Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/681/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1091/25 Справа № 175/681/25 Суддя у 1-й інстанції - Лютая Г. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2025 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката Соколова В.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2025 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень на користь держави, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. в дохід держави, в с т а н о в и л а : постановою Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2025 року встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення приблизно о 12 годині 46 хвилин 30 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 , знаходячись біля складу «Овочі продукти», розташованого на території критого ринку по вул. М. Приймаченко у м. Краматорськ, здійснив продаж алкогольної продукції, а саме дві банки «REVO» об`ємом 0,5 л., вміст спирту - 8,5%, за ціною 130 грн., чим порушив п. 1 наказу командування оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №16од від 09.07.2022 року. На зазначену постанову захисник адвокат Соколов В.В., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження. В клопотанні про поновлення строку вказує, що 28.01.2025 року судовий розгляд проведений без участі ОСОБА_1 , яким не подавалось клопотань про проведення судового засідання без його участі. Лише 26.02.2025 року з підсистеми ДІЯ, адвокату Соколову В.В. стало відомо зміст оскаржуваної постанови від 28.01.2025 року. станом з 28.01.2025 до 27.02.2025 в підсистемі Судова влада України, Електронний суд не було забезпечено надання загального доступу до оскаржуваної постанови. Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та його захисник участі у судовому засіданні не приймали, відповідно до офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова 175/681/25, 3/175/237/25, надіслана судом: 26.02.2025, зареєстрована: 26.02.2025, забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025. На підставі викладеного, вважаю за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2025 року, щодо ОСОБА_4 апеляційній скарзі захисник адвокат Соколов В.В., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог Інструкції. Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст. 156 КупАП передбачає відповідальність за торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом. При цьому посадова особа поліції, яка складала протокол, в супереч вимог ст. 251 КУпАП, не зазначила об`єктивну сторону правопорушення, визначену ч.3 ст. 156 КУпАП, не описавши у протоколі в чому полягало вчинене ОСОБА_5 порушення (продаж з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом), що робить обвинувачення не конкретним. Крім того, в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення відсутні відомості про особу, якій ОСОБА_3 ніби то продав алкогольний напій, що також робить обвинувачення не конкретним. Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення так і інші матеріали не містять даних про те чи дійсно рідина, яка була предметом продажу за обставин зазначених в фабулі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення є пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, речовинами, виробленими на спиртовій основі. Відсутній з цього приводу будь який висновок експерта. Зазначає, що до матеріалів справи не додано доказів, які б підтвердили отримання ОСОБА_5 грошей від продажу алкогольних напоїв, тобто виручки, відсутнє підтвердження вилучення у нього цих грошових коштів. Посилання суду на електронний чек про оплату на суму 130 грн., як на доказ отримання грошей, не містить інформації, що саме ОСОБА_3 був їх отримувачем. До матеріалів справи не додано фото чи відеозапису, який би підтвердив, що ОСОБА_3 в зазначений в протоколі день, час, місці дійсно здійснив торгівлю алкогольними напоями. Стверджує, що судом порушено принцип безпосередності, оскільки як на доказ вини він послався на письмові показання свідка ОСОБА_6 , а безпосередньо у судовому засіданні, остання не допитана, а тому письмові показання свідка є недопустимим доказом. Звертає увагу, що ОСОБА_3 не володіє українською мовою, є громадянином Грузії, однак перекладач при складенні зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення не залучався, протокол та письмові докази останньому не перекладались, що є порушенням права на захист, оскільки ОСОБА_3 не розумів суті пред`явленого адміністративного правопорушення. Захисник адвокат Соколов В.В. та ОСОБА_3 у засідання апеляційної інстанції не прибули, при цьому належним чином повідомлялись про день, час і місце апеляційного розгляду даної справи. Клопотань про відкладення розгляду до суду не надходило. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. До цього ж, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвеції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України"). За таких обстави, керуючись ст. 268 КУпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Соколова В.В., на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови судді місцевого суду та доводів захисту, викладених ним у апеляційній скарзі; вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи, суд апеляційної інстанції прийшов до наступних висновків. Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 156 ч. 3 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Разом з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції, суддею Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська відповідно до винесеної постанови від 28 січня 2025 року, самостійно не встановлено обставин справи, а лише наявне посилання на протокол про адміністративне правопорушення. В своїй мотивувальній частині, судом першої інстанції фактично не встановлені обставини справи, не досліджено факт адміністративного правопорушення, не зазначено про наявність чи відсутність ознак вказаного правопорушення. Взагалі не зазначено обставин, які безпосередньо встановлені судом. Особливістю правозастосовної діяльності у судочинстві є те, що збирання та попереднє встановлення фактів здійснюється одними особами, а прийняття рішення по суті іншими. Незважаючи на те, чи така попередня діяльність має офіційний характер, орган правозастосування, перш ніж прийняти правове рішення, зобов`язаний оцінити її результати, переконатись в тому, що фактична ситуація, передбачена гіпотезою відповідної правової норми, в наявності. Суд, який здійснює судовий розгляд, не вправі обмежитись наданими фактами без їх власної оцінки. З огляду на зазначене, такі істотні порушення тягнуть за собою скасування судового рішення та постановлення нової постанови судом апеляційної інстанції. Переглядаючи судове рішення апеляційним судом встановлено, що о 12 годині 46 хвилин 30 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 , знаходячись біля складу «Овочі продукти», розташованого на території критого ринку по вул. М. Приймаченко у м. Краматорськ, здійснив продаж алкогольної продукції, а саме дві банки «REVO» об`ємом 0,5 л., вміст спирту - 8,5%, за ціною 130 грн., чим порушив п. 1 наказу командування оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №16од від 09.07.2022 року. Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №599186 від 30.10.2024 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 , яка зазначила, що придбала за 130 гривень алкогольний напій на ринку, згодом була зупинена працівниками поліції, та показала їм де придбала алкогольні напої, розпискою ОСОБА_6 про зберігання придбаних нею алкогольних напоїв, копією наказу Командувача Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 09.07.2022 №16од про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами виробленими на спиртовій основі, електронним чеком про оплату на суму 130 грн, рапортом інспектора СЮП ВП Краматорського РУП відповідно до якого 30.10.2024 року, працівниками поліції виявлений факт продажу алкогольного напою, дві пляшки REVO, об`ємом по 0,5 л, вміст спирту 8/5 гр., вартістю 130 гривень, біля складу «Овощі продукти», який розташований на центральному ринку, ОСОБА_5 , який офіційно не працевлаштований, чек продажу алкогольного напою не надав, рапортом про надходження повідомлення зі служби 102, щодо продажу алкогольної продукції ОСОБА_7 . Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (стаття 251 КУпАП). Відповідно до ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом. Отже, матеріалами справи беззаперечно встановлено факт продажу алкогольними напоями ОСОБА_5 на території забороненої законом. Досліджені докази є належними та допустимими і поза розумним сумнівом вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Доводи захисника про недоведеність того, що у пляшках знаходяться саме алкогольні напої та факт, що саме ОСОБА_3 здійснив продаж, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді, оскільки вимоги КУпАП не вимагають проведення експертизи вмісту тари, при встановленні факту незаконної торгівлі товарами, крім того факт продажу підтверджується показаннями свідка, яка зазначила, що купувала саме алкогольні напої, рапортом поліцейських, фіксацією правопорушення за участю понятих та фіскальним чеком, виданим від ФОП ОСОБА_8 , що також свідчить про зв`язок зазначеного ФОП та самого ОСОБА_9 . Так, відповідно до наказу командування оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №16од, від 09.07.2022 року, заборонено з 11.07.2022 року на території Донецької області на період дії правового режиму воєнного стану, торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Твердження захисника, що у фабулі обвинувачення не конкретизовано, за якою саме ознакою, наведеної в диспозиції ч.3 ст.156 КУпАП інкриміновано ОСОБА_10 діяння, не заслуговують на увагу, оскільки наведеним наказом взагалі заборонений продаж алкогольних та слабоалкогольних напоїв на території Донецької області, отже в даному випадку не має суттєвого значення, де саме здійснювався продаж алкогольних напоїв, з лотків, чи з рук адже у всіх місцях та на всій території Донецької області діє заборона продажу. Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст.254, 256 КУпАП, підстав для визнання його недійсним або недопустимим не встановлено. Доводи захисника про порушення безпосередності судового розгляду та посилання на письмові показання свідка ОСОБА_6 , є надуманими, оскільки суд не може самостійно збирати докази, обов`язок щодо збирання доказів, відповідно ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Крім того, сторона захисту під час розгляду справи може заявляти клопотання про витребування або дослідження певних доказів, вказаним правом захисник адвокат Соколов В.В., або ОСОБА_3 не скористались, клопотань про допит вказаного свідка до суду першої інстанції та до суду апеляційної інстанції не надходило, а тому суд розглядає справу на підставі тих доказів, які містяться в матеріалах справи. Твердження захисника, що ОСОБА_10 не забезпечено участь перекладача, не вказує на наявність порушень під час складання протоколу або розгляду справи, оскільки ОСОБА_3 тривалий час мешкає в Україні, має посвідку на проживання, працює не офіційно у сфері надання послуг приймальником, отже повинен спілкуватися українському мовою. Більш того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 не навів про те, що не розуміє про обставини, що відбуваються, особисто проставив підписи у протоколі про адміністративне правопорушення, крім того, поняті, які були присутні також не зазначили, що є підозри, що ОСОБА_3 , не розуміє мову, на якій спілкуються працівники поліції та складається протокол (а.с. 12-13). Отже, враховуючи спрощеній підхід фіксації адміністративного правопорушення, апеляційний суд не вбачає порушення права на захист ОСОБА_9 . Також апеляційний суд не вбачає порушення права на захист в частині участі особи у судовому засіданні, так апеляційним судом встановлено, що про час, дату та місце розгляду справи як ОСОБА_10 так і його захиснику було достеменно відомо, більш того захисник надіслав клопотання про закриття провадження у справі. Отже сторона захисту, за власним волевиявленням не скористалася правом бути присутніми у судовому засіданні та надавати пояснення, клопотань про відкладення розгляду справи на призначену дату, не надходило. Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч, 3 ст. 156 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Разом з цим, апеляційний суд позбавлений можливості застосувати адміністративне стягнення стосовно ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Згідно матеріалів справи ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення 30.10.2024 року, отже на час постановлення судом апеляційної інстанції рішення, минув строк накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП. Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП у разі пропущення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження за ч. 3 ст. 156 КУпАП на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись статтями 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и л а : клопотання захисника адвоката Соколова В.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовльнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2025 року, щодо ОСОБА_2 . Апеляційну скаргу захисника адвоката Соколова В.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Постанову Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2025 року, щодо ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП скасувати. Постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Ірина Свіягіна