Постанова 4873 № 910/15201/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" вересня 2022 р. Справа№ 910/15201/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Попікової О.В. Владимиренко С.В. за участю секретаря судового засідання: Заборовська А.О. за участю представників згідно протоколу судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Управління Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022, повний текст складено 15.02.2022 у справі №910/15201/21 (суддя Андреїшина І.О. ) за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Управління Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» про усунення перешкод користування та розпорядження майном шляхом виселення, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У вересні 2021 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва (далі-відповідач) про усунення перешкод користування та розпорядження майном шляхом виселення з безпідставно займаних ним нежитлових приміщень у будинку за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-А, літ. А, загальною площею 281,70 кв. м, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Києва. Позовні вимоги мотивовано тим, що строк дії укладеного між сторонами Договору оренди закінчився 16.07.2021, який сторонами не було продовжено. Відповідачу було надано проект договору, з яким він не погодився та відмовився підписувати. Зокрема позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимогам закону не погоджується на продовження строку укладеного договору оренди. Відповідач об`єкт оренди не повернув у встановленому договором та законом порядку. У зв`язку з наведеним позивач з посиланням на приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, яка набрала чинності з 01.02.2020) звернувся з вимогами про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача з безпідставно займаного нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-А, літ. А, загальною площею 281,70 кв. м. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №910/15201/21 позов задоволено повністю, постановлено виселити Управління державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-А, літ. А, код ЄДРПОУ 38002491) з нежитлових приміщень у будинку за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-А, літ. А, загальною площею 281,70 кв.м., які знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Києва. Стягнуто з Управління державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн 00 коп. Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що строк дії укладеного між сторонами договору від №672-2 від 18.07.2018 закінчився 16.07.2021. Додатковий договір про продовження дії зазначеного правочину між сторонами також укладено не було. Отже, Управління Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва продовжує користуватися цим майном за відсутності правових підстав для цього. З огляду на встановлений судом факт, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги Департаменту про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача з безпідставно займаного ним приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №910/15201/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що позивач надіслав йому проект договору, однак його не було підписано, оскільки сторони не дійшли згоди щодо ціни орендної плати у розмірі 3% від вартості орендованого майна згідно п. 43 таблиці 2 розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, що визначена на підставі звіту про вартість майна. Враховуючи вищевикладене, скаржник зазначає, що існують всі обставини, які в силу вказівки закону та договору разом становлять підстави для того щоб вважати договір продовженим на той самий строк і на тих же умовах, а зважаючи на відсутність заяв сторін про укладення нового договору, вимога про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача є безпідставною. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Владимиренко С.В., Попікова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15201/21 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/15201/21. Копію ухвали надіслано Господарському суду міста Києва. Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Управління Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №910/15201/21. Апеляційну скаргу залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази. Попереджено скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги. Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2022 поновлено Управлінню Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господраського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №910/15201/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва на рішення Господраського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №910/15201/21. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 12.09.2022. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 07.09.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 07.09.2022. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Позивач та третя особа не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу на рішення суду, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Явка представників сторін. В судове засідання від 12.09.2022 представник третьої особи не з`явився. Про призначення розгляду справи на 12.09.2022 був повідомлений шляхом надсилання ухвали суду на електронну адресу вказану у матеріалах справи, а також надіслано в його електронний кабінет (що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 21.07.2022). До визначеної дати проведення судового засідання - 12.09.2022 від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні. У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Представник позивача (Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва на рішення Господраського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №910/15201/21 без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представника третьої особи, особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги (ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України). Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи. Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з такого. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. 18.07.2018 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець, позивач), Управлінням державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - підприємство-балансоутримувач, третя особа) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №672-2. Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі протоколів-засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 22 травня 2018 №17/93 (додаток 1 пункт 176) та від 05 червня 2018 № 21/97 (додаток 1 пункт 187) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок № 31-А літер А, для розміщення бюджетної установи, яка утримується за рахунок державного бюджету. Згідно з п.2.1. договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 281,70 кв.м, у т.ч. 1 поверх - 36,70 кв.м. 2 поверх - 245,00 кв.м. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.03.2015 № 672-1. Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 18.07.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 18.07.2021 №672-2 приміщення у нежитловому будинку, що перебуває на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 281,7 кв.м. Відповідно до п. 9.1 договору сторони в договорі оренди визначили строк дії договору з 18.07.2018 до 16.07.2021. Управління державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва звернулося до позивача з листом від 14.04.2021 № 03-38-06/185 для укладення договору оренди та надало звіт про оцінку майна і копію договору страхування орендованого майна з копією платіжного доручення про оплату страхових внесків. Визначення вартості нежитлових приміщень загальною площею 281,70 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31 - А літ. А було виконано суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою - підприємцем Мовчаном В.А. станом на 31.01.2021 з метою розрахунку орендної плати. На підставі звернення Управління державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва від 14.04.2021 № 03-38-06/185 про продовження договору оренди від 18.07.2018 № 672-2, Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з КП «Київжитлоспецексплуатація» було підготовлено проект договору оренди №672-3 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.07.2018 № 672-2). 18.05.2021 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарочно було передано представнику Управління для підписання проєкт договору оренди №672-3, що підтверджується копією розписки отримання проекту Шевчук Тетяною Григорівною. За твердженням позивача, станом на 25.08.2021 підписаний проект договору до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надходив. Листом від 01.07.2021 № 062/05/14-4180 позивач звернувся до відповідача з проханням поінформувати в стислі терміни про дату підписання проекту договору оренди. Департамент листом від 09.08.2021 № 062/05-14-5076 звернувся до Управління з проханням протягом п`яти робочих днів підписати проект договору та передати його до Департаменту для реєстрації, або звільнити орендовані приміщення та передати їх за актом приймання - передачі підприємству - балансоутримувачу КП «Київжитлоспецексплуатація». Не погодившись з проектом договору, відповідач надав відповідь позивачу листом за № 03-38-06/404 від 16.08.2021, в якому зазначив, що останнє не має можливості підписати проект договору оренди № 672-3 відповідно до пункту 43 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати, затвердженою рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, та ведеться робота по вирішенню даного питання. 01.10.2021 позивач Листом № 062/05-14-6182 (одержано відповідачем 01.11.2021 за вх. №10-2268) повідомив відповідача, що останнім направлено позов до суду з вимогою про виселення Управління з орендованих приміщень. Т Судом першої інстанції встановлено, що орендоване Управлінням за договором №672-3 від 18.07.2022 нерухоме майно після закінчення строку дії зазначеної угоди позивачу повернуто не було. У зв`язку з цим, Департамент подав вказаний позов із вимогою про усунення перешкод у користуванні спірним майном шляхом виселення орендаря із займаного ним приміщення. Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог з посиланням на те, що такі є доведеними та обґрунтованими. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи із наступного. Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії. У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абз. 3 ч. 3 ст. 202 Цивільного кодексу України. Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у ст. 764 Цивільного кодексу України, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи підтверджується, що Договір оренди №672-2 від 18.07.2018 було укладено між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець, позивач), Управлінням державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - підприємство-балансоутримувач, третя особа). Згідно п. 9.4. цього договору, його строк дії припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. 16.07.2021 строк дії даного договору закінчився. За частинами 2, 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), норми якого є спеціальними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин, без проведення аукціону договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 483, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках. Орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Як свідчать матеріали справи, у квітні 2021 позивач як орендодавець спірного майна, повідомив відповідача (зокрема листом №03-38-06 від 14.04.2021) про укладення нового проекту договору №672-3, до якого було також додано звіт про оцінку майна. 18.05.2021 відповідач нарочно отримав від позивача проект договору оренди №673-3, що підтверджується розпискою його представника - Шевчук Тетяни Григорівни. Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Юридичний аналіз статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" дозволяє зробити висновок про те, що спеціальні норми регламентують здачу в оренду державного та комунального майна та в імперативному порядку визнають продовженим договір оренди на той же строк та на тих же умовах, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди не заявить про припинення або зміну умов договору оренди. Норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди. Відповідно до п. 9.7 Договору для продовження дії договору на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про продовження договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об`єкта, як передбачено пунктом 4.2.20 цього договору. Відповідно до цього п. 4.2.20 договору, з метою приведення розміру орендної плати у відповідність із новими ринковими умовами орендар має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта: за три місяці до дати закінчення цього договору - якщо договір укладено менше ніж на три роки і орендар бажає продовжити договір на новий строк, або через три роки після дати попереднього звіту - якщо договір укладено на три і більше років. Одночасно зі світом надається заява про продовження договору на новий строк, якщо нова оцінка здійснюється з метою продовження дії договору на новий строк. Порушення орендарем зазначеного у цьому пункті строку надання звіту про належну оцінку більше ніж на два місяці є підставою для не продовження договору на новий строк або для дострокового розірвання договору. Пропущений строк може бути поновлений на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності. 09.08.2021 позивач звернувся до відповідача з проханням протягом п`яти робочих днів підписати проект договору та передати його до Департаменту для реєстрації, або звільнити орендовані приміщення та передати їх за актом приймання - передачі підприємству - балансоутримувачу КП «Київжитлоспецексплуатація» (лист №062/05-14-5076). Згідно даного проекту договору в розділі І наведено перелік змінених умов договору. Відповідно до п. 3.1 проекту договору, орендна плата становить суму, визначену у п. 8 Умов. Згідно п. 8 місячна орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 «Про затвердження майна територіальної громади міста Києва» (далі - Методики). У проекті договору орендну ставку встановлено в розмірі 3% від вартості орендованого майна, визначеної на підставі звіту про вартість майна, як для розміщення бюджетних установ та організацій, які утримуються за рахунок державного бюджету, що передбачено в п. 43 таблиці 2 Методики. Відповідач з даним проектом договору не погодився та відмовився його підписувати, оскільки в Управлінні відсутні кошти для сплати орендної плати в розмірі 3% від вартості орендованого майна. Згідно до п. 1,2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, яка набрала чинності з 01.02.2020) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Отже, у даному випадку орендоване майно є комунальним, орендна плата сплачується до місцевого бюджету, а тому внесення орендної плати сплачується на умовах орендодавця, яка визначена згідно п. 43 таблиці 2 Методики. Доводи апеляційної скарги Управління про те, що позивач не проти продовження строку дії договору оренди на тих же умовах (окрім розміру орендної плати) спростовуються матеріалами справи та відхиляються колегією, оскільки відповідачем не підписано наданий проект договору оренди. Посилання скаржника на п. 9.7 Договору щодо обов`язку позивача надіслати заперечення щодо поновлення договору до закінчення строку дії договору не знайшли свого підтвердження. Зокрема, п. 9.7 договору визначено, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку від сторін не надійшли заяви про припинення цього договору або зміну його умов, то договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Колегія доходить висновку, що позивачем подано заяву про зміну умов договору шляхом надіслання відповідачу проекту договору протягом одного місяця після закінчення цього строку договору, а тому порушень в діях позивача не встановлено. Враховуючи встановлені обставини, умови укладеного сторонами Договору оренди, а також наведені вище норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову, внаслідок відмови відповідача від підписання нового договору оренди. Колегія також вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що на час розгляду справи проект договору оренди №672-3 нерухомого майна відповідачем не підписано, додатковий договір про продовження дії зазначеного правочину між сторонами також укладено не було. Отже, відповідач продовжує користуватися цим майном за відсутності правових підстав для цього. Згідно вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Відповідно до пункту 7.5. договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №672-2 орендар після припинення дії договору оренди зобов`язаний передати майно по акту приймання-передачі підприємству- балансоутримувачу. Наявними у справі документами підтверджується факт продовження користування орендарем майном після закінчення строку договору оренди. Проте, відповідачем не було надано суду доказів виконання своїх зобов`язань за договором з повернення орендованого майна балансоутримувачу і матеріали справи таких доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодекус України - не містять. Суд першої інстанції вірно встановив та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що відповідач, в порушення вимог закону та договору оренди, не звільнив та по акту приймання-передачі не повернув орендоване ним нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок № 31-А літер А. З огляду на встановлений судом факт невиконання Управлінням свого обов`язку щодо звільнення орендованого майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги Департаменту про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача з безпідставно займаного ним приміщення - є обґрунтованими та підлягають задоволенню, і висновки суду першої інстанції у наведеній частині - є обгрунтованими та з якими погоджується суд апеляційної інстанції. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що обов`язок орендаря повернути орендодавцеві об`єкт оренди, тобто фактично виселитись з орендованого приміщення, у разі припинення договору найму передбачено ст. 785 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019, а також умовами укладеного між сторонами договору. У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника. Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №910/15201/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови суду складено та підписано 16.09.2022. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.В. Попікова С.В. Владимиренко