Постанова 4812 № 490/2389/21

07.09.22 22-ц/812/717/22 Єдиний номер справи 490/2389/21 Провадження 22-ц812/717/22 Головуючий по 1 інстанції Селіщева Л.І. Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 07 вересня 2022р. м. Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О., секретар судового засідання Стрілець К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2021р. за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановила: У березні 2021р. АТ «Креді Агріколь Банк» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення 86722,08 грн. заборгованості за кредитом. Позивач зазначав, що 30.06.2020р. уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 1/3268292R, за умовами якого надав 77119,95 грн. з щомісячним поверненням кредиту, сплатою відсотків та комісії до 29.06.2026р. Посилаючись на те, що відповідачка неналежним чином виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 18.02.2021р. наявна заборгованість у розмірі 86722,08 грн., з яких: 72274,35 грн. - основний борг (тіло кредиту), 606,48 грн. - проценти за період з 30.01.2021р. по 18.02.2020р., 368,77 грн. - прострочені проценти, 1924,64 грн. - комісія за період з 30.01.2021р. по 18.02.2021р., 11547,84 грн. - прострочена комісія, позивач просив про задоволення позову. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2021р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» 73249,60 грн. за кредитним договором від 30.06.2020р. № 1/3268292R з яких: 72 274,35 грн. - основний борг (тіло кредиту), 606,48 грн. - проценти за період з 30.01.2021р. по 18.02.2020р., 368,77 грн. - прострочені проценти. У задоволені решти вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Креді Агріколь Банк», посилаючись на незаконність рішення суду в частині відхилених вимог про стягнення комісії, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог. ОСОБА_1 , в поданому відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 30.06.2020р. АТ «Креді Агріколь Банк» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №1/3268292R, за умовами якого остання отримала 77119,95 грн. під 15% річних за користування кредитом та 2,3% щомісячної комісійної винагороди від суми кредиту з щомісячним поверненням до 29.06.2026р. згідно графіку платежів по кредиту. За даними АТ «Креді Агріколь Банк» станом 18.02.2021р. за ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 86722,08 грн., з яких: 72 274,35 грн. - основний борг (тіло кредиту), 606,48 грн. - проценти за період з 30.01.2021р. по 18.02.2020р., 368,77 грн. - прострочені проценти, 1924,64 грн. - комісія за період з 30.01.2021р. по 18.02.2021р., 14 547.84 грн. - прострочена комісія. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» 73249,60 грн. заборгованості за кредитом з яких: 72274,35 грн. - основний борг (тіло кредиту), 606,48 грн. - проценти за період з 30.01.2021р. по 18.02.2020р., 368,77 грн. - прострочені проценти не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку на підставі ч.1 ст.367 ЦПК. Відповідно до укладеного сторонами даного спору кредитного договору: - позичальник сплачує щомісячно комісійну винагороду (комісію) за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,3% від суми кредиту (п.п.1.3.2. п.1.3.); - банк зобов`язаний забезпечити позичальника інформацією стосовно сукупної вартості кредиту, консультативними послугами з питань виконання договору, за письмовим запитом позичальника надавати виписки про стан кредитної заборгованості, здійснювати інше, передбачене чинним законодавством обслуговування кредитної заборгованості (п.п.3.1.3. п.3); - позичальник має право протягом дії договору отримувати інформацію щодо стану заборгованості за договором (п.п.3.4.1. п. 3.4.), в будь-який момент отримати інформацію про поточний розмір заборгованості по кредиту, розмір суми кредиту, повернутої банку, розмір платежів за договором та терміни їх оплати, отримати виписку з рахунку щодо платежів по кредиту та іншу інформацію через систему дистанційного обслуговування «і-Вапк» (п.п.3.4.3. п.3.4.). Таким чином, в кредитному договорі не розмежовано які саме послуги банку по обслуговуванню кредитної заборгованості є платними для позичальника, тобто надаються останньому в більшому розмірі ніж це гарантовано ч.1,2 ст.11 Закону «Про споживче кредитування». В апеляційній скарзі позивач зазначав, що у паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачкою, міститься інформація про процентну ставку 10% річних, хоча у кредитному договорі вона складає 15% річник (п.п.1.3.1. п.1.3.), а також про щомісячну комісію 2,3% від початкової суми кредиту, яка включає в себе моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, про виникнення простроченої заборгованості, консультування щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо. Проте ні суду першої, ні апеляційної інстанцій підписаний позивачкою паспорт споживчого кредиту не надавався. Відповідачка заперечуючи проти вимог про стягнення комісії посилалась на нікчемність правочину в цій частині, що узгоджується із правовим механізмом вирішення подібного роду спорів запропонованим Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.07.2022р. у справі №496/3134/19. Суд першої інстанції з`ясувавши, що відповідачці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які згідно ч.1,2 ст.11 Закону «Про споживче кредитування» повинні надаватись безоплатно, дійшов до вірного висновку про те, що положення кредитного договору відносно обов`язку позичальника сплачувати щомісяця комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними на підставі ч.5 ст.12 Закону «Про споживче кредитування». Посилання в апеляційній скарзі щодо неврахування правових висновків Верховного Суду в постановах від 01 квітня 2020р. у справі №583/3343/19, від 15 березня 2021р. у справі №361/392/20 не можна визнати обґрунтованими, тому що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022р. у справі №496/3134/19 відступила від висновку про необхідність визнання умови договору щодо комісії недійсною. Оскільки суд ухвалив, в оскаржуваній частині, рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню. Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів постановила: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2021р. без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2022р. Головуючий: Судді: