завершено, рішення у справі не прийнято. Предметом апеляційного провадження у цій справі є перегляд ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову. Таким чином, виходячи із наведених процесуальних норм, на сьогоднішній день у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження вирішувати питання щодо підсудності цієї справи, у зв`язку з чим, доводи прокурора не можуть бути прийняті судом. В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає про те, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі №917/543/22 безпосередньо стосується прав, інтересів та обов`язків Міністерства юстиції України, оскільки вказаною ухвалою фактично зупинено дію п.2 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги», що унеможливлює його виконання. Апелянт вважає, що Міністерство юстиції України, в порушення норм процесуального права, не було залучено судом першої інстанції до участі у справі. Судова колегія зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у цій справі є Південно-східна регіональна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Відповідно до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, міжрегіональні управління Міністерства юстиції України підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами. Отже, до участі у цій справі як відповідача залучено територіальний орган Міністерства юстиції України. На час поставлення оскаржуваної ухвали суду позовна заява була залишена без руху, тобто, провадження у справі №917/543/22 ще не було відкрито, у зв`язку із чим, відповідно і не було розглянуто питання про залучення до участі у справі Міністерства юстиції України. За наведеного, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є передчасними. Під час апеляційного провадження колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.08.2022 до участі у справі №917/543/22 залучено Міністерство юстиції України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Міністерство юстиції України в апеляційній скарзі зазначає про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки у разі задоволення позову вимога про скасування оспорюваного наказу буде виконана в момент набрання рішенням суду законної сили, тобто, перешкод для виконання рішення суду не буде. Судова колегія звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 викладено правову позицію, відповідно до якої у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. За наведеного, суд не може обмежуватись лише дослідженням обставин відсутності перешкод для виконання рішення суду, у зв`язку з чим, доводи апелянта не можуть бути прийняті судом як обґрунтовані. В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає про те, що вжиті судом заходи забезпечення позову фактично вирішують спір по суті. Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції вжито заходи забезпечення позову, які є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими і вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна не може свідчити про вирішення спору сторін по суті щодо скасування наказу Міністерства Юстиції (подібні правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19 та від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20). Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги Міністерства юстиції України та апеляційної скарги Решетилівської окружної прокуратури без задоволення, а ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі № 917/543/22- без змін. З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів. Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та апеляційну скаргу Решетилівської окружної прокуратури залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі №917/543/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 10.09.2022 Головуючий суддя О.Є. Медуниця Суддя О.В. Стойка Суддя Д.О. Попков