Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/3983/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/918/22 Справа № 204/3983/22 Суддя у 1-й інстанції - Книш А.В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 6 800 грн. з конфіскацією предметів торгівлі та стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн., за участю: захисника Павлової О.О., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року ОСОБА_1 31 травня 2022 року об 11.15 год. в м. Покровську на вул.Шмідта, 8 у магазині «Верес» здійснювала продаж алкогольного напою «Рево», кількістю 6 банок, об`ємом 0,5 л, за ціною 60 грн. за одну банку на забороненій законом території Покровської міської територіальної громади під час воєнного стану, всупереч п.13 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що судом порушено норми матеріального права, залишивши поза увагою наказ від 09 липня 2022 року №16 од, пославшись на розпорядження міського голови Покровської міської ради №116 рг, яке взагалі відсутнє в матеріалах справи. Звертає увагу, що факт продажу алкогольних напоїв у встановленому законом порядку не зафіксовано, при цьому відповідно до протоколу було продано 6 банок напою Рево, а згідно пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 8 банок, при цьому вказані свідки не були допитані судом першої інстанції, а вказаний алкогольний напій - не вилучався, виручка від продажу теж не вилучалась. Вказує, що у протоколі досмотру та вилучення від 31 травня 2022 року не зазначено відомостей про те, хто саме здійснював реалізацію, вилучені напої знаходились у складському приміщенні. Вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис є недопустимим доказом. Зазначає, що рапорт сам по собі не є доказом її винуватості. Суд апеляційної інстанції, заслухавши думку захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційним переглядом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не були з`ясовані обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУпАП. Частина 3 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом. Частина 3 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 3 ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 077621 від 31 травня 2022 року вказаний протокол складений стосовно ОСОБА_1 саме за торгівлю 31 травня 2022 року пивом на території, забороненій законом, а саме на території Покровської міської територіальної громади під час воєнного стану. Однак, матеріали справи не містять жодних доказів того, що станом на 31 травня 2022 року на території Покровської міської територіальної громади заборонено торгівлю пивом. Більш того, у вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», однак вказана стаття містить лише перелік заходів правового режиму воєнного стану, які можуть бути запроваджені військовим командуванням разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан. Приймаючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, суд не взяв до уваги, що фабула протоколу не містить в собі посилання на порушення ОСОБА_1 конкретного підпункту чи пункту нормативно-правого акта, яким визначено заборонену продажу пива на території Покровської міської територіальної громади під час воєнного стану. З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, апеляційний суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП. Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги встановлено, що оскаржувана постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. В ході апеляційного розгляду встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, зокрема відсутні докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 торгівлі пивом, письмові пояснення свідків містять суперечності щодо кількості проданих банок пива, при цьому судом не було їх допитано для усунення вказаних суперечностей, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний допустимим доказом, а враховуючи позицію ОСОБА_1 та вимоги ст. 62 Конституції України, апеляційний суд усі сумніви тлумачить на її користь. Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 може бути визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нової, якою провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП скасувати та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот