Постанова 4873 № 911/3595/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" вересня 2022 р. Справа№ 911/3595/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Ткаченка Б.О. Алданової С.О. за участю секретаря судового засідання Дерій В.В. за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання: від позивача: не з`явились від відповідача: Громич Ірина Віталіївна (адвокат) розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 (дата складання та підписання повного тексту ухвали: 23.05.2022) у справі № 911/3595/21 (суддя Колесник Р.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про стягнення 1001268,97 грн За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3595/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 001 268,97 грн з яких: 348 361,89 грн основний борг, 455 832,80 грн товарний кредит, 63 175,20 грн пеня, 91 086,07 грн 20% річних, 42 813,01 грн інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару за договором поставки від 14.05.2020 № 2020/П/82, що і стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення товарного кредиту, пені, 3% річних та інфляційних втрат. Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про зупинення провадження у справі задоволено, провадження у справі № 911/3595/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/574/22. Ухвала мотивована тим, що у справі № 922/574/22 можуть бути встановлені такі факти та обставини, що можуть істотно змінити сутність розглядуваного спору у справі № 911/3595/21. Обставини правомірності або неправомірності правочину, на підставі якого грунтуються позовні вимоги, мають значення для цієї справи, оскільки дозволяють встановити обставини того чи виникли на підставі такого правочину взаємні права та обов`язки сторін, та відповідно, чи існують у позивача підстави для нарахування, зокрема, плати за користування кредитом. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/3595/21 задовольнити; скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі 911/3595/21 та поновити провадження у справі. Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами. На думку скаржника, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наводить жодних належних мотивів того, чому на його думку провадження у справі має бути зупинене. Також на думку скаржника, судом першої інстанції не вказано, які обставини, що мають бути встановлені судом у справі № 922/574/22 не можуть бути встановлені у справі № 911/3595/21. Ухвала про зупинення провадження не містить наведеного обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, а саме, судом не наведено конкретних обставин, які входять до предмету доказування у межах позовних вимог справи № 911/3595/21, та які одночасно можуть бути з`ясовані виключно у межах справи № 922/574/22. Скаржник зазначає про те, що наявні у справі № 911/3595/21 докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи № 922/574/22 відсутня, а отже відсутні підстави для задоволення заяви про зупинення провадження у справі. Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 922/574/22, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення справи № 911/3595/21. При цьому, посилання суду першої інстанції на те, що у справі № 922/574/22 встановлюється дійсність правочину - договору поставки, який є доказом у даній справі, не свідчить про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст. 204 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується й Верховний Суду, яка викладена у постанові від 10.12.2019 у справі № 910/2650/19. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 26.08.2022, вказує на те, що положення договору, а саме п.п. 3.6 та 3.7, підлягають визнанню судом недійсними з моменту укладання договору, оскільки не відповідають вимогам закону, так як передбачають подвійну оплату товару, що є неприпустимою. При розгляді матеріалів справи, клопотання про зупинення провадження та наданих відповідачем доказів, судом абсолютно правомірно встановлено, що обставини правомірності або неправомірності правочину, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги у цій справі, мають значення для цієї справи, оскільки дозволяють встановити обставини того чи виникли на підставі такого правочину взаємні права та обов`язки сторін та, відповідно, чи існують у позивача підстави для нарахування, зокрема, плати за користування товарним кредитом, тобто, суд дійшов висновку, що у справі № 922/574/22 можуть бути встановлені такі факти та обставини, що можуть істотно змінити сутність розглядуваного спору у справі № 911/3595/21. Узагальнені доводи пояснення щодо доводів апеляційної скарги В доповнення доводів відзиву на апеляційну скаргу, відповідач зазначає про те, що п. 5.5 договору поставки сторони визначили підсудність справ за договором, а саме: Господарський суд Харківської області. Матеріали справи не містять доказів, які дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в цій справі. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі 911/3595/21. Призначено справу № 911/3595/21 до розгляду у судовому засіданні 06.07.2022. На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі № 911/3595/21 на 08.08.2022, а ухвалою від 08.08.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі № 911/3595/21 на 14.09.2022. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин. Враховуючи викладене, введення воєнного стану в Україні, перебування суддів у відпустках та тимчасовою непрацездатністю суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/3595/21 розглядалась протягом розумного строку. Явка учасників справи Представники позивача у судове засідання, призначене на 14.09.2022, не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином, крім того, колегія суддів зазначає про те, що учасники справи обізнані із наявним апеляційним провадженням у даній справі. Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача. Позиції учасників справи Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2022 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Предметом спору у цій справі є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 1001268,97 гривень з яких: 348361,89 гривень основний борг, 455832,80 гривень товарний кредит, 63175,20 гривень пеня, 91086,07 гривень 20% річних, 42813,01 гривень інфляційні втрати за договором поставки від 14.05.2020 № 2020/П/82, укладеного між позивачем та відповідачем. Серед іншого позовні вимоги ґрунтуються на змісті пунктів 3.6. та 3.7. зазначеного договору. Зазначеними пунктами договору сторонами врегульовано, зокрема, порядок виникнення та плати за користування товарним кредитом. Як вбачається зі змісту позову сума стягуваної суми за користування товарним кредитом складає 455832,80 гривень, тобто стягувана сума товарного кредиту перевищує суму основного боргу. До клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач долучив копію ухвали Господарського суду Харківської області у справі № 922/574/22 від 11.02.2022 про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" до ТОВ "Паркінг+" про визнання частково недійсним договору поставки №2020/П/82 від 14.05.2020. Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що предметом судового розгляду у справі № 922/574/22 є вимоги про визнання недійсними саме пунктів 3.6., 3.7. договору поставки від 14.05.2020 № 2020/П/82. Дослідивши матеріали заяви, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі № 911/3595/21, враховуючи наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У клопотанні, поданому 18.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" просить зупинити провадження у справі № 911/3595/21 Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про стягнення заборгованості за договором поставки № 2020/П/82 від 14.05.2020 у загальному розмірі 1 001 268,97 грн, з яких: 348 361,89 грн основний борг, 455 832,80 грн товарний кредит, 63 175,20 грн пеня, 91 086,07 грн 20% річних, 42 813,01 грн інфляційні втрати, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/574/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" про визнання частково недійсним договору поставки № 2020/П/82 від 14.05.2020. Так у клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач зазначає про те, що умови укладеного договору містять положення, які в момент їх прийняття шляхом укладення договору, суперечили вимогам чинного законодавства України, інтересам покупця як сторони правочину та змісту правовідносин сторін в сфері купівлі-продажу товару (поставки). Дані невідповідності вимогам закону напряму вбачаються зі змісту положень п.п. 3.6 та 3.7 договору, за яким сторони визначили умови виконання зобов`язання з купівлі-продажу (постачання) товару на умовах товарного кредиту, зазначені пункти не відповідають положенням ст. 694 ЦК України, адже не визначають порядку нарахування процентів за товар проданий в кредит на умовах визначених договором чи законом, не містить визначення розміру відсотків, моменту початку нарахування відсотків, а також строку їх сплати тощо, тобто не містить істотних домовленостей сторін які регламентовані згідно із ст. 694 ЦК України та необхідні для розуміння змісту такого зобов`язання. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі. За приписами ч. 5 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Визначальним є встановлення, які саме обставини входять до предмету доказування у межах заявлених позовних вимог у справі та чи має суд можливість встановити саме ці обставини самостійно, або вони встановлюються іншим судом в іншій справі. Встановлення лише факту взаємопов`язаності справ не є достатнім для прийняття рішення щодо зупинення провадження у справі до розгляду іншої. Предметом позову у справі № 9113595/21 є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" про стягнення заборгованості внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" грошових зобов`язань за договором поставки № 2020/П/82 від 14.05.2020 у загальному розмірі 1 001 268,97 грн з яких: 348 361,89 грн основний борг, 455 832,80 грн товарний кредит, 63 175,20 грн пеня, 91 086,07 грн 20% річних, 42 813,01 грн інфляційні втрати. Так, предметом позову у справі № 922/574/22 є визнання недійсним договору поставки № 2020/П/82 від 14.05.2020, в частині пунктів 3.6, 3.7 розділу 3 "Умови оплати". Приписами ст. 234 ГПК України передбачений обов`язок суду зазначити у мотивувальній частині ухвали обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи. Враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду 11.01.2021 у справі № 904/8122/17, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14. Клопотання відповідача не містить наведеного обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, а саме, відповідачем взагалі не наведено конкретних обставин, які входять до предмету доказування у межах позовних вимог справи № 911/3595/21, та які одночасно можуть бути з`ясовані виключно у межах справи № 922/574/22. Як вбачається з тексту клопотання, відповідач, обґрунтовуючи свої вимоги, обмежився викладенням фактів, які наведені вище, та зазначив, що саме відповідно до обставин, які будуть встановлені у рішенні, прийнятому за результатом розгляду справи № 922/574/22, у суду в межах розгляду даної господарської справи буде об`єктивна можливість перевірити законність та обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за укладеним договором поставки між позивачем та відповідачем. Іншого не наведено. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що з огляду на предмет позовних вимог у справі № 911/3595/21, обставини, що підлягають доведенню у межах цієї справи, полягають у встановленні факту наявності заборгованості, яка виникла за вказаним договором, її розміру та порушення відповідачем строку її оплати, та, як наслідок, правомірність нарахування товарного кредиту, пені, 20% річних та інфляційних втрат. На суд в межах розгляду вказаної справи не покладений обов`язок визначати наявність підстав для визнання договору недійсним, судом застосовується презумпція правомірності правочину, на підставі якого виникли зобов`язання сторін, визначена у ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно, у разі відсутності доказів на спростування презумпції правомірності договору (рішення суду про визнання його недійсним, що наявне на момент розгляду справи) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. З огляду на вищезазначене, відповідачем не зазначено, а із матеріалів справи не вбачається, яким саме чином з`ясування обставин в процесі розгляду справи № 922/574/22, унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі. Наявні у справі № 91/3595/21 докази, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи № 922/574/22 відсутня, а отже відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 911/35995/21. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у разі визнання у подальшому договору у судовому порядку недійсним зацікавлена сторона має право на перегляд рішення суду про стягнення заборгованості, підставою виникнення якої було невиконання такого правочину, за нововиявленими обставинами. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що приписами ст. 46, ст. 180 ГПК України передбачено право відповідача подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом, а саме, у строк для подання відзиву, натомість відповідач не скористався своїм правом на звернення із зустрічним позовом про визнання договору недійсним в межах справи № 911/3595/21, що забезпечило б дотримання процесуальної економії при розгляді спірних правовідносин позивача та відповідача, а обрав звернутись до суду з окремим позовом про визнання недійсними угод, укладених між сторонами, для його розгляду в іншому провадженні. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 910/5610/21 Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 911/3595/21. Щодо твердження відповідача про те, що п. 5.5 договору поставки сторони визначили підсудність справ за договором, а саме: Господарський суд Харківської області, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що норми ГПК щодо територіальної юрисдикції (підсудності) не допускають договірної підсудності, натомість, згідно із ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Доказів наявності підстав для застосування виключної підсудності відповідачем не надано. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" слід задовольнити. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року). Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року). Згідно із п. 6 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі слід скасувати та справу передати на розгляд до Господарського суду Київської області. Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат, відповідно до положень ч. 14 ст. 129 ГПК України, судом апеляційної інстанції не здійснюється, такий розподіл згідно наведеної статті має здійснюватися за результатами розгляду спору по суті. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 267-271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі № 911/3595/21 скасувати.

3. Справу № 911/3595/21 передати на розгляд суду першої інстанції.

4. Матеріали справи № 911/3595/21 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню. Текст постанови складено та підписано 15.09.2022. Головуючий суддя О.М. Гаврилюк Судді Б.О. Ткаченко С.О. Алданова