Постанова Одеський апеляційний суд № 523/1196/22
від 01.09.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 33/813/986/22 Номер справи місцевого суду: 523/1196/22 Головуючий у першій інстанції Лупенко А. В. Доповідач Колесніков Г. Я. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.09.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Колеснікова Г.Я., за участю секретаря Маслова Р.Ю., учасники справи: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 18 травня 2022 року, ухвалену під головуванням судді Лупенка А.В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 18 травня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто за ч.3ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком десять років з оплатним вилученням транспортного засобу (а.с.9-11). ОСОБА_1 визнано винним у порушенні втретє протягом року вимог п.2.5 ПДР «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10 січня 2001 року №1306 (далі-ПДР), які полягали в тому, він 05 січня 2022 року о 02год. 29хвил. керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився. Короткий зміст доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову, якою накласти на нього адміністративне стягнення лише у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тому накладення на нього такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами є неправомірним (а.с.13-14). В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився. Згідно зі ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки він належним чином був сповіщений про час, дату та місце слухання справи (а.с.23-25). Заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.7ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду першої інстанції, доведена наявними в справі доказами і в апеляційній скарзі не оспорюється. При цьому, суд наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком десять років з оплатним вилученням транспортного засобу. Однак, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що висновок районного суду про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є передчасним та таким, що не відповідає вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно зі ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Крім того, відповідно до чинного законодавства України про адміністративні правопорушення позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями КУпАП. Суди не в праві застосовувати такий вид стягнення й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала (Постанова Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»). В матеріалах справи міститься довідка від 10 січня 2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,посвідчення водія не отримував (а.с.1). Вказані обставини також підтверджені довідкою Територіального сервісного центру №5154 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області від 15 липня 2022 року, долученою до апеляційної скарги (а.с.19). Крім того, факт відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія встановлені постановами Суворовського районного суду м.Одеси від 18 червня 2021 року у справі №523/9569/21 та від 08 листопада 2021 року у справі №523/14320/21 під час розгляду справ про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.26-27, 28-29). За таких підстав, на час розгляду справи районним судом ОСОБА_1 взагалі не мав водійського посвідчення, тому застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами було неможливим. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції вважає, що застосований судом першої інстанції захід адміністративного стягнення не відповідає загальним правилам накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачені чинним законодавством про адміністративні правопорушення, та ст.33 КУпАП. Також апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції помилково застосовано до порушника адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, яке не передбачено санкцією ч.3 ст.130 КУпАП. Так, санкцією ч.3ст.130 КУпАП встановлено, серед іншого, накладення адміністративного стягнення на інших осіб у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Разом з тим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості накласти стягнення в межах санкції ч.3ст.130 КУпАП з огляду на принцип недопустимості погіршення становища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За таких підстав, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін. Аналізуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану постанову змінити в частині позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 18 травня 2022 року змінити. Виключити із мотивувальної та резолютивної частини постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 18 травня 2022 року висновок суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком десять років. В іншій частині постанову залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.Я.Колесніков