Постанова Львівський апеляційний суд № 461/2531/22

Справа № 461/2531/22 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р. Провадження № 33/811/883/22 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2022 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Квака Вадима Васильовича, розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року, встановив: постановою Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення 3 місяці позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 /чотириста дев`яносто шість/ гривень 20 копійок. Згідно постанови ОСОБА_1 23.05.2022 о 23 год. 00 хв. у м. Львові на вул. Коперника, 41 керував транспортним засобом Dacia Sandero, д. н. з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом як боржник згідно з постановою начальника відділу Болградського відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івашинського В.І. від 19.10.2021 у виконавчому провадженні №65419653. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року, скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у його діях відсутня суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме умисел на вчинення зазначеного правопорушення. Зазначає, що про те, що він є тимчасово обмежений у праві керування транспортним засобом йому вперше стало відомо від працівників патрульної служби які склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення від 23.05.2022. Вказує про те, що йому нічого не було відомо про відкриття виконавчого провадження та накладення заборони. Стверджує, що він добровільно перераховував аліменти на картковий рахунок стягувачки. Звертає увагу на те, що після надсилання державному виконавцю вищезазначених квитанцій, постановою від 03.06.2022 було скасоване наведене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Щодо строку на апеляційне оскарження, апелянт покликається на те, що йому не було відомо про судове засідання 04.07.2022, з матеріалами справи ознайомився 28.07.2022, про що свідчить відмітка на заяві про ознайомлення з такими, відтак вважає, що такий пропущений з поважних причин. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , думку захисника адвоката Квака Вадима Васильовича на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи вирішуючи дану справу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги зазначених вище норм, та положень ст.ст. 245, 252 КУПАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній в суді першої інстанції при винесенні постанови щодо визнання його винним та накладенням стягнення у справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. На думку суду апеляційної інстанції, вищенаведене є порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справі нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Щодо визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП то слід зазначити наступне. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 259412 від 23.05.2022, складеного щодо ОСОБА_1 , 23.05.2022 о 23 год. 00 хв. у м. Львові на вул. Коперника, 41, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Dacia Sandero, д. н. з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом як боржник згідно з постановою начальника відділу Болградського відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івашинського В.І. від 19.10.2021 у виконавчому провадженні № 65419653, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП. В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив про те, що волонтерив, завозив товариша з шпиталю додому (а.с.1). Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суддя місцевого суду покликався у судовому рішенні на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 259412 від 23.05.2022 року; постанову начальника відділу Болградського відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івашинського В.І. від 19.10.2021 року у виконавчому провадженні № 65419653, та інші матеріали справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою. Однак при цьому суд першої інстанції не дав оцінки наведеним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення, тобто, сукупності передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона). Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад даного адміністративного правопорушення буде повним у разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо. Проте, будь-які докази про наявність у діях ОСОБА_1 умислу у керуванні ним транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права, матеріали справи не містять. Так, у матеріалах справи міститься копія постанови начальника відділу Болградського відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івашинського В.І. від 19.10.2021, відповідно до якої відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 946/712/20 виданий 08.07.2020 (а.с.2). Разом з тим, вказані матеріали не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зазначеної постанови, як і будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 викликався чи повідомлявся державним виконавцем у зв`язку з наявним виконавчим провадженням. Крім того, у матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2021, винесену при примусовому виконанні виконавчий лист № 946/712/20 від 08.07.2020, відповідно до якого містяться дані про місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, згідно з доданими даними під час апеляційного розгляду, а саме довідки № 239 від 03.06.2022, виданою виконкомом Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ., але з 2017 року останній за цією адресою не проживає. Більш того, ОСОБА_1 надав договір оренди житлового приміщення від 02 лютого 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_2 (орендодавець) з одного боку і ОСОБА_1 (орендар) з іншого боку уклали договір про надання в оренду кімнати загальною площею 17 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , строком з 02.02.2021 по 02.02.2022. Окрім цього, до матеріалів справи долучена довідка, видана ОСОБА_1 про те, що останній був працевлаштований у ФОП ОСОБА_3 на посаді продавця продовольчих товарів у період з 04.03.2021 по 04.04.2022. Як встановлено апеляційним судом, постановою начальника відділу Болградського відділу Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івашинського В.І. скасовано тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, яке було встановлено постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.10.2021(а.с.32). При цьому, в матеріалах справи наявні квитанції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 в період з 31.03.2021 по 04.04.2022 перераховував щомісяця кошти ОСОБА_4 , що зокрема підтверджується і вищевказаною постановою про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, в якій зазначено, що заборгованість зі сплати аліментів погашена в повному обсязі. З урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. За встановлених під час апеляційного розгляду обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 у будь-який спосіб був повідомлений про прийняте щодо нього рішення та встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, матеріали справи не містять, проте підтверджуються доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не знав про встановлення щодо нього таких обмежень, а тому в діях ОСОБА_1 відсутня така обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення, як суб`єктивна сторона, а тому, у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, за ч. 3 ст. 126 КУпАП. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задоволити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задоволити. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КупАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Маліновська-Микич